Київ – Журналіста Валерія Гарагуца, якого, з огляду на його професійну належність, мали б чи не першим звільнити від кримінальної відповідальності за так званим «законом про амністію», прокуратура досі розглядає як підозрюваного в участі в масових заворушеннях. І це попри наявність судового рішення, що зобов’язує застосувати згаданий закон до журналіста. Про це заявили його захисники Оксана Тимчук та Ростислав Пука. Крім того, київська прокуратура спромоглася відкрити одразу дві кримінальні справи, які виключають одна одну: за однією Валерій Гарагуц – потерпілий як журналіст, за іншою – мало не заколотник. Водночас, у четвер, 16 січня, Верховна Рада ухвалила зміни до «закону про амністію». Чи змінять вони щось у долі журналіста наразі не відомо.
Посвідчення журналіста та наявність спеціальної техніки для зйомки не врятували Валерія Гарагуца від затримання й побиття «Беркутом» під час подій на Банковій 1 грудня. Результатом затримання стало поламане ребро, черепно-мозкова травма й інші проблеми зі здоров’ям, а також статус підозрюваного в участі в масових заворушеннях.
«Я на Банковій був як журналіст. Від решти затриманих я відрізняюся не тільки тим, що я журналіст, а вони ні, але ще й тим, що їх спочатку побили й потім уже затримали, а мене затримали й після цього побили», – розповів Валерій Гарагуц.
Чи можна бути потерпілим та заколотником одночасно?
Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про зобов’язання застосувати до журналіста Валерія Гарагуци закон про амністію учасників масових акцій в Україні, що відбувалися, починаючи з 21 листопада. Але наразі прокуратура це судове рішення ігнорує. Про це повідомили його адвокати Оксана Тимчук та Ростислав Пука.
При цьому наразі існує дві кримінальні справи, в яких він має різний статус. Адвокат журналіста Оксана Тимчук пояснила, що вони фактично заперечують одна одну й залишають враження, що різні частини київської прокуратури не координують свої дії.
«У нас зараз склалася ситуація, коли є дві кримінальні справи. За однією справою пан Гарагуц є у нас підозрюваним, щоправда, вже не в організації масових заворушень, але в активній участі в таких заворушеннях. В іншій справі прокуратура визнає, що він є потерпілим, тобто є журналістом. На його місці міг опинитися будь-хто з вас. Це був єдиний журналіст, якого змогли затримати», – заявила захисниця журналіста.
Кому допоможуть зміни «закону про амністію»?
Водночас, у четвер, 16 січня, парламентська більшість підняттям рук ухвалила, поміж іншого, зміни до закону про звільнення від кримінальної відповідальності євромайданівців. Згідно з цими змінами, кримінальні провадження, розпочаті у зв’язку з такими злочинами, як, зокрема, й участь у масових заворушеннях, підлягають закриттю, коли жодній особі не повідомлено про підозру (стаття 3).
Однак, як пояснює керівник координаційного центру правового захисту Юрій Михальський, який надає правову допомогу потерпілим і затриманим, змінений закон фактично допомагатиме свідкам у кримінальних справах, саме вони є особами, які не отримали повідомлення про підозру.
Водночас, стаття 1 зміненого «закону про амністію» передбачає звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваних та підсудних у справах за злочинами, пов’язанами з масовими акціями протесту, які розпочалися в Україні з 21 листопада. Під таке формулювання потрапляють і злочини, скоєні тими, хто не був учасником цих акцій, як-от бійці «Беркута», зауважують правозахисники.
Таким чином, достеменно наразі не відомо, кому саме може допомогти цей оновлений закон і як його застосовуватимуть на практиці.
Раніше міністр юстиції Олена Лукаш заявила, що ні Конституція, ні Кримінальний кодекс не передбачають правових інструментів застосування згаданого закону про амністію. А спікер парламенту Володимир Рибак наголошував, що ухвалені зміни допоможуть звільнити людей з ув’язнення.
Посвідчення журналіста та наявність спеціальної техніки для зйомки не врятували Валерія Гарагуца від затримання й побиття «Беркутом» під час подій на Банковій 1 грудня. Результатом затримання стало поламане ребро, черепно-мозкова травма й інші проблеми зі здоров’ям, а також статус підозрюваного в участі в масових заворушеннях.
Я на Банковій був як журналіст. Мене затримали й після цього побилиВалерій Гарагуц
Чи можна бути потерпілим та заколотником одночасно?
Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про зобов’язання застосувати до журналіста Валерія Гарагуци закон про амністію учасників масових акцій в Україні, що відбувалися, починаючи з 21 листопада. Але наразі прокуратура це судове рішення ігнорує. Про це повідомили його адвокати Оксана Тимчук та Ростислав Пука.
При цьому наразі існує дві кримінальні справи, в яких він має різний статус. Адвокат журналіста Оксана Тимчук пояснила, що вони фактично заперечують одна одну й залишають враження, що різні частини київської прокуратури не координують свої дії.
«У нас зараз склалася ситуація, коли є дві кримінальні справи. За однією справою пан Гарагуц є у нас підозрюваним, щоправда, вже не в організації масових заворушень, але в активній участі в таких заворушеннях. В іншій справі прокуратура визнає, що він є потерпілим, тобто є журналістом. На його місці міг опинитися будь-хто з вас. Це був єдиний журналіст, якого змогли затримати», – заявила захисниця журналіста.
Кому допоможуть зміни «закону про амністію»?
Водночас, у четвер, 16 січня, парламентська більшість підняттям рук ухвалила, поміж іншого, зміни до закону про звільнення від кримінальної відповідальності євромайданівців. Згідно з цими змінами, кримінальні провадження, розпочаті у зв’язку з такими злочинами, як, зокрема, й участь у масових заворушеннях, підлягають закриттю, коли жодній особі не повідомлено про підозру (стаття 3).
Однак, як пояснює керівник координаційного центру правового захисту Юрій Михальський, який надає правову допомогу потерпілим і затриманим, змінений закон фактично допомагатиме свідкам у кримінальних справах, саме вони є особами, які не отримали повідомлення про підозру.
Водночас, стаття 1 зміненого «закону про амністію» передбачає звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваних та підсудних у справах за злочинами, пов’язанами з масовими акціями протесту, які розпочалися в Україні з 21 листопада. Під таке формулювання потрапляють і злочини, скоєні тими, хто не був учасником цих акцій, як-от бійці «Беркута», зауважують правозахисники.
Таким чином, достеменно наразі не відомо, кому саме може допомогти цей оновлений закон і як його застосовуватимуть на практиці.
Раніше міністр юстиції Олена Лукаш заявила, що ні Конституція, ні Кримінальний кодекс не передбачають правових інструментів застосування згаданого закону про амністію. А спікер парламенту Володимир Рибак наголошував, що ухвалені зміни допоможуть звільнити людей з ув’язнення.
