Угорщина – Від кінця листопада минулого року угорські українці та студенти з України провели в різних місцях Будапешта чотири Євромайдани. Оскільки політична криза в Україні далека від розв’язання, голова Українського самоврядування в Угорщині і перший заступник президента СКУ Ярослава Хортяні-Гук повідомила Радіо Свобода про підготовку нових протестних акцій на підтримку українських мітингарів і висловила своє обурення тим, що ці акції в українських ЗМІ не висвітлюють.
Незмінна учасниця й організатор протестних маніфестацій в Угорщині, починаючи від грудня 2004 року, пані Ярослава Хортяні пояснила, якими мотивами керується вона та її побратими-однодумці, коли намагаються публічно донести до угорців свої думки про стан в Україні.
«Українці Угорщини, як і вся 20-мільйонна українська діаспора у світі, не лише слідкують за поточними подіями, вони вболівають за Україну, український народ, – каже вона. – Ми горді за свою належність до такої нації, яка повстала за свої права, волю й гідність».
За словами Ярослави Хортяні, вона та її друзі вірили, що провал Вільнюського саміту є якимось непорозумінням між сторонами переговорного процесу. Але коли угорські ЗМІ показали, як спецпризначенці «Беркута» б’ють мирних демонстрантів на вулиці Грушевського в Києві, українська громада влаштувала мітинг протесту перед посольством України в Угорщині.
Також українські студенти, які навчаються у вишах Угорщини, провели окремий Євромайдан біля собору Св. Іштвана у центрі столиці. Але найбільше людей, за повідомленням керівника української громади, прийшли на мітинг протесту на площі Луїзи Благи у VIII-му районі Будапешта на – уже четвертий за рахунком – Євромайдан, щоб висловити свою незгоду щодо законів, ухвалених 16 січня.
«Ми вирішили, що це має бути масова демонстрація. 26 січня ми зібрали 500 чоловік. Для нашої невеличкої громади зібрати за один день стільки людей – це дуже багато», – зауважує Ярослава Хортяні. Крім українців, тут побували також представники деяких політичних партій Угорщини, етнічні вірмени, ірландці та деякі інші.
(Відео www.ukrajinci.hu)
«Те, що зараз відбувається в Україні, просто шокує»
Молодий угорець, який назвав себе Арпадом, причину свого перебування у лавах будапештського Євромайдану пояснив так: «Я з друзями прийшов сюди для того, щоб продемонструвати свою солідарність із протестувальниками Києва і підтримати їх бодай тим, що вони не самі на Майдані і що угорці разом з тутешніми українцями та Євросоюзом разом із ними. Особисто я ніколи б не подумав, що справа зайде так далеко, до брутального насильства...»
Інша молода громадянка Угорщини Анна Керн із міста Мішкольця має родичів в Україні. Вона зізналася: «Те, що зараз відбувається в Україні, просто шокує. Державою керують люди, яким не місце на найвищих посадах країни, послуговуючись у політиці такими засобами, що призвели до повної кризи в Україні».
Ярослава Хортяні розповіла про велику увагу угорських ЗМІ до нинішніх подій в Україні: «Йдеться, мінімум, про 10 угорських видань, – зазначає вона. – Я особисто дала три інтерв’ю центральному радіо Угорщини «Кошут», з телебачення у мене брали інтерв’ю. І жодне українське офіційне видання не звернулося до нас із таким проханням. А до нас пишуть пересічні українці, чому, мовляв, мовчите і не допомагаєте? А як вони можуть знати про те, що ми робимо, коли це не висвітлюється. Центральне радіо України брало в мене інтерв’ю, але дали тільки невеликий шматок, а головну частину відповідей просто вирізали».
Незмінна учасниця й організатор протестних маніфестацій в Угорщині, починаючи від грудня 2004 року, пані Ярослава Хортяні пояснила, якими мотивами керується вона та її побратими-однодумці, коли намагаються публічно донести до угорців свої думки про стан в Україні.
«Українці Угорщини, як і вся 20-мільйонна українська діаспора у світі, не лише слідкують за поточними подіями, вони вболівають за Україну, український народ, – каже вона. – Ми горді за свою належність до такої нації, яка повстала за свої права, волю й гідність».
За словами Ярослави Хортяні, вона та її друзі вірили, що провал Вільнюського саміту є якимось непорозумінням між сторонами переговорного процесу. Але коли угорські ЗМІ показали, як спецпризначенці «Беркута» б’ють мирних демонстрантів на вулиці Грушевського в Києві, українська громада влаштувала мітинг протесту перед посольством України в Угорщині.
Також українські студенти, які навчаються у вишах Угорщини, провели окремий Євромайдан біля собору Св. Іштвана у центрі столиці. Але найбільше людей, за повідомленням керівника української громади, прийшли на мітинг протесту на площі Луїзи Благи у VIII-му районі Будапешта на – уже четвертий за рахунком – Євромайдан, щоб висловити свою незгоду щодо законів, ухвалених 16 січня.
«Ми вирішили, що це має бути масова демонстрація. 26 січня ми зібрали 500 чоловік. Для нашої невеличкої громади зібрати за один день стільки людей – це дуже багато», – зауважує Ярослава Хортяні. Крім українців, тут побували також представники деяких політичних партій Угорщини, етнічні вірмени, ірландці та деякі інші.
(Відео www.ukrajinci.hu)
«Те, що зараз відбувається в Україні, просто шокує»
Молодий угорець, який назвав себе Арпадом, причину свого перебування у лавах будапештського Євромайдану пояснив так: «Я з друзями прийшов сюди для того, щоб продемонструвати свою солідарність із протестувальниками Києва і підтримати їх бодай тим, що вони не самі на Майдані і що угорці разом з тутешніми українцями та Євросоюзом разом із ними. Особисто я ніколи б не подумав, що справа зайде так далеко, до брутального насильства...»
Інша молода громадянка Угорщини Анна Керн із міста Мішкольця має родичів в Україні. Вона зізналася: «Те, що зараз відбувається в Україні, просто шокує. Державою керують люди, яким не місце на найвищих посадах країни, послуговуючись у політиці такими засобами, що призвели до повної кризи в Україні».
Ярослава Хортяні розповіла про велику увагу угорських ЗМІ до нинішніх подій в Україні: «Йдеться, мінімум, про 10 угорських видань, – зазначає вона. – Я особисто дала три інтерв’ю центральному радіо Угорщини «Кошут», з телебачення у мене брали інтерв’ю. І жодне українське офіційне видання не звернулося до нас із таким проханням. А до нас пишуть пересічні українці, чому, мовляв, мовчите і не допомагаєте? А як вони можуть знати про те, що ми робимо, коли це не висвітлюється. Центральне радіо України брало в мене інтерв’ю, але дали тільки невеликий шматок, а головну частину відповідей просто вирізали».
