Москва – У Росії члени президентської Ради з прав людини закликали керівництво держави відмовитися від використання в Україні збройних сил. Згідно зі зверненням, оприлюдненим на сайті ради, після того, як Рада Федерації фактично дозволила Володимиру Путіну вторгнення в Україну, обидві держави опинилася на порозі війни. Тим часом соціологи наголошують, що далеко не всім росіянам такий сценарій до вподоби.
Інформація про напади, заворушення і вбивства на території Криму недостовірна і перебільшена, заявили члени президентської правозахисної ради. Як сказав в ефірі Радіо Свобода член ради з прав людини Андрій Юров, який перебуває у Криму, жертв і поранених серед мирного населення і військовослужбовців (про що йшлося на засіданні Ради Федерації) не було. У правозахисній раді наголосили: використання збройних сил завжди загрожує подальшою ескалацією насильства і масштабними порушеннями прав людини.
У неділю у Москві відбулися акції протесту проти вторгнення в Україну. Спочатку люди зібралися біля будівлі міністерства оборони. І майже відразу мітингувальників почали затримувати. Потім затримання продовжилися на Манежній площі, де зібралися кілька сотень людей. Всього після акцій протесту в Москві, за даними сайту «ОВС-Інфо», затримали 361 людину.
Того ж дня в Москві мітингували і на підтримку наміру Володимира Путіна вводити війська в Україну. Акція, в якій взяли участь переважно представники бюджетної сфери, зібрала до 30 тисяч осіб. Серед прихильників Путіна поліція правопорушників не знайшла.
У Росії також хочуть миру
Соціологічні опитування останнього часу показують, що росіяни, з одного боку, в більшості своїй хотіли б приєднання Криму, а з другого – проти війни з Україною. Про це розповів керівник відомої соціологічної служби «Левада-центр» Лев Гудков.
«Можу сказати, що абсолютна більшість схвалила б приєднання Криму до Росії у разі референдуму. Й одночасно 70 і більше відсотків росіян в опитуваннях проти застосування військової сили в Україні. Люди хочуть все-таки деякого миру і спокою», – зазначив він.
За словами Льва Гудкова, останні опитування свідчать, що росіяни – так само, як і українські громадяни – нетерпимі до корумпованої влади. І саме проектування цього питання на свою країну змушує частину з них виступати проти втручання в справи України, що повалила режим Януковича.
Але важливим, на думку Гудкова, є і вплив державної російської пропаганди, чинити спротив якій нині може лише невелика частина суспільства. «Аналогії тут між власною владою і владою Януковича дуже прозорі і вони теж зберігаються. Але чинити опір ось цій потужній пропаганді, що грає на дуже важливих точках національної свідомості, – масова свідомість в Росії не володіє цим імунітетом», – додав соціолог.
Тим часом глави областей, прикордонних із Україною, заявили про заходи, вжиті з огляду на останні події. Так, білгородський губернатор Євген Савченко сказав в інтерв’ю каналу «Росія-24», що «по області бродять натовпи озброєних людей, які невідомо звідки взялися, влаштовують різні провокації». А глава Ростовської області Василь Голубєв оголосив, що в районах, які межують з Україною, всі оперативні служби переведено на цілодобовий режим роботи.
Як стало відомо, у неділю відбулася телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна й канцлера Німеччини Ангели Меркель. Російський президент наголосив на адекватності своїх дій у Криму, водночас, за даними речника Меркель, погодився на пропозицію створити «контактну групу», що мала б на меті полегшити діалог щодо кризи в Україні. Ангела Меркель під час телефонної розмови закликала Путіна поважати територіальну цілісність України.
Інформація про напади, заворушення і вбивства на території Криму недостовірна і перебільшена, заявили члени президентської правозахисної ради. Як сказав в ефірі Радіо Свобода член ради з прав людини Андрій Юров, який перебуває у Криму, жертв і поранених серед мирного населення і військовослужбовців (про що йшлося на засіданні Ради Федерації) не було. У правозахисній раді наголосили: використання збройних сил завжди загрожує подальшою ескалацією насильства і масштабними порушеннями прав людини.
У неділю у Москві відбулися акції протесту проти вторгнення в Україну. Спочатку люди зібралися біля будівлі міністерства оборони. І майже відразу мітингувальників почали затримувати. Потім затримання продовжилися на Манежній площі, де зібралися кілька сотень людей. Всього після акцій протесту в Москві, за даними сайту «ОВС-Інфо», затримали 361 людину.
Того ж дня в Москві мітингували і на підтримку наміру Володимира Путіна вводити війська в Україну. Акція, в якій взяли участь переважно представники бюджетної сфери, зібрала до 30 тисяч осіб. Серед прихильників Путіна поліція правопорушників не знайшла.
У Росії також хочуть миру
Соціологічні опитування останнього часу показують, що росіяни, з одного боку, в більшості своїй хотіли б приєднання Криму, а з другого – проти війни з Україною. Про це розповів керівник відомої соціологічної служби «Левада-центр» Лев Гудков.
«Можу сказати, що абсолютна більшість схвалила б приєднання Криму до Росії у разі референдуму. Й одночасно 70 і більше відсотків росіян в опитуваннях проти застосування військової сили в Україні. Люди хочуть все-таки деякого миру і спокою», – зазначив він.
Люди хочуть все-таки деякого миру і спокоюЛев Гудков
Але важливим, на думку Гудкова, є і вплив державної російської пропаганди, чинити спротив якій нині може лише невелика частина суспільства. «Аналогії тут між власною владою і владою Януковича дуже прозорі і вони теж зберігаються. Але чинити опір ось цій потужній пропаганді, що грає на дуже важливих точках національної свідомості, – масова свідомість в Росії не володіє цим імунітетом», – додав соціолог.
Тим часом глави областей, прикордонних із Україною, заявили про заходи, вжиті з огляду на останні події. Так, білгородський губернатор Євген Савченко сказав в інтерв’ю каналу «Росія-24», що «по області бродять натовпи озброєних людей, які невідомо звідки взялися, влаштовують різні провокації». А глава Ростовської області Василь Голубєв оголосив, що в районах, які межують з Україною, всі оперативні служби переведено на цілодобовий режим роботи.
Як стало відомо, у неділю відбулася телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна й канцлера Німеччини Ангели Меркель. Російський президент наголосив на адекватності своїх дій у Криму, водночас, за даними речника Меркель, погодився на пропозицію створити «контактну групу», що мала б на меті полегшити діалог щодо кризи в Україні. Ангела Меркель під час телефонної розмови закликала Путіна поважати територіальну цілісність України.
