Майдан. Як працюють інформаційні провокатори?

Київ – Листи з погрозами та наклепницькі листівки у під’їздах, де живуть активісти Євромайдану, неправдиві повідомлення у соцмережах, що сіють паніку, та офіційні заяви, що суперечать одна одній – інформаційна агресія останні два місяці набуває найрізноманітніших форм. На думку медіаекспертів, наразі вже не йдеться про журналістські стандарти перевірки інформації – проблема вийшла на ширший, світоглядний рівень.

Спочатку були написи на асфальті перед будинком батьків і «стурбовані» листи начебто від друзів родини, потім – статті про «грантоїдів», листівки та погрози в соціальних мережах, розповідає кримська активістка Євромайдану, очільниця правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька.

«До цього у листівках йшлося про те, що я пройшла курси екстремізму в США і що на моїх руках ­– кров загиблих людей. Потім – більше тексту: що треба робити, якщо мене зустрінете. У моєму під’їзді. Я там не зареєстрована. Коли я робила інформаційні запити, то якийсь час вказувала цю адресу, зараз вже відкрила абонентську скриньку. Тут два варіанти: або за мною стежать, або державні органи «зливають» адреси», – вважає дівчина.

Одного разу, згадує Дворецька, їй після сімферопольської акції жалоби за загиблими на Грушевського довелося навіть ховатися від групи молодиків у супермаркеті, але поки приїхала викликана нею міліція, ті пішли геть. За словами правозахисниці, міліція відкрила провадження щодо листів батькам і листівок на стінах, але потім майже одразу закрила справу за відсутності складу злочину. Радіо Свобода направило щодо цього випадку запит до Головного управління МВС у Криму, але жодної відповіді звідти поки що не отримало.

Як повідомила Олександра Дворецька, крім неї, плакати зі звинуваченнями у екстремізмі на стінах своїх будинків бачили й інші кримські активісти, зокрема, у Джанкої.

Листівки, повідомлення і навіть відеоролики про «падіння моралі» окремих активістів Євромайдану поширюють і в Луганську, повідомляють представники тамтешнього Громадського сектору. Окрім того, зазначають активісти, хтось виклав телефони і домашні адреси декого з них у публічний доступ у соцмережах. Там створено тематичні групи, де поширюється такий контент.

У нас ще ніколи не фіксували такої кількості вигаданих новин – МВС

Тим часом у Міністерстві внутрішніх справ нарікають на зростання кількості неправдивої інформації загалом та про міліцію зокрема. Речник відомства Сергій Бурлаков зауважує: «Ще у нас не було такого періоду часу, коли б ми фіксували таку кількість вигаданих новин. Починаючи від перших днів – про померлу чи вбиту дівчинку на Майдані, яка виявилася живою і здоровою, і закінчуючи російським спецназом та іншими речами, яких насправді немає».

Проте усі повідомлення про тиск і погрози, які надходять від активістів Євромайдану, міліція перевіряє, запевняє він.

Провокації є результатом недовіри до «офіційних джерел» – Сюмар

Останнім часом рівень недовіри до офіційної інформації зростає, тому люди намагаються щось дізнатися з усіх джерел, до яких мають доступ, вважає журналіст, екс-директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. Тому, на її думку, будь-які провокації падатимуть на дуже благодатний ґрунт, і медіа тут не виняток.

«За умов такого стану недовіри будь-яка критична інформація, яка потрапляє у ЗМІ, може просто призвести до масової паніки, і до виходу ситуації з-під контролю. Якщо ви можете апелювати до професійних журналістів, мовляв, перевіряйте інформацію, підтверджуйте її, то у соціальних медіа ви цього зробити не можете», – пояснює медіаексперт.

Але не можна все зводити до недотримання журналістських стандартів, йдеться про зміни у світогляді споживачів інформації, наголошує Сюмар. Однак, зауважує медіаексперт, зараз усі маніпулятори змушені «грати на своєму полі»: ми віримо тим джерелам, повідомлення яких не вибивається із нашої світоглядної моделі. Тому, на думку Вікторії Сюмар, в регіонах, де менше доступу до різних джерел щодо місцевих новин, фільтрувати інформацію значно складніше, ніж, наприклад, у столиці.