Київ – В Українському домі показали художній фільм «Жыве Беларусь!» («Хай живе Білорусь!») про боротьбу білоруських громадян проти режиму. Стрічку представив автор сценарію, відомий білоруський громадський активіст, журналіст Франак Вячорка. Кінопоказ став актом солідарності білорусів із присутніми на Майдані активістами. Його присвятили загиблому білорусу Михайлу Жизнєвському.
Одного дня молодий юнак Франак Вєчорка, зачинивши свою дівчину на ключ, вийшов з дому за хлібом. Лише перейшовши через дорогу, він відчув, як чиясь рука опинилась на його плечі. За мить він опинився в автозаку, який відводить його до воєнкомату. Там його жорстоко б’ють. Керівництво це все споглядає, а білоруське телебачення знімає. Далі Франака везуть по кільцевій дорозі Мінська. На питання, куди, чує: «Батьківщину захищати».
Історія Франака Вячорки лягла в основу стрічки «Жыве Беларусь!», яку майданівцям продемонстрували в Українському домі. Хлопець став і одним із сценаристів фільму.
«Це не фільм про перемогу, це фільм про змагання. Це фільм про проблеми непорозумінь між поколіннями: радянським і поколінням інтернету, заборонених музикантів, військової служби, примусового призову, що має на меті зробити людей бездумними істотами. Це проблема силовиків, які почуваються господарями в країні. І, нарешті, це проблема заборони користуватися державною білоруською мовою», – каже активіст.
Нині Вячорка живе у Польщі, працює в Білоруській редакції «Радіо Свобода». Кінопоказ він присвятив загиблому земляку і однолітку Михайлу Жизнєвському, який «приїхав рятуватися від кривавого режиму Лукашенка, а став мішенню для кулі Януковича».
Лукашенко виділив два мільйони доларів на фільм-відповідь – Вячорка
Події у фільмі відбуваються з 2009 по 2010 рік у Білорусі. Головний герой фільму – 23-річний білоруський рокер Мирон Захарко, що є однією з численних жертв режиму. У фільмі показано дідівщину у військовій частині, антисанітарію, білоруські тюрми, в яких тримають політв’язнів, декого катують і знущаються.
Ще до виходу фільму, посол Білорусі в Польщі написав ноту протесту продюсеру, де закликав зупинитися і не розповсюджувати його, оскільки фільм наклепницький. Акторам, що знялись у стрічці, заборонили зніматись на державних кіностудіях Білорусі. А тепер на вулицях Мінська активно знімають фільм-відповідь на «Жыве Беларусь!», розповідає Франак Вєчорка.
«Лукашенко виділив два мільйони доларів на фільм-відповідь. Вони зніматимуть фільм про ті ж самі події, де покажуть «свою правду». Вже тривають зйомки у Мінську. Перекривають весь центр міста», – каже він.
Натомість бажаючих приїхати на Майдан до Києва білорусів сотнями затримують, переповідає слова опозиційного білоруського політика Володимира Нікляєва одна з ініціаторок фестивалю «Білоруська весна», активістка українсько-білоруської групи «Солідарність» Ольга Веснянка. Тому кінопоказ фільму «Жыве Беларусь!» – це також і акт солідарності з тими громадянами Білорусі, які вже є в Україні і є активістами Євромайдану, і тими, хто намагається слідкувати за подіями з дому, каже Ольга Веснянка.
«В такі часи, коли моторошно, коли так багато порушень прав людини, коли будь-якої хвилини може стати що завгодно, такий фільм буде тримати в тонусі. І хоч він художній, а не документальний, все одно змусить багатьох вкотре замислитись про майбутнє країни, в якій живемо», – вважає вона.
З часу свого виходу на екрани, «Жыве Беларусь!» отримала нагороди на кінофестивалях у Варшаві, Стамбулі. Її показували у Каннах і Берліні. В Україні ж стрічку вперше продемонстрували минулого року в рамках кінофестивалю «Молодість». В Україні, за словами її авторів, фільм повинен вплинути на майданівців, щоб вони таки здобули перемогу, а також на політиків, чия солідарність і підтримка дуже потрібна українцям тут і тепер.
Одного дня молодий юнак Франак Вєчорка, зачинивши свою дівчину на ключ, вийшов з дому за хлібом. Лише перейшовши через дорогу, він відчув, як чиясь рука опинилась на його плечі. За мить він опинився в автозаку, який відводить його до воєнкомату. Там його жорстоко б’ють. Керівництво це все споглядає, а білоруське телебачення знімає. Далі Франака везуть по кільцевій дорозі Мінська. На питання, куди, чує: «Батьківщину захищати».
Історія Франака Вячорки лягла в основу стрічки «Жыве Беларусь!», яку майданівцям продемонстрували в Українському домі. Хлопець став і одним із сценаристів фільму.
«Це не фільм про перемогу, це фільм про змагання. Це фільм про проблеми непорозумінь між поколіннями: радянським і поколінням інтернету, заборонених музикантів, військової служби, примусового призову, що має на меті зробити людей бездумними істотами. Це проблема силовиків, які почуваються господарями в країні. І, нарешті, це проблема заборони користуватися державною білоруською мовою», – каже активіст.
Нині Вячорка живе у Польщі, працює в Білоруській редакції «Радіо Свобода». Кінопоказ він присвятив загиблому земляку і однолітку Михайлу Жизнєвському, який «приїхав рятуватися від кривавого режиму Лукашенка, а став мішенню для кулі Януковича».
Лукашенко виділив два мільйони доларів на фільм-відповідь – Вячорка
Події у фільмі відбуваються з 2009 по 2010 рік у Білорусі. Головний герой фільму – 23-річний білоруський рокер Мирон Захарко, що є однією з численних жертв режиму. У фільмі показано дідівщину у військовій частині, антисанітарію, білоруські тюрми, в яких тримають політв’язнів, декого катують і знущаються.
Ще до виходу фільму, посол Білорусі в Польщі написав ноту протесту продюсеру, де закликав зупинитися і не розповсюджувати його, оскільки фільм наклепницький. Акторам, що знялись у стрічці, заборонили зніматись на державних кіностудіях Білорусі. А тепер на вулицях Мінська активно знімають фільм-відповідь на «Жыве Беларусь!», розповідає Франак Вєчорка.
«Лукашенко виділив два мільйони доларів на фільм-відповідь. Вони зніматимуть фільм про ті ж самі події, де покажуть «свою правду». Вже тривають зйомки у Мінську. Перекривають весь центр міста», – каже він.
Натомість бажаючих приїхати на Майдан до Києва білорусів сотнями затримують, переповідає слова опозиційного білоруського політика Володимира Нікляєва одна з ініціаторок фестивалю «Білоруська весна», активістка українсько-білоруської групи «Солідарність» Ольга Веснянка. Тому кінопоказ фільму «Жыве Беларусь!» – це також і акт солідарності з тими громадянами Білорусі, які вже є в Україні і є активістами Євромайдану, і тими, хто намагається слідкувати за подіями з дому, каже Ольга Веснянка.
«В такі часи, коли моторошно, коли так багато порушень прав людини, коли будь-якої хвилини може стати що завгодно, такий фільм буде тримати в тонусі. І хоч він художній, а не документальний, все одно змусить багатьох вкотре замислитись про майбутнє країни, в якій живемо», – вважає вона.
З часу свого виходу на екрани, «Жыве Беларусь!» отримала нагороди на кінофестивалях у Варшаві, Стамбулі. Її показували у Каннах і Берліні. В Україні ж стрічку вперше продемонстрували минулого року в рамках кінофестивалю «Молодість». В Україні, за словами її авторів, фільм повинен вплинути на майданівців, щоб вони таки здобули перемогу, а також на політиків, чия солідарність і підтримка дуже потрібна українцям тут і тепер.
