Західні газети вже зранку у понеділок інформують про оголошення в Києві у розшук колишнього президента України Віктора Януковича та його найближчих соратників згідно зі звинуваченнями у масових вбивствах людей в Україні. Чимало видань відзначають також критичний стан українських фінансів та економіки і необхідність, щонайменше 35 мільярдів доларів допомоги світу для України. Деякі відомі аналітики вважають, що ЄС у змозі «попросити» найбільших українських олігархів про пожертви у розмірі близько 20 мільярдів доларів для своєї країни у цей скрутний для неї час. Експерти також вважають, що Захід, зокрема, США, мають попередити Росію, що у разі втручання в українську кризу та спроб дестабілізації в Україні, Москва понесе серйозні економічні збитки. Чимало видань розмірковують також над можливим новим політичним лідерством в українській владі.
Брюссельська EUObserver інформує, що ЄС вже обіцяє новому українському урядові народної довіри, призначення якого у парламенті в Києві очікують вже у вівторок, фінансову допомогу у 20 мільярдів доларів, що доповнюють гарантії з боку МВФ щодо реальних кредитів для Києва. Видання також повідомляє про початок дводенного візиту до Києва глави зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон, котра сподівається провести тут продуктивні переговори з новою українською владою.
Лондонська Financial Times повідомляє про оголошення українським міністерством внутрішніх справ у понеділок в розшук вже колишнього президента України, Віктора Януковича, та його найближчих соратників, за звинуваченнями в організації ними масових вбивств людей в Україні. Видання також цитує виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, котрий розповів у своєму Facebook про спробу затримання Януковича його міністерством спільно з СБУ в неділю в Криму, але, за розповіддю Авакова, Янукович зник у невідомому напрямку з Балаклави поблизу Севастополя. Видання також наголошує, що колишнього президента звинувачено у наказах щодо розстрілів мирних демонстрантів минулого тижня в Києві, коли загинуло щонайменше 80 осіб.
Ця ж газета публікує аналітичний матеріал колишнього радника з питань національної безпеки президента США Джіммі Картера, Збігнева Бжезинського, котрий вважає, що Захід має запропонувати Кремлю щодо України «фінський варіант», коли Україна буде, так само як Фінляндія, близька до ЄС, перебуватиме поза НАТО та матиме взаємно ввічливі відносини та широкі економічні зв’язки з Росією. Бжезинський також вважає, що Захід має попередити Москву про серйозні економічні втрати, у разі прямого втручання в Україні. Американський експерт також радить ЄС наполегливо «попросити» десятьох найбагатших українських олігархів, котрі тримають свої кошти в Європі, про пожертвування на користь України по 1 мільярду доларів США. «А казково багатий дантист, син Януковича, ймовірно, зможе внести суму, відповідну до тих 10 мільярдів від інших олігархів», – зауважує Бжезинський.
Німецька Der Spiegel стверджує, що «після падіння президента Януковича в Україні можливо все – це доводить фантастичне повернення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з в’язниці на Євромайдан». Видання також зауважує, що лідери протестувальників у Києві – Арсеній Яценюк і Віталій Кличко – «тьмяніють у порівняні з колишнім прем’єром, але вона поки що спростовує всі чутки про її владні претензії». Та все ж тут відзначено, що «якраз Тимошенко судилося відіграти центральну роль в Україні після Януковича». Хоча Spiegel також інформує, що телефонні переговори канцлера Анґели Меркель з Юлією Тимошенко, як виглядає, стали досить «сухою» розмовою, бо «занадто вже великий у німецькому Бундестазі скептицизм стосовно політика, на котрого 10 років тому, у час Помаранчевої революції, покладалися великі сподівання, але котрий у підсумку розчарував багатьох». Негативно ставляться до Тимошенко і чимало українців, йдеться у цій статті. Хоча, як додає видання, Анґела Меркель висловила у телефонній розмові з Юлією Тимошенко сподівання на те, що вона «присвятить свою політичну діяльність збереженню єдності країни» та запросила її на лікування до Німеччини.
Лондонська The Guardian вважає в редакційній статті, що «бунт проти влади президента Януковича в Україні – це одночасно заперечення влади російської автократії» і такими страхами та занепокоєнням переймається нині глава Кремля Володимир Путін. Тому, як мовиться у цій статті, «попереду ще багато місяців переживань та занепокоєння» подіями в Україні та спробами Москви якось убезпечити себе від подібної долі.
Брюссельська EUObserver інформує, що ЄС вже обіцяє новому українському урядові народної довіри, призначення якого у парламенті в Києві очікують вже у вівторок, фінансову допомогу у 20 мільярдів доларів, що доповнюють гарантії з боку МВФ щодо реальних кредитів для Києва. Видання також повідомляє про початок дводенного візиту до Києва глави зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон, котра сподівається провести тут продуктивні переговори з новою українською владою.
Лондонська Financial Times повідомляє про оголошення українським міністерством внутрішніх справ у понеділок в розшук вже колишнього президента України, Віктора Януковича, та його найближчих соратників, за звинуваченнями в організації ними масових вбивств людей в Україні. Видання також цитує виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, котрий розповів у своєму Facebook про спробу затримання Януковича його міністерством спільно з СБУ в неділю в Криму, але, за розповіддю Авакова, Янукович зник у невідомому напрямку з Балаклави поблизу Севастополя. Видання також наголошує, що колишнього президента звинувачено у наказах щодо розстрілів мирних демонстрантів минулого тижня в Києві, коли загинуло щонайменше 80 осіб.
Ця ж газета публікує аналітичний матеріал колишнього радника з питань національної безпеки президента США Джіммі Картера, Збігнева Бжезинського, котрий вважає, що Захід має запропонувати Кремлю щодо України «фінський варіант», коли Україна буде, так само як Фінляндія, близька до ЄС, перебуватиме поза НАТО та матиме взаємно ввічливі відносини та широкі економічні зв’язки з Росією. Бжезинський також вважає, що Захід має попередити Москву про серйозні економічні втрати, у разі прямого втручання в Україні. Американський експерт також радить ЄС наполегливо «попросити» десятьох найбагатших українських олігархів, котрі тримають свої кошти в Європі, про пожертвування на користь України по 1 мільярду доларів США. «А казково багатий дантист, син Януковича, ймовірно, зможе внести суму, відповідну до тих 10 мільярдів від інших олігархів», – зауважує Бжезинський.
Німецька Der Spiegel стверджує, що «після падіння президента Януковича в Україні можливо все – це доводить фантастичне повернення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з в’язниці на Євромайдан». Видання також зауважує, що лідери протестувальників у Києві – Арсеній Яценюк і Віталій Кличко – «тьмяніють у порівняні з колишнім прем’єром, але вона поки що спростовує всі чутки про її владні претензії». Та все ж тут відзначено, що «якраз Тимошенко судилося відіграти центральну роль в Україні після Януковича». Хоча Spiegel також інформує, що телефонні переговори канцлера Анґели Меркель з Юлією Тимошенко, як виглядає, стали досить «сухою» розмовою, бо «занадто вже великий у німецькому Бундестазі скептицизм стосовно політика, на котрого 10 років тому, у час Помаранчевої революції, покладалися великі сподівання, але котрий у підсумку розчарував багатьох». Негативно ставляться до Тимошенко і чимало українців, йдеться у цій статті. Хоча, як додає видання, Анґела Меркель висловила у телефонній розмові з Юлією Тимошенко сподівання на те, що вона «присвятить свою політичну діяльність збереженню єдності країни» та запросила її на лікування до Німеччини.
Лондонська The Guardian вважає в редакційній статті, що «бунт проти влади президента Януковича в Україні – це одночасно заперечення влади російської автократії» і такими страхами та занепокоєнням переймається нині глава Кремля Володимир Путін. Тому, як мовиться у цій статті, «попереду ще багато місяців переживань та занепокоєння» подіями в Україні та спробами Москви якось убезпечити себе від подібної долі.
