Путінська стратегія щодо України – божевілля чи хитрість?

Агресивні дії російського президента Володимира Путіна проти України викликають у політичних аналітиків запитання щодо його здатності до здорового глузду та можливих реакцій на це з боку Заходу. Експерти навіть обговорюють психічний стан російського лідера і розмірковують, чи його поведінку можна сприймати як суміш «божевілля з хитрістю лиса».

У зауваженнях американської The New York Times наводиться коментар канцлера Німеччини Анґели Меркель, в якому вона сумнівається щодо здорового глузду президента Росії і припускає, що «глава Кремля перебуває в іншому вимірі». І, не дивлячись на те, що німецький уряд пізніше спростовував коментар Меркель, все ж зростає кількість аналітиків, котрі припускають, що з рішенням про вторгнення військ Росії у межі України Путін, можливо, дійсно попрощався зі здоровим глуздом.

Ось як коментує це російський політолог Станіслав Белковський: «Бідному чоловікові мозок заклинило. Це повільна, гіпотоксична шизофренія, абсолютно. Те що зараз із ним відбувається, це медичне явище. Коли це відбувається, не можна передбачити, що ця людина зробить через п’ять хвилин. Це просто непередбачувано. Тут, з моєї точки зору, безвідповідально це передбачувати. Так, йому необхідний негайно седативний препарат, і дуже сильний, та ізоляція від суспільства».

Андрій Зубов, професор із престижного Московського державного інституту міжнародних відносин, порівнює дії президента Путіна щодо України з «поведінкою політичного діяча, котрий втратив розум».

Однак через те, що Володимир Путін зарекомендував себе за понад десятиріччя на Заході проникливим політичним гравцем, чимало спостерігачів все ж схильні бачити в його останньому «українському гамбіті» холодний розрахунок і хитрий задум.

Путін бачить у західному курсі України смертельну загрозу для Росії

Так, Ян Техау, директор Центру Карнегі в Брюсселі, вважає, що Путін зовсім по іншому рахує затрати і зиск, аніж його західні колеги. Техау також переконаний, що глава Кремля бачить смертельну загрозу для Москви у західному курсові України і тому не бажає зупинятися навіть перед дуже високою політичною та економічною ціною, щоб лише запобігти цьому, готуючи для цього довготривалу стратегію.

У США, про що свідчать документи Wikileaks, вже давно, ще від часів Помаранчевої революції, звинувачують Росію у підготовленому Москвою фінансуванні зусиль із дестабілізації у Криму, ослабленні України у цілому, з метою запобігання її руху в напрямку НАТО та ЄС.

Аналітики також вважають, що Москва намагається «накладати вето на майбутнє України», щоб та «не могла самостійно розпоряджатися своєю власною долею».

Експерти переконані, що успіх Євромайдану та скинення авторитарної влади президента Януковича в Україні дуже сильно налякали Путіна.

Коментуючи причини агресії глави Кремля, російський політолог Євген Іхлов у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Чому Путін пішов на це? Тому що приклад демократичної революції у сусідній країні, де буде відбуватися люстрація, виведення на чисту воду хабарників, вільні вибори – це той приклад, який показав би населенню Росії, як це все може бути нормальним».

Путін відчував слабкість Заходу, тому вдався до агресії – експерт

Російський професор історії та політичний експерт Валерій Соловей каже, з посиланням на добре обізнані джерела в Москві, що Путін сам особисто ухвалював рішення про вторгнення у Крим і частково тому, що «йому протистоїть на Заході найслабша за повоєнний час політична еліта».

Соловей, однак, також каже, що й російська еліта дуже розколота через це рішення Путіна і має смертельний страх перед Європою, де тримає свої економічні активи.

Так, Бен Джуда, британський журналіст і автор книги «Вразлива імперія: Як Росія полюбила і розлюбила Володимира Путіна», говорячи про зв’язок російської еліти із Заходом, зазначає: «Російська еліта теоретично беззахисна у будь-чому перед Європейським союзом: чи у перешкоджанні від приховування податків, чи у дозволах на візи, рахунках у банках, обмеженнях доступу російських фірм, банків до європейських ринків. Але Путін абсолютно впевнений, що Європейський союз не буде тут нічого такого робити».

Джуда також каже, що «половина з кабінету Путіна мають свої активи у Європі», він вважає, що й європейські еліти наростили свої статки за рахунок олігархів із Росії.

Вже згаданий Ян Техау стверджує, що Захід відчуває недостатність бажання та єдності щодо серйозних економічних санкцій проти Росії, хоча має такі ефективні можливості. І Техау, і Джуда вважають, що лише США можуть накласти серйозні санкції на режим Кремля, але їх недостатньо, бо російські активи переважно розташовані у Європі.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Robert Coalson