(Рубрика «Точка зору»)
Газові відносини України та Росії щодня погіршуються. Суттєвий тиск на енергетичне питання здійснює не так хитка політична ситуація, як зростання боргів за газ. Не додає оптимізму і хиткий курс національної валюти, що буде поглиблювати ріст заборгованості за газ з боку населення і теплокомуненерго. Наслідком цього буде формування боргу України перед Росією на кінець опалювального сезону на рівні 5 мільярдів американських доларів за спожитий газ.
Не менший вплив має і загальмований переговорний процес щодо домовленої подальшої енергетичної співпраці Києва і Москви – будівництва заводу із виробництва ядерного палива, зведення двох ядерних блоків Хмельницької АЕС, перспектив використання ГТС України і збільшення транзиту газу до ЄС.
Адже угода України і Росії від 17 грудня 2013 року про зниження ціни на газ до 268,5 доларів за 1000 кубічних метрів мала стати лише початком більш масштабних переговорів, яким не судилося поки що відбутися у зв’язку із політичними подіями навколо Євромайдану.
І хоча російський президент Володимир Путін запевняв, що політика не матиме впливу на ціну газу та реалізацію проектів, однак уряд Росії на чолі з Дмитром Медведєвим вже фактично розглянув можливість зупинення дії угоди. Точкою відновлення співпраці стане формування нового уряду в Україні.
Але навіть за таких умов все буде залежати від українсько-російської кооперації. І особливий акцент у Москві роблять на енергетичні проекти, які наразі перебувають у процесі реалізації.
Проте, цілком очікувану «свиню» для України підклали власні споживачі газу – теплокомуненерго (ТКЕ). У січні підприємства ТКЕ розрахувалися лише на 10% за вартість спожитого палива. За прогнозами, у лютому не варто очікувати оплати більше ніж 20%. Сумарно борг вже досягнув фантастичної позначки у 27 мільярдів гривень, із яких 10 мільярдів гривень – це борги листопада і грудня 2013 року та січня 2014 року.
І хоча російська реакція була стриманою щодо можливого перегляду газових домовленостей, підвищення ціни на газ чи запровадження передплати, але у ній вчувалися нотки невдоволення. Зрештою, нинішній борг у майже 3,5 мільярди доларів не може тішити «Газпром».
Водночас, за політичним «димом» Євромайдану і борговими проблемами України залишилися непомітними «танці» Єврокомісії і «Газпрому» щодо дій третього енергопакету.
Несподівано ЄС вирішив розглянути питання приведення «Південного потоку» до вимог третього енергопакету, що у перекладі з бюрократичної мови означатиме «зелене світло» для «Південного потоку».
Власне, реалізація «Південного потоку» може суттєво понизити як ринкову вартість, так і економічну ефективність ГТС України. Транзит знизиться як мінімум із нинішніх 86 мільярдів до 50-60 мільярдів кубометрів, а сама ГТС опиниться без необхідних грошей на модернізацію.
Москва і Брюссель вже розкурюють «газову» трубку миру
В Україні, схоже, не помітили, що напередодні ЄС уже зробив виняток із третього енерегопакету для іншого російського газопроводу «Північний потік» та його продовження газопроводу OPAL.
І якщо по OPAL запеклі переговори тривали понад два роки, то переговори Єврокомісії і Росії щодо майбутнього «Південного потоку» вражали своєю швидкістю. Формальною підставою для розмови стали нібито листи, які Єврокомісія отримала від країн ЄС, що беруть участь у проекті «Південний потік» (Австрія, Болгарія, Румунія, Угорщина та інші). І, як результат, Москва і Брюссель вже сидять за одним столом і розкурюють «газову» трубку миру.
Проте, достовірно відомо, що більшість членів ЄС, країн учасників «Південного потоку» не писали і не планують писати подібні листи до Єврокомісії. Отож, схоже на те, що за спиною України Єврокомісія і Росія почала «гру» щодо майбутнього усієї європейської газотранспортної системи, в яку входить і українська ГТС, і російські газопроводи, «Північний потік», решта європейських газопроводів, а також заплановані «Південний потік» і «Трансанатолійський газопровід».
Для України у майбутньому хитрощі Єврокомісії можуть обернутися у кращому випадку – зниженням ролі вітчизняної газотранспортної системи на карті ЄС, у гіршому – на ГТС очікує продаж.
Тому й не дивно, що Росія терпляче ставиться до проблеми боргів України за газ. Якщо згадати попередній досвід 2006 і 2008 року, то причиною припинення газопостачання ставали і менш значні заборгованості. Нині ж «Газпром» готовий вичікувати для того, щоб схилити на свій бік ЄС у питанні підтримки «Південного потоку». А Євросоюз із радістю обміняє проблемну газову Україну на дешевшу ціну російського газу і розробку великих родовищ газу в Росії.
Хитросплетіння фінансової і політичної криз в Україні як ніколи сприяє і Росії, і ЄС досягнути своїх цілей. Шкода, що за влаштуванням свого «особистого» політичного і економічного життя із ділового лексикону Москви і Брюсселя зникає слово «Україна».
Юрій Корольчук – член Спостережної Ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
