Українці вирішили рятуватись самі, не озираючись на ЄС – експерти

Київ – Чергове «глибоке занепокоєння» керівників Євросоюзу через ескалацію насильства у Києві в Україні зустріли з глибоким розчаруванням. Подібні заяви лунають з Брюсселя й інших європейських столиць щодня, але не мають ніякого впливу ані на владу, ані на опозицію. Власне, пасивне спостерігання багатьох європейських політиків за тим, як у Києві проливають кров і віддають життя за встановлення в Україні європейських цінностей демократії і верховенства права, дратує багатьох українців. Навіть тих, хто наприкінці листопада минулого року вийшов на Майдани своїх міст, щоб «розвернути» країну на євроінтеграцію.

«Усі ми, Європо, так глибОко стурбовані,
що деякі навіть убиті.
Чисть частіше Ютюби,
щоб тутешня жорстокість не разила твоїх громадян.
Деякі з наших ніколи тебе не побачать на власні очі.
В тебе теж щось із зором, Європо, ти вперто не бачиш
вибитих їхніх очей і вогнепальних ран.
Деякі більше не зможуть, Європо, не гнівайся,
навіть руки тобі дати,
(хіба що протези!),
навіть торкнутись культури твоєї минулих віків.
СторожИ свої межі, Європо,
щоб тебе не торкнулося раптом,
прислухайся, на всякий пожежний, чи ми кричимо ще
від ударів прикладів, армійських чобіт і кийків.
Діти наші виростуть злими, Європо,
не йнятимуть віри
істеричним й слізливим новинам твоїм
про бездомних тварин.
Ти їм вибач, Європо, ти їм не дивуйся,
ми всі тут як звірі –
нас відстрілюють, наче скажених, патронами для вовків.
Що ти, Європо, робила тим часом –
звіряла пропалих і мертвих?
мила руки? чекала підтверджень? ховалась як річ-у-собі?
Миру – мир, муру – мур, тільки гроші не пахнуть.
І жертви не вартують на захист, якщо вони не голубі?»

Так висловлює думки багатьох українців львівська поетеса Галина Крук.

Соціологи підтверджують її крик болю сухими цифрами. Сподівань на допомогу з боку Євросоюзу в українців поменшало після того, як ЄС «проковтнув» спроби силового розгону Майдану у Києві, говорить директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерова» Ірина Бекешкіна. Замість реальних кроків очільники європейських інститутів закликали сторони українського конфлікту до діалогу, замість введення санкцій проти окремих чиновників – лише обіцяли ці санкції.

Відтак, зазначає Бекешкіна, питання євроінтеграції України для активістів Євромайдану відійшло на другий план: за результатами досліджень, які соціологи провели серед активістів Майдану у січні цього року, повернення до євроінтеграції воліють не більше ніж 47 відсотків, більшість майданівців вимагають відставки Януковича і проведення дострокових президентських виборів (понад 68 відсотків).

«За цей час в Україні влада намагалася системою репресій задавити Майдан. Пригадаймо, що було спочатку головним мотивом того, чому люди на Майдан побігли, навіть не пішли? Побиття студентів та інші репресії. Зараз саме репресії учасники Майдану називають основним мотивом. Чим більше репресії, тим вища мотивація», – пояснює соціолог.

Із Іриною Бекешкіною згоден Ігор Капронюк, викладач одного з житомирських вишів. Він уважно спостерігає за тим, як у Брюсселі реагують на репресії української влади проти активістів Майдану і на приниження пересічних українців різними місцевими чиновниками. За словами Капронюка, після подій на Майдані 30 листопада він захищає вже щось значно більше, ніж європейський вибір України.

«Нам стало не до Євросоюзу. Коли Європейський союз уже два місця обіцяє нам ввести санкції проти можновладців, які катують наш народ, і після цього нічого не вирішують, то яке ставлення може бути до вищих посадових осіб в Європі?! Коли приїздять до Києва Катрін Аштон й інші високі посадовці і кажуть тут одне, а виходить зовсім інше?! Невже корупція в Європі не карається, скажіть мені, будь ласка?! Карається! Чому українські корупціонери, які мають рахунки у банках у Європі, чому їх не можна притягнути до якоїсь відповідальності? Хоча би закрити їм можливість до ЄС поїхати і витягти звідти їхні гроші з банку», – сказав експерт у розмові з Радіо Свобода.

Бюрократ бюрократу – товариш і брат – експерт

Політолог Сергій Грабовський пояснює млявість ЄС її чиновництвом і бюрократією. На думку експерта, українці, які повстали проти вітчизняної корупції і бюрократичного апарату, так само негативно ставляться до бюрократії Євросоюзу. Це спричинило нинішню зневагу багатьох українців до політики і реакції ЄС на події в Україні.

Бюрократ бюрократові – товариш і брат, зазначає фахівець.

«Недавнє вбивство «відбракованого» півторарічного жирафа в одному з зоопарків Данії – ось символ нинішнього Євросоюзу. Ані готовність зоопарків з Британії та Швеції взяти цього жирафа до себе, ані протести зоозахисників, тобто громадськості, не мали ніяких наслідків. Керівництво зоопарку відмовило всім – мовляв, інструкція забороняє залишити живим цю рідкісну в природі тварину, хоч вона і цілком здорова. Бюрократія в ЄС перемогла і здоровий глузд, і громадську думку, – зауважив Грабовський у розмові з Радіо Свобода. – Нинішній Євросоюз – це царство такої от бюрократії. Не раціональної бюрократії початку ХХ століття, яку так високо цінував Макс Вебер, а суто ірраціональної бюрократії, вперше описаної Францом Кафкою. Але я про це знав і раніше, тому розчарування в мене немає».

Студент Національного авіаційного університету Степан, який попросив не називати його прізвища, вважає себе євроскептиком і пояснює Радіо Свобода: «Я ніколи Євросоюз не вважав якоюсь Меккою для України чи якимось раєм земним. Це просто можливість обмежити систему влади і сподівання були, що ЄС допоможе якимсь чином обмежити повністю владу і ввести певні правила і норми. Зараз уже пізно, зараз склалась так ситуація, що ми можемо і повинні самі це зробити».

За словами Степана, його скептицизм від сьогодні збільшився – адже у поширеній 19 лютого заяві Європейської комісії йдеться про чергову обіцянку ЄС покарати «цілеспрямованими санкціями» винних у застосуванні сили в Україні.

Верховний представник ЄС у справах зовнішньої політики Катрін Аштон зазначила, що варіанти впливу на українських можновладців розглядатимуть 20 лютого на засіданні міністрів закордонних справ Євросоюзу.

Але про які санкції йдеться і коли їх буде введено у дію, очільники ЄС не кажуть.