Україна продемонструвала здатність впливати на Євросоюз

Київ – Події в Україні показали, що східна політика Євросоюзу потребує змін. Революція Гідності в Україні, поступ на шляху інтеграції Молдови та Грузії, з одного боку, і посилення репресивної машини у Росії, Білорусі та на в Азербайджані й Вірменії з другого, змушують європейських політиків і чиновників замислитися над тим, щоб переглянути свої проекти і програми. Насамперед це стосується України, якій Європарламент 27 лютого пообіцяв перспективу членства в Євросоюзі, наголошують експерти у Києві.

Революція Гідності в Україні сколихнула Євросоюз, змусивши одних політиків злякатись української затятості, інших – підтримати прагнення українців до європейських цінностей. Ці емоції мають перейти у практичне русло, зробити східну політику сусідства ЄС більш дієвою і диференційованою, вважають українські експерти.

Як зазначив на зустрічі з іноземними дипломатами у Києві 28 лютого виконувач обов’язки міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, новий уряд країни готовий розпочати консультації щодо підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.

«Уряд України станом на сьогодні готовий до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Якщо європейська сторона готова до підписання цієї угоди й також це підтвердить, то ми розпочнемо ці переговори та консультації стосовно підписання негайно», – заявив Дещиця.

Виконавчий директор Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош переконана, що під час Революції Гідності українці продемонстрували свою прихильність до вселюдських цінностей, до євроінтеграції. А отже, якраз Україна і здатна запропонувати Євросоюзові оновлену сучасну політику сусідства.

«Рівень свідомості українського народу щодо прагнень свободи і реалізації своїх прав набагато вищий, ніж у середньому в Європі. Я думаю, що будь-який європейський керівник заздрив би, і хотів би мати такий народ! Майдан – це конструктивна сила. Оцей конструктивізм – це найкраще, що в Європі може бути. Європа може бути кращою, якщо буде більше співпрацювати з українцями. Український народ боровся за свої права, за засадничі права, а це загальнолюдські цінності. Я вважаю, що на сьогодні український народ може бути прикладом для всього світу. Це демократичний розвиток не тільки Європи, а світу», – зауважила Гош у розмові з Радіо Свобода.

Практика українських реформ на європейських засадах

Щодо практичних кроків, у Києві сподіваються на поглиблення співпраці з ЄС по окремих галузях, адже для здійснення глибинних реформ замало лише фінансової чи технічної допомоги з боку ЄС у рамках політики сусідства.

Віце-прем’єр-міністр з питань регіонального розвитку Володимир Гройсман повідомив ЗМІ, що очікує від Євросоюзу насамперед підтримки реформи місцевого самоврядування і малого і середнього бізнесу.

З ним згоден професор Києво-Могилянської академії, історик Михайло Кірсенко. За його словами, потрібні конкретні програми для здійснення конкретних реформ, для подолання корупції і підтримки громадського суспільства і приватної ініціативи.

«Треба мати загальні засади, які поширюються на всіх партнерів ЄС на сході Європи, і при цьому враховувати індивідуальні особливості країн-сусідок. По-перше, враховувати стан підготовленості суспільства конкретної країни для життя за європейськими стандартами. Важливий стан готовності політичної еліти до гри за європейськими правилами. Важливий потенціал цієї країни і її важливість для Європи. Тобто, європейська політика має бути конкретною», – наголосив Кірсенко у розмові з Радіо Свобода.

Публіцист, освітянин Олександр Войтенко вважає, що ЄС у своїй політиці щодо України має підтримати перш за все розвиток культури права і правової освіти українців. Адже молодь має активно включатись у життя держави і суспільства, розуміти важливість верховенства права і справедливості на повсякденних прикладах.

«Європейський освітній досвід може бути цікавим саме для розвитку розуміння і ставлення до тих цінностей, які нині для Європи є нормою. Насамперед, це права людини. Наш досвід у сфері навчання з проблем прав людини показав, що відсутність розуміння, що таке права людини призводить до відсутності домагань у цій сфері. Починати виховувати повагу до прав людини треба, звичайно, не зі школи, це справа родини. Але якраз на часі правова просвіта сімей, і досвід ЄС тут конче потрібен», – зазначив Войтенко у розмові з Радіо Свобода.

Не менш важливо – виробити у рамках освітніх програм «Східного партнерства» Євросоюзу методології викладання дисциплін, які пов’язані зі спільною історією України й європейських держав, культурою захисту прав людини тощо, вважає Войтенко.

Наразі, Євросоюз готовий підтримати Україну грошима. Також у Брюсселі готові допомогти українцям реформувати економіку, правосуддя і сектор безпеки і провести чесні, прозорі і демократичні президентські вибори. Про це домовились у Києві 25 лютого верховний представник ЄС з питань закордонної політики і політики безпеки Катрін Аштон і очільники нової влади України.