Коли знайшли Булатова, селом їздив підозрілий бусик

Викрадений і побитий активіст Євромайдану Ігор Луценко, закатований до смерті євромайданівець Юрій Вербицький, понівечений активіст Автомайдану Дмитро Булатов – усіх їх знайшли у Бориспільському районі неподалік Києва. Чому саме ця місцевість стала упродовж останнього часу місцем тортур і катувань активістів акцій протесту і що про це думають місцеві мешканці?

Село Вишеньки Бориспільського району Київської області розташоване за 20 кілометрів від української столиці. На під’їзді до села багато промзон та недобудованих будівель. Розбита дорога контрастує із деякими величезними розкішними будинками, які побудовані переважно окремими кварталами.

Проїжджаємо дамбу на в’їзді до Вишеньок. Саме тут, за версією місцевих мешканців, і викинули побитого активіста Автомайдану Дмитра Булатова.

«Знайшли його (Булатова) побіля двору, під грушею. Вивезли його і везли від Осокорків через дамбу. Якийсь тут бусик білий був підозрілий із затемненим склом. Це все було у четвер. У селі у нас такого немає. Номери не запам’ятали, оскільки думали, що до когось гості приїхали», – розповідає місцевий мешканець Артем.

За збігом обставин, Дмитро Булатов знайшовся у селі Вишеньки на вулиці Жертв Революції. Його прихистив місцевий мешканець Олександр Дубовий.

«Він кружку не міг тримати з чаєм. Був голодний, що той чай? Я його нагодував і він трохи відійшов. Потім я його накрив ковдрою, увімкнув обігрівачі. Він сказав: напевно, у мене струс мозку. У нього у капюшоні кров була запечена», – розповів Олександр Дубовий.

Вишеньки: порожні вулиці і налякані мешканці

Дмитро Булатов розповідав, що після того, як його викинули з машини, він ходив по вулиці і стукав у двері, аж поки зайшов на подвір’я Дубових. Паркани у селі у високі, багато хвірток замкнені на замки. Людей на вулицях практично немає. Церква у селі нова, але замкнена, і виглядає так, що люди сюди давно не заходили, на снігу слідів не видно. На стукіт журналістів Радіо Свобода двері ніхто не відкрив.

Багато хто з місцевих жителів не хоче або ж просто боїться говорити.

«Чого ви хочете? Я не маю чого розказувати», – каже місцева мешканка, зачиняючи перед журналістами Радіо Свобода хвіртку із написом «у дворі зла собака».

Люди у селі налякані, розповідає вишенчанка Лідія. За її словами, упродовж останнього часу село змінилося, наїхало багато нових мешканців, які не контактують із місцевими, а лише використовують їх як робочу силу.

«Страшно. Вербицького, наприклад, привезли у Гнідин, це ж поряд. Зараз у Вишеньках побудувалися багато знаменитостей. Що, мало депутатів набудувалося? У нас же не було такого села, як зараз. Багато переїхало у Вишеньки. Яке велике стало Царське село, там вже мало з Вишеньок живе. Місцеві мешканці спілкуються з ними лише, коли прибирають у них», – каже Лідія.

Ми працюємо на багатих господарів, вони нас не вважають за людей – вишенчанка

Наталія, місцева мешканка, підтримує Євромайдан і має свої припущення, чому викрадених активістів знаходять у Бориспільському районі.

«Або це недалеко від нас, або у нас тут ліси. Я не знаю, але я підтримую Майдан. Я б сьогодні пішла на Майдан, але у мене у хаті маленькі внуки. Я думаю, що вони доб’ються, щоб людям хоча б якусь нормальну пенсію платили», – говорить Наталія.

Багато людей із Вишеньок працюють у багатих господарів, які живуть у сусідніх селах Золочче і Царське село.

«Я пенсіонерка і ходжу підробляю у багатих, бо тисячу гривень не вистачить, навіть комунальних послуг не оплатиться. Підпрацьовую тим, що прибираю у багатих. Хіба вони нас за людей вважають? Рідко який господар добрий попадеться. Вони на нас зверху дивляться», – розповідає пенсіонерка з Вишеньок Віра.

Від цього села до Гнідина, побіля якого знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького, близько 20 кілометрів. Промзон і закинутих приміщень, де теоретично могли б тримати заручників, вистачає і на цій дорозі. На в’їзді у Гнідин стоїть хрест і табличка з фотографією Вербицького. Побіля хреста – свічки і квіти.

Село Гнідин відрізняється від Вишеньок. Насамперед, тим, що на вулиці ходять люди, а паркани не такі високі, як у попередньому селі.

Гнідинчанин Микола, який брав участь у встановленні пам’ятного знака Вербицькому, є учасником Євромайдану. В його автомобілі – український прапор. Каже, що упродовж останнього часу у Бориспільському районі з’явилося багато приїжджих.

«Приїжджого народу тут багато – Золочче, Вишневе містечко, Осокорки… Це всі чужі люди. Це і Південь, і Схід, донецькі… Понаїжджали всі, кому не лінь. Тут покупляли хати, побудувалися і панами себе почувають», – каже Микола.

Місцевий дільничний інспектор відмовився розповідати на камеру. А потім зазначив, що, можливо, викрадених знаходять саме у Бориспільському районі тому, що тут живе хтось, хто причетний до цього.