Харків – Учасники провладних мітингів та зібрань у Харкові засуджують активістів та прихильників Євромайдану, бо ті, мовляв розхитують стабільність в Україні. З прапорами Партії регіонів та плакатами «Стоп-Майдан» учасники мітингів кажуть, що їх обурює «хаос у Києві» та закликають «іти й працювати». Що ж розуміють харків’яни під словом «стабільність»? Про це Радіо Свобода розпитувало робітників, учителів та приватних підприємців.
Харківський «Турбоатом», основне підприємство енергетичного машинобудування України, нещодавно відзначив своє 80-річчя. Генеральний директор заводу Віктор Суботін на урочистостях говорив про те, що для «трудівників підприємства найголовніше – це стабільність».
Що ж під цим словом розуміють працівники «Турбоатому»? 28-річний Руслан та ветеран підприємства Володимир кажуть: Працювати, заробляти гроші й перспектива майбутнього. Якщо у нас є замовлення, є робота і відповідно нам за це дають зарплату, і тоді особисте життя само по собі буде налагоджуватися.
На мітинги – за наказом керівництва
Робітники не змогли сказати, що саме їх може спонукати вийти на вулицю з протестами, але зауважили, що якщо керівництво покличе на мітинг, то підуть: «Ну якщо завод попросить вийти туди і щось сказати, можливо, й вийду. А так – ні».
Більшість опитаних переконані, що від них мало що залежить і покладаються на державні органи. Однак, вони, як і прихильники та активісти Майдану, думають, що треба боротися з корупцією, катуваннями у міліції, реформувати медицину та освіту, щоб відійшли у минуле «побори» для лікарень та шкіл.
Цього хочуть і вчителі, але кажуть – від них вимагають краси у класах та стояти на мітингах на підтримку влади.
«Стабільність? Ну вчителі так само, як і лікарі підлеглі державним структурам і залежні від них. Є тиск з гори. А що значить залишитися вчителю без годин?» – пояснює вчителька Наталія.
А ось як пояснює, що означає для неї «стабільність» викладач французької однієї з харківських гімназій: «Стабільність – це значить, що я можу спокійно приходити на роботу і мені буде спокійно, мене ніхто не чіпатиме, ніхто не змушуватиме щось робити проти моєї волі. Щоб постійними в магазинах були ціни і не було брехні».
Люди не вірять, що щось можна змінити і бояться, щоб не було гірше
Що ж стосується підприємців, то для них «стабільність» полягає у дотриманні правил, встановлених законодавством для бізнесу.
«Стабільність – відсутність завад у моїй діяльності. Я людина законослухняна, якщо мені сказали: «Ось так» – я от у цьому полі й працюю і мене нічого не напружує. Що мене могло б вивести на вулицю? Ну якісь неочікувані зміни, які мені можуть нанести шкоди в матеріальному, маральному плані, обмеження моїх прав», – каже підприємець Світлана Олександрівна.
Влада маніпулює природним прагненням людини до стабільності та комфорту, вважає доцент кафедри прикладної соціології та соціальної комунікації Харківського національного університету імені Каразіна Сергій Аксьонов. На його думку, розмовами про стабільність люди просто намагаються заспокоїти себе й відсторонитися від вирішення серйозних проблем державного рівня. А владі, вважає експерт, треба говорити не про стабільність, а про те, як вирішувати проблеми, що привели до конфлікту в країні.
«Про стабільність говорять зараз ті люди, від яких залежить соціальний добробут у суспільстві. Вони повинні зараз уникати цього слова, і повинні промовляти ті слова, які можуть допомогти вирішити конфлікт і лише тоді виникне в суспільстві стабільність», – каже Сергій Аксьонов.
Загалом же, на думку експертів, більшість харків’ян ставиться до подій у Києві й в країні як сторонні спостерігачі. І хоч багато хто поділяє вимоги Майдану про справедливі суди, міліцію, «яка не катує, а захищає», і про владу, яка «не краде», все ж не вірять, що щось можна змінити, тому живуть за принципом «аби не гірше».
Харківський «Турбоатом», основне підприємство енергетичного машинобудування України, нещодавно відзначив своє 80-річчя. Генеральний директор заводу Віктор Суботін на урочистостях говорив про те, що для «трудівників підприємства найголовніше – це стабільність».
Що ж під цим словом розуміють працівники «Турбоатому»? 28-річний Руслан та ветеран підприємства Володимир кажуть: Працювати, заробляти гроші й перспектива майбутнього. Якщо у нас є замовлення, є робота і відповідно нам за це дають зарплату, і тоді особисте життя само по собі буде налагоджуватися.
На мітинги – за наказом керівництва
Робітники не змогли сказати, що саме їх може спонукати вийти на вулицю з протестами, але зауважили, що якщо керівництво покличе на мітинг, то підуть: «Ну якщо завод попросить вийти туди і щось сказати, можливо, й вийду. А так – ні».
Більшість опитаних переконані, що від них мало що залежить і покладаються на державні органи. Однак, вони, як і прихильники та активісти Майдану, думають, що треба боротися з корупцією, катуваннями у міліції, реформувати медицину та освіту, щоб відійшли у минуле «побори» для лікарень та шкіл.
Цього хочуть і вчителі, але кажуть – від них вимагають краси у класах та стояти на мітингах на підтримку влади.
«Стабільність? Ну вчителі так само, як і лікарі підлеглі державним структурам і залежні від них. Є тиск з гори. А що значить залишитися вчителю без годин?» – пояснює вчителька Наталія.
А ось як пояснює, що означає для неї «стабільність» викладач французької однієї з харківських гімназій: «Стабільність – це значить, що я можу спокійно приходити на роботу і мені буде спокійно, мене ніхто не чіпатиме, ніхто не змушуватиме щось робити проти моєї волі. Щоб постійними в магазинах були ціни і не було брехні».
Люди не вірять, що щось можна змінити і бояться, щоб не було гірше
Що ж стосується підприємців, то для них «стабільність» полягає у дотриманні правил, встановлених законодавством для бізнесу.
«Стабільність – відсутність завад у моїй діяльності. Я людина законослухняна, якщо мені сказали: «Ось так» – я от у цьому полі й працюю і мене нічого не напружує. Що мене могло б вивести на вулицю? Ну якісь неочікувані зміни, які мені можуть нанести шкоди в матеріальному, маральному плані, обмеження моїх прав», – каже підприємець Світлана Олександрівна.
Влада маніпулює природним прагненням людини до стабільності та комфорту, вважає доцент кафедри прикладної соціології та соціальної комунікації Харківського національного університету імені Каразіна Сергій Аксьонов. На його думку, розмовами про стабільність люди просто намагаються заспокоїти себе й відсторонитися від вирішення серйозних проблем державного рівня. А владі, вважає експерт, треба говорити не про стабільність, а про те, як вирішувати проблеми, що привели до конфлікту в країні.
«Про стабільність говорять зараз ті люди, від яких залежить соціальний добробут у суспільстві. Вони повинні зараз уникати цього слова, і повинні промовляти ті слова, які можуть допомогти вирішити конфлікт і лише тоді виникне в суспільстві стабільність», – каже Сергій Аксьонов.
Загалом же, на думку експертів, більшість харків’ян ставиться до подій у Києві й в країні як сторонні спостерігачі. І хоч багато хто поділяє вимоги Майдану про справедливі суди, міліцію, «яка не катує, а захищає», і про владу, яка «не краде», все ж не вірять, що щось можна змінити, тому живуть за принципом «аби не гірше».
