Рим – Українські протести поступово стали провідною новиною серед міжнародних подій в італійських мас-медіа. Але це не означає, що місцева аудиторія добре поінформована про реальний стан речей у далекій державі Східної Європи. Більшість італійців не розуміє українських маніфестантів. Лише серед обізнаних славістів чи оглядачів помітна зацікавленість й одночасно тривога стосовно ситуації в Україні.
У той час, як в Італії та інших країнах ЄС активізуються антиєвропейські рухи, в Україні люди кидаються під кийки у боротьбі за мрію долучитися до євроспільноти. Так італійські журналісти коментують євромайдани.
Працівник банку Енцо Ґуальярдо регулярно стежить за новинами, і ось яких висновків він дійшов.
«З цих маніфестацій без сумніву очевидно, що є велике бажання причепитися до європейського потяга, який нині дуже і дуже скрипить. Адже Європа живе при німецькій гегемонії, яка диктує свої економічні правила, які не всім країнам до вподоби. У нас нині шалене безробіття, зниження ВВП, дефляція.... Я не думаю, що до цього треба прагнути українцям»,– розповів Ґуальярдо у розмові з Радіо Свобода.
Сумнівний шлях до демократії?
Місцеві коментатори не завжди пояснюють, що у Києві боротьба за євроінтеграцію давно відійшла на другий план. Чому протести з проєвропейських перетворилися на антивладні? Чому частині українцям не до вподоби законно обраний президент? За поверховим висвітленням поточних подій це важко зрозуміти.
Римський адвокат Сальваторе Ді Мельйо каже, що захоплюється відвагою українців так відчайдушно стояти на морозі й домагатися свого. Водночас він сумнівається, чи нинішні протести сприяють розвитку демократії в країні.
«З одного боку я бачу мало демократії в українських маніфестаціях, бо ж, якщо чинний президент був обраний народом на вільних виборах, то його не можна скинути силою, протестуючи на площі. Хоча з іншого боку, коли законно обрані президенти, уряди ведуть себе недемократично, то, певно, їх можна повалити лише радикальними протестами», – ділиться думками з Радіо Свобода італійський правник.
Українці стали більш рішучими
Славістка, президент Асоціації українських студій Джованна Броджі зізнається, що за швидким перебігом подій їй часом складно зрозуміти ситуацію. Щоправда, читаючи польську та українську пресу і спілкуючись із друзями в Україні, вона відчула сильну рішучість супротиву серед широких мас населення, чого раніше не помічала.
«В італійських медіа ще дуже поширене стереотипне висвітлення подій, мовляв, у Києві на Майдані домінують екстремісти та галицькі націоналісти. І це мене дуже злить, бо італійські репортери не заглиблюються у події, вони не можуть розрізнити чи зрозуміти, що так, є відсоток радикально налаштованих націоналістів, але майже половина українського населення свідома, свідома того, що діється і що слід робити», – вважає Джованна Броджі.
Майже кожний репортаж про українські події завершується песимістичною констатацією:
«Кінця і краю українському хаосу не видно...», – не наважуються на прогнози професійні оглядачі.
Рим Києву не допоможе
Головний редактор журналу з міжнародної політики Limes Лючо Караччоло в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив:
«В Україні триває антивладне повстання, яке може закінчитися або революцією, або репресіями, це нині важко передбачити. Безумовно, в Україні відбуваються надзвичайно важливі події, хоча в Італії за ними спостерігають дуже здалека, так, майже нас це не стосується. Хоча очевидно, що в Україні розігруються великі інтереси багатьох сторін, і це стосується всієї Європи», – каже Караччоло.
У другій половині цього року Італія головуватиме у Євросоюзі. Деякі експерти вже застерігають, що українське питання ляже важким каменем на цей період.
Втім, журналіст-міжнародник Лючо Караччоло впевнений, що Рим не спроможний влинути на розв’язання української кризи у межах ЄС, оскільки Італія належить до країн-друзів Росії.
У той час, як в Італії та інших країнах ЄС активізуються антиєвропейські рухи, в Україні люди кидаються під кийки у боротьбі за мрію долучитися до євроспільноти. Так італійські журналісти коментують євромайдани.
Працівник банку Енцо Ґуальярдо регулярно стежить за новинами, і ось яких висновків він дійшов.
«З цих маніфестацій без сумніву очевидно, що є велике бажання причепитися до європейського потяга, який нині дуже і дуже скрипить. Адже Європа живе при німецькій гегемонії, яка диктує свої економічні правила, які не всім країнам до вподоби. У нас нині шалене безробіття, зниження ВВП, дефляція.... Я не думаю, що до цього треба прагнути українцям»,– розповів Ґуальярдо у розмові з Радіо Свобода.
Сумнівний шлях до демократії?
Місцеві коментатори не завжди пояснюють, що у Києві боротьба за євроінтеграцію давно відійшла на другий план. Чому протести з проєвропейських перетворилися на антивладні? Чому частині українцям не до вподоби законно обраний президент? За поверховим висвітленням поточних подій це важко зрозуміти.
Римський адвокат Сальваторе Ді Мельйо каже, що захоплюється відвагою українців так відчайдушно стояти на морозі й домагатися свого. Водночас він сумнівається, чи нинішні протести сприяють розвитку демократії в країні.
«З одного боку я бачу мало демократії в українських маніфестаціях, бо ж, якщо чинний президент був обраний народом на вільних виборах, то його не можна скинути силою, протестуючи на площі. Хоча з іншого боку, коли законно обрані президенти, уряди ведуть себе недемократично, то, певно, їх можна повалити лише радикальними протестами», – ділиться думками з Радіо Свобода італійський правник.
Українці стали більш рішучими
Славістка, президент Асоціації українських студій Джованна Броджі зізнається, що за швидким перебігом подій їй часом складно зрозуміти ситуацію. Щоправда, читаючи польську та українську пресу і спілкуючись із друзями в Україні, вона відчула сильну рішучість супротиву серед широких мас населення, чого раніше не помічала.
«В італійських медіа ще дуже поширене стереотипне висвітлення подій, мовляв, у Києві на Майдані домінують екстремісти та галицькі націоналісти. І це мене дуже злить, бо італійські репортери не заглиблюються у події, вони не можуть розрізнити чи зрозуміти, що так, є відсоток радикально налаштованих націоналістів, але майже половина українського населення свідома, свідома того, що діється і що слід робити», – вважає Джованна Броджі.
Майже кожний репортаж про українські події завершується песимістичною констатацією:
«Кінця і краю українському хаосу не видно...», – не наважуються на прогнози професійні оглядачі.
Рим Києву не допоможе
Головний редактор журналу з міжнародної політики Limes Лючо Караччоло в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив:
«В Україні триває антивладне повстання, яке може закінчитися або революцією, або репресіями, це нині важко передбачити. Безумовно, в Україні відбуваються надзвичайно важливі події, хоча в Італії за ними спостерігають дуже здалека, так, майже нас це не стосується. Хоча очевидно, що в Україні розігруються великі інтереси багатьох сторін, і це стосується всієї Європи», – каже Караччоло.
У другій половині цього року Італія головуватиме у Євросоюзі. Деякі експерти вже застерігають, що українське питання ляже важким каменем на цей період.
Втім, журналіст-міжнародник Лючо Караччоло впевнений, що Рим не спроможний влинути на розв’язання української кризи у межах ЄС, оскільки Італія належить до країн-друзів Росії.
