На тлі української кризи в Криму зростає проросійський сепаратизм

У той час як політична й економічна криза в Україні триває, її наслідки набирають своїх особливих форм на кримському півострові. Кореспондент Радіо Свобода Роберт Колсон подорожував Кримом і розповідає, що проросійські організації там активізувалися. Наслідком їхньої діяльності є загострення міжетнічної напруженості, а дехто побоюється навіть можливого розколу України.

З тісного підвалу у занедбаному багатоквартирному будинку на околицях Сімферополя депутат кримського парламенту Сергій Шувайніков веде боротьбу на захист етнічних росіян на чорноморському півострові.

Приміщення прикрашене мапою Криму, на якій медаль часів Другої світової війни з комуністичним серпом і молотом, а також гасло «В союзі з Росією».

Шувайніков невтомно перераховує приклади того, що він називає утисками російської мови і російської культури в Україні.

«Це результат політичної позиції з метою обділити росіян, для яких мова – це найголовніше, що ототожнює їх із російськістю, з російською державою, з російським народом. Щоб забрати у них право нагадувати дітям, молоді, що вони росіяни. Це, фактично, знищення російської національності, поняття російського народу в Україні», – наголошує Сергій Шувайніков.

Купа мегафонів і згорнуті транспаранти у кутку приміщення, названого бункером, свідчить про активність організацій, які очолює Шувайніков – Конгресу російських громад і «Російського фронту».

Відколи у Києві спалахнула політична криза, ці організації влаштовують демонстрації в Сімферополі та інших містах, спалюючи прапори ЄС і заявляючи, що причиною українських проблем є втручання США й НАТО.

Кримчани стурбовано спостерігають за розвитком політичної й економічної кризи.

Сепаратизм

Крим – єдиний регіон в Україні, де етнічні росіяни становлять більшість – приблизно 60% із двомільйонного населення. Із 18-го сторіччя і ще лише 60 років тому півострів був частиною Росії.

Тепер, коли українські проблеми знову виявляють етнічні й релігійні відмінності, у Криму гучніше лунають голоси про повернення до Росії.

Хоча український закон забороняє зазіхання на територіальну цілісність, багато проросійських організацій ведуть мову про «посилення автономії Криму», якщо уряд Януковича піде на компроміс із опозицією, яку вони називають «фашистською».

Завдання проросійських угруповань – тримати Україну в московській орбіті і не допустити її зближення з Європою.

Але, щоб здобути собі підтримку, ті угруповання відверто маніпулюють проблемами у взаєминах між православними росіянами і кримськими татарами, які сповідують іслам і становлять близько 12% населення півострова.

Татарський чинник

Майже всі кримські татари були депортовані з Криму після Другої світової війни, але зараз сотні тисяч повернулися на свою історичну батьківщину.

Приблизно за 40 кілометрів на північний схід від сімферопольського «бункера» Шувайнікова розташоване запилене містечко Білогорськ.

Важко собі уявити, що колись це був один із центрів на Великому шовковому шляху із назвою Карасубазар. Сьогодні 18-тисячне населення майже порівну складається з росіян, українців і кримських татар.

Мер містечка Альберт Канґієв – татарин і член Партії регіонів, очолюваної президентом Януковичем. Він каже, що в його місті панує мир і злагода між різними етнічними групами. Але він побоюється, що цю крихку гармонію можуть зруйнувати зовнішні сили.

«Це багатоетнічне місто. Сьогодні кількість колись депортованих громадян перевищує 30%. Це досить багато, і піднести «підпалений сірник» у нашому місті було б дуже легко», – застерігає Альберт Канґієв.

У листопаді шувайніковський Конгрес національних громад влаштував марш у Білогорську на відзнаку російського державного свята Дня національної єдності. Кілька десятків учасників слухали промови, в яких прославляли завоювання Криму царською Росією.

Мітинг схвалив рішення із твердженням: «Сьогодні росіяни знову у стані феодальної розробленості, духовного занепаду й безнадії. Права на нашу історію, нашу культуру, православну віру і російську мову жорстоко обмежуються. Щораз частіше ми чуємо образи на адресу Росії та російського народу».

Побоювання мера Канґієва щодо можливої нестабільності виглядають цілком обґрунтованими.

Ностальгія за СРСР

Приблизно за 100 кілометрів на південь у курортній Ялті росіянка, яка попросила, щоб її називали просто Ірина, говорить про обурення кримськими татарами, які були депортовані Сталіним 1944 року, але після розвалу Радянського Союзу повертаються.

«Татари... Можливо татари були репресовані й депортовані. Але, розумієте, повернулися якісь узбеки, які до того не мають жодного стосунку. «Я татарин, я був репресований, дайте мені землю». Вони купують землю, а потім перепродують із величезною вигодою. Вони отримують величезні гроші з нічого», – сказала Ірина Радіо Свобода.

Конгрес російських громад і «Російський фронт» далеко не єдині і не найрадикальніші проросійські організації, які активізувалися в Криму.

12 лютого у будівлі профспілок Сімферополя у тісному прес-центрі, який фінансує американське посольство, зібралися представники майже двох десятків проросійських організацій, щоб обговорити долю етнічних росіян у Криму.

На зустрічі через Skype головував Юрій Мешков, проросійський сепаратист, який був президентом Криму 1994-95 року.

Мешкова з України депортували у 2011 році за сепаратистську діяльність і зараз він живе у Москві.

Учасники круглого столу виступали зі змішаними почуттями страху й обурення, з ностальгією згадуючи Радянський Союз.

Віктор Головін – представник Комітету підтримки білоруського президента Лукашенка – висловився про настрої так: «Ми не закликаємо до війни. Ми лише закликаємо віддати нам наше. Єдине, що ми хочемо, аби ніхто не заважав нам повернутися до великого «русского мира». Не заважайте нам повернутися додому».

Одним із помітних промовців був молодий активіст проросійського руху в Криму Валерій Под’ячий, який очолює організацію «Народний фронт».

Емблема «Народного фронту» має прапори Росії і російського флоту, схрещені на тлі сімферопольского пам’ятника, що вшановує завоювання Криму Росією 1783 року.

Крим за борги

Уникаючи відкритих закликів до відокремлення, харизматичний і енергійний Под’ячий виступає за те, щоб Київ віддав Росії в оренду цілий кримський півострів в обмін на скасування українських боргів перед Москвою.

На запитання, що було б після закінчення оренди Криму Под’ячий має готову відповідь. «Через 99 років, я думаю, що України як незалежної держави більше не буде. Росія буде існувати, бо Росія – глобальна сила нарівні зі США, Китаєм і Європейським союзом. Отже, очевидно, що Росія існуватиме, але чи існуватиме Україна? Тому в принципі вирішення задовольнить усіх», – каже Под’ячий з цинічною усмішкою, порівнюючи свою пропозицію з тим, як США орендують військово-морську базу Ґуантанамо на Кубі.

Але таке рішення, чи, навіть, будь-яке рішення, яке тісніше пов’язувало би Крим із Москвою навряд чи задовольнить громаду кримських татар.

Рефата Чубарова минулого року обрали головою Меджлісу – органу самоврядуваня кримських татар.

Він каже, що після розвалу Радянського Союзу Москва використовує проблеми у регіоні, щоб зберігати свій вплив.

«Москва поспішно шукала інструментів, щоб утримати території. Нагірний Крабах – Вірменія, Азербайджан; Придністров’я – Молдова; провокації в Тбілісі – Грузія; намагання використати «інтерфронти» в державах Балтії. Москва завжди розглядала Крим як одну з цих зачіпок, з допомогою якої тримати цілу Україну», – сказав Рефат Чубаров.

Консультації з Кремлем

Проросійські організації Криму заперечують, що вони пов’язані з Москвою. Проте російська присутність відчувається повсюди на півострові.

Російське консульство у Сімерополі активно видає російські паспорти кримським росіянам. Це нелегальна діяльність, проти якої Київ протестує.

Російська Державна агенція співпраці з країнами СНД веде діяльність з приміщення величезної вілли у центрі столиці.

Минулого тижня радник російського резидента і чільний кремлівський ідеолог Владислав Сурков таємно приїздив у Крим, провівши зустріч з кримським прем’єр-міністром Анатолієм Могильовим, головою кримського парламенту Володимиром Константиновим та керівником Севастополя Володимиром Яцубою.

Речниця Могильова підтвердила журналістам факт зустрічі. Також підтверджено, що Константинов поїде 20 лютого до Москви для переговорів із головою російської Думи Сергієм Наришкіним.

Дороги в Криму заставлені рекламними щитами, встановленими таємничою, але добре фінансованою організацією «Стоп майдан».

Ті гасла стверджують, що Крим – «за стабільність» і каже ні «екстремізму» та «іноземному втручанню». «Стоп майдан» також відрядив сотні проурядових демонстрантів у Київ із закликами до Януковича безкомпромісно придушити протести.

Голова Меджлісу Чубаров каже, що хоча кримські татари і розчаровані політикою українського уряду, проте вважають, що становище на півострові було б краще, якби не провокації з поза меж Криму.

«Внутрішніх причин для активізації (проросійських груп) немає. Але є підґрунтя, яке може бути ускладнене зі зовні. Є дуже потужні цілеспрямовані маніпуляції. Ми завжди бачимо їх, коли відносини Москви й Києва ускладнюються», – сказав Рефат Чубаров Радіо Свобода.