Світова преса констатує, що відсутність прогресу на переговорах української опозиції з президентом Януковичем обурила Євромайдан і протестувальники налаштовуються на посилення боротьби зі владою на вулицях Києва. Оглядачі також вважають, що криза в Україні виявила «політичний вакуум у Європі й показала, що відсутнє бачення майбутнього ЄС як єдиного цілого і це несе загрозу фундаментального розколу». Впливові газети Заходу вже вкотре наголошують, що і Вашингтон, і лідери Європи не бажають, щоб суперечка за Україну стала ще одним «яблуком розбрату» з главою Кремля – Путіним. Оглядачі попереджають також, що майбутнє Європи визначає не лише «грошовий чистоган», порядок у європейських банках, але й «кров на українському снігу».
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung констатує, що «5-годинні переговори української опозиції та президента Януковича у четвер не дали ніякого прориву в боротьбі за владу в Україні». У п’ятницю до Києва приїхав із Брюсселя комісар ЄС із політики розширення Штефан Фюле. Але обурені непоступливістю режиму Януковича учасники Євромайдану налаштовуються до посилення боротьби зі владою на вулицях Києва.
Німецький часопис Der Spiegel повідомляє, як у ніч із четверга на п’ятницю тисячі українців «освистали лідерів опозиції: Віталія Кличка, Арсенія Яценюка і Олега Тягнибока – за відсутність результатів тривалих переговорів із президентом Януковичем». Видання також інформує, що пізно вночі Віталій Кличко звернувся до оборонців барикад на Євромайдані з проханням про «терпіння», до того часу, поки тривають переговори. Маттіас Ґебауер також ділиться з Києва своїми враженнями про те, що існує висока ймовірність того, що «протести укотре переростуть у вуличні бої з міліцією».
Лондонська The Guardian вважає, що «криза в Україні виявляє політичний вакуум Європи» і констатує, що «поки Київ вирує і на його вулицях ллється кров, Європа, як виглядає, не знає, як реагувати на кризу». Оглядач Іен Трейнор наголошує, що криза в Україні показала не лише «невизначеність довготривалої природи відносин ЄС із країнами «Східного партнерства», а й «відсутність бачення майбутнього Європи як єдиного цілого» і це «підвищує небезпеку фундаментального розколу».
Німецька Suddeutsche Zeitung попереджає, що «в Україні вирішується доля Європи». Оглядач цього видання Данієль Брессел зазначає, що «події в Києві ставлять європейців, ЄС перед некомфортабельним для них фактом: майбутнє Європи визначають не лише «гарні цифри» в їхніх банках, але й кров на українському снігу». «У київській кризі Євросоюзові не відшукати вже простих рішень, – попереджає автор, – але, якщо він не бажає остаточно поховати свою репутацію, йому не можна кидати українців напризволяще, ні залишати їх на милість Росії».
Американська Los Angeles Times не лише наводить скептичні слова експертів про те, що санкції США проти українських чиновників та їхні заяви на кшталт звернення до Януковича віце-президента Джо Байдена «не змінять подій на місцях», але й наголошує, що нині «інструменти та важелі впливу США вкрай обмежені». На думку цитованих тут експертів, Вашингтонові не хочеться, щоб суперечка за Україну стала ще одним «яблуком розбрату» у стосунках із Путіним.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung констатує, що «5-годинні переговори української опозиції та президента Януковича у четвер не дали ніякого прориву в боротьбі за владу в Україні». У п’ятницю до Києва приїхав із Брюсселя комісар ЄС із політики розширення Штефан Фюле. Але обурені непоступливістю режиму Януковича учасники Євромайдану налаштовуються до посилення боротьби зі владою на вулицях Києва.
Німецький часопис Der Spiegel повідомляє, як у ніч із четверга на п’ятницю тисячі українців «освистали лідерів опозиції: Віталія Кличка, Арсенія Яценюка і Олега Тягнибока – за відсутність результатів тривалих переговорів із президентом Януковичем». Видання також інформує, що пізно вночі Віталій Кличко звернувся до оборонців барикад на Євромайдані з проханням про «терпіння», до того часу, поки тривають переговори. Маттіас Ґебауер також ділиться з Києва своїми враженнями про те, що існує висока ймовірність того, що «протести укотре переростуть у вуличні бої з міліцією».
Лондонська The Guardian вважає, що «криза в Україні виявляє політичний вакуум Європи» і констатує, що «поки Київ вирує і на його вулицях ллється кров, Європа, як виглядає, не знає, як реагувати на кризу». Оглядач Іен Трейнор наголошує, що криза в Україні показала не лише «невизначеність довготривалої природи відносин ЄС із країнами «Східного партнерства», а й «відсутність бачення майбутнього Європи як єдиного цілого» і це «підвищує небезпеку фундаментального розколу».
Німецька Suddeutsche Zeitung попереджає, що «в Україні вирішується доля Європи». Оглядач цього видання Данієль Брессел зазначає, що «події в Києві ставлять європейців, ЄС перед некомфортабельним для них фактом: майбутнє Європи визначають не лише «гарні цифри» в їхніх банках, але й кров на українському снігу». «У київській кризі Євросоюзові не відшукати вже простих рішень, – попереджає автор, – але, якщо він не бажає остаточно поховати свою репутацію, йому не можна кидати українців напризволяще, ні залишати їх на милість Росії».
Американська Los Angeles Times не лише наводить скептичні слова експертів про те, що санкції США проти українських чиновників та їхні заяви на кшталт звернення до Януковича віце-президента Джо Байдена «не змінять подій на місцях», але й наголошує, що нині «інструменти та важелі впливу США вкрай обмежені». На думку цитованих тут експертів, Вашингтонові не хочеться, щоб суперечка за Україну стала ще одним «яблуком розбрату» у стосунках із Путіним.
