Діалог, дострокові вибори чи санкції? Європарламент визначається з Україною

Страсбург – Європейські депутати занепокоєні поширенням насилля в Україні. Чимало членів Європарламенту вказують на Росію як джерело українських лих. І більшість із них в один голос пропонує активно підтримувати проєвропейські прагнення мітингувальників. Депутати у дебатах щодо ситуації в Україні закликали й до впровадження вибіркових санкцій щодо осіб, винних у насиллі. Однак, Єврокомісія відповідає, що її стратегія зосереджена не на санкціях, а на пошуку діалогу та відновлення стабільності в Україні.

Політичне рішення – це єдиний шлях для розв’язання нинішніх проблем в Україні. Так вважає єврокомісар із питань сусідства та розширення Штефан Фюле. Наголошуючи, що в державі слід припинити безкарність, він каже, що ЄС готовий допомагати українцям знайти вихід із глухого кута – як на експертному рівні, порадами, так і фінансово, але за умови, якщо влада стане на шлях реформування.

Відповідаючи на закиди, що у Єврокомісії стосовно України немає чітких планів, Фюле сказав, що стратегія його відомства та європейської дипломатії «не зосереджена на санкціях, а на зобов’язаннях, які базуються на (європейських) цінностях та принципах. (Щодо України) вона має три стадії: деескалація, припинення поширення насилля та забезпечення мінімуму стабільності та безпеки», каже він, водночас погоджуючись із численними закликами, особливо від польських євродепутатів, що українцям слід надати європейську перспективу.

«Пістолет санкцій»

Тим часом, саме на санкціонуванні урядовців, чиновників та олігархів, що стоять за порушеннями прав людини, голова групи Альянсу лібералів та демократів Ґі Верхофстадт робить основний акцент.

«По-перше, ми повинні зарядити пістолет. Ми повинні бути готові до впровадження адресних санкцій щодо окремих членів режиму, забороняючи їм поїздки до Європи, роблячи візові обмеження і, найголовніше, заморожуючи їхні активи. Після того, як буде заряджений «пістолет санкцій», ми повинні бути готові використати його, у разі, якщо Янукович не відразу стане дотримуватися правил демократії та розуму», – зазначив голова лібералів, розуміючи під «розумом» звільнення ув’язнених маніфестантів, організацію позачергових виборів та відновлення Конституції 2004 року.

Його колеги з інших політичних фракцій застерігають, що ЄС повинен негайно допомогти Україні: одні закликають конституційно зменшити владу президента, інші переконані, що слід підготувати підґрунтя новим чесним виборам, ще інші – терміново шукати фінансову підтримку чи заручитися допомогою США, щоб припинити втручання Росії в українські справи.

Водночас, деякі представники країн старої Європи висловили позицію, що ЄС взагалі не повинен вплутуватися у справи України.

«Ми повинні перестати казати їм, який уряд вони повинні мати, яку ухвалювати Конституцію, чи коли і як проводити політичні вибори. Визволення України чи підтримка якоїсь зі сторін в її політичному процесі – це не справа Євросоюзу», – заявила євродепутат-соціаліст з Італії Піно Арлаччі.

Деякі проекти резолюції Європарламенту вимагають санкцій

Однак, найбільш поширенішою серед євродепутатів була думка: ЄС має всіма силами втримати українців від подальшої ескалації напруги та допомогти політичним опонентам досягнути консенсусу за столом переговорів.

У четвер євродепутати мають ухвалити окрему резолюцію щодо ситуації в Україні.
У низці проектів цього документа, вже опублікованих на сайті Європарламенту, йдеться про необхідність продовження з боку Євросоюзу надання політичної і економічної підтримки Україні для вирішення кризової ситуації.

У проектах резолюцій найбільших політичних груп Європарламенту також є пункт щодо можливості запровадження адресних персональних санкцій проти осіб, відповідальних за порушення прав людини та ескалацію українського конфлікту.