Івано-Франківщина – Подією минулого року на Прикарпатті можна вважати створення першого в Україні дитячого хоспісного відділення. Наприкінці року його відкрили, а за вісім місяців до того оголосили збір коштів. Прикарпатці пожертвували понад півтора мільйона гривень. Такий приклад вартий наслідування, але його не можна дискредитувати, кажуть експерти. Тепер у хоспісі чекають підтримки від влади.
У Надвірнянському будинку дитини перебувають малюки від народження і до трьох років – покинуті, небажані, нерідко з вродженою патологією. Колись таких дітей тут було по дві сотні, зараз – трохи більше як 30. Умови ж хороші – від великої території з чудовими краєвидами Карпат до просторих приміщень і до кваліфікованих кадрів. Тож з місцем вибору дитячого хоспісу не вагалися.
І до складних випадків медперсоналові не звикати, каже головний лікар Галина Кузнецова.
«Паліативна допомога важка, в термінальній стадії. І розпочинається така допомога з моменту встановлення невиліковного діагнозу. Діти маленькі, є різні види захворювань. В основному неврологія, генетика, вроджені вади розвитку, які якраз можуть підлягати паліативній допомозі», – каже Галина Кузнецова.
Допомогти і хворим дітям, і їхнім батькам
Майже 400 прикарпатських дітей потребують хоспісної і паліативної опіки. Понад сотня з них – із онкологічними захворюваннями. В Надвірнянському дитячому будинку під хоспісне відділення відведено кілька приміщень. Тут може перебувати 15 невиліковно хворих дітей, при потребі – з мамами.
Дітей доглядатимуть, полегшуватимуть відхід у термінальних стадіях, надаватимуть «соціальний перепочинок» батькам. Хоча розуміють, що не одразу прийде усвідомлення важливості такої опіки, каже директор департаменту охорони здоров’я обласної держадміністрації Роман Мельник.
«Треба, щоб свідомість ще помінялася у наших людей, що цей заклад потрібний. Бо кожний старається зі своєю бідою бути вдома і боротися з нею наодинці. Чи готові морально сім’ї? Не знаю. Ми передбачили це. На початку постараємося, щоб тут була мама з дитиною. Якщо батькам потрібно поїхати відпочити – ми готові забрати цю дитинку. Якщо дитинка мала би піти з цього світу, то вона має піти з посмішкою, без болю, без величезних страждань», – переконаний Роман Мельник.
Не витрачено жодної гривні бюджетних коштів
На облаштування дитячого хоспісу не витрачено жодної гривні бюджетних коштів, тільки пожертви людей. З ініціативи благодійного фонду допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», який очолює головний позаштатний спеціаліст з хоспісної і паліативної допомоги Людмила Андріїшин, у березні минулого року в ефірі обласного телебачення «Галичина» провели телемарафон «Жити і вірити». Зібрали понад півтора мільйона гривень. Ці кошти пішли на ремонти приміщень і обладнання палат.
До цього часу надходять пожертви – не лише гроші, а й картини від художників чи меблі від підприємців. Людмила Андріїшин розповідає про численні випадки, коли люди навіть не хочуть називати своїх імен, приміром, отримали переказ на 48 тисяч гривень лише з двома ініціалами.
«Нам заздрить вся Україна. Як написали в соцмережах: «Ну, прикарпці, ви даєте, ви зібрали таку колосальну суму грошей, що сьогодні майже неможливо». Багато людей долучилося до цього. Було зворушливо, коли їду в маршрутці, повертається до мене жінка і каже: «Ви з хоспісу? Ось вам 100 гривень. Я не маю часу йти в банк чи кудись нести. Я вас прошу взяти, знаю, що воно піде на добру справу». Ми в соцмережах так і виставили: від пані Анни в маршрутці № 23», – розповідає Людмила Андріїшин.
Про кожну отриману і використану гривню Фонд «Мати Тереза» звітує через інтернет.
Наступний крок – за владою
«Прецедентом, творенням суспільства майбутнього» назвав приклад прикарпатців голова правління Всеукраїнської ліги сприяння розвитку паліативної допомоги Василь Князевич. Він вважає, що потрібно розвивати систему благодійності і волонтерства.
Щороку в Україні від онкологічних захворювань помирає півтисячі дітей, ще близько п’яти тисяч дітей з іншими захворюваннями потребують такої опіки. Можливо, на Івано-Франківщині зможуть приймати дітей і з інших областей. А, можливо, інші регіони наслідуватимуть приклад створення дитячого хоспісу. Але робити це слід дуже відповідально, каже Василь Князевич.
«Крок, започаткований тут, на Івано-Франківщині, принесе багато. Починаємо і в інших областях такі процеси. Але, дивлячись на цей приклад, важливо не дискредитувати метод зібрання коштів. За кожну копійку треба відповідати. Щоб не вийшло, як колись було з «Лікарнею майбутнього», коли збирали з кожного по гривні, а потім було колосальне розчарування», – каже Василь Князевич.
Прикарпатська громада зібрала кошти на відкриття дитячого хоспісу. Але тепер чекає на підтримку влади і щодо фінансування закладу, і щодо завершення реконструкції другої черги, і щодо організації виїзних бригад для надання паліативної допомоги вдома.
У Надвірнянському будинку дитини перебувають малюки від народження і до трьох років – покинуті, небажані, нерідко з вродженою патологією. Колись таких дітей тут було по дві сотні, зараз – трохи більше як 30. Умови ж хороші – від великої території з чудовими краєвидами Карпат до просторих приміщень і до кваліфікованих кадрів. Тож з місцем вибору дитячого хоспісу не вагалися.
І до складних випадків медперсоналові не звикати, каже головний лікар Галина Кузнецова.
Діти маленькі, є різні види захворюваньГалина Кузнецова
Допомогти і хворим дітям, і їхнім батькам
Майже 400 прикарпатських дітей потребують хоспісної і паліативної опіки. Понад сотня з них – із онкологічними захворюваннями. В Надвірнянському дитячому будинку під хоспісне відділення відведено кілька приміщень. Тут може перебувати 15 невиліковно хворих дітей, при потребі – з мамами.
Дітей доглядатимуть, полегшуватимуть відхід у термінальних стадіях, надаватимуть «соціальний перепочинок» батькам. Хоча розуміють, що не одразу прийде усвідомлення важливості такої опіки, каже директор департаменту охорони здоров’я обласної держадміністрації Роман Мельник.
Якщо дитинка мала би піти з цього світу, то вона має піти з посмішкою, без болю, без величезних стражданьРоман Мельник
Не витрачено жодної гривні бюджетних коштів
На облаштування дитячого хоспісу не витрачено жодної гривні бюджетних коштів, тільки пожертви людей. З ініціативи благодійного фонду допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», який очолює головний позаштатний спеціаліст з хоспісної і паліативної допомоги Людмила Андріїшин, у березні минулого року в ефірі обласного телебачення «Галичина» провели телемарафон «Жити і вірити». Зібрали понад півтора мільйона гривень. Ці кошти пішли на ремонти приміщень і обладнання палат.
До цього часу надходять пожертви – не лише гроші, а й картини від художників чи меблі від підприємців. Людмила Андріїшин розповідає про численні випадки, коли люди навіть не хочуть називати своїх імен, приміром, отримали переказ на 48 тисяч гривень лише з двома ініціалами.
«Нам заздрить вся Україна. Як написали в соцмережах: «Ну, прикарпці, ви даєте, ви зібрали таку колосальну суму грошей, що сьогодні майже неможливо». Багато людей долучилося до цього. Було зворушливо, коли їду в маршрутці, повертається до мене жінка і каже: «Ви з хоспісу? Ось вам 100 гривень. Я не маю часу йти в банк чи кудись нести. Я вас прошу взяти, знаю, що воно піде на добру справу». Ми в соцмережах так і виставили: від пані Анни в маршрутці № 23», – розповідає Людмила Андріїшин.
Про кожну отриману і використану гривню Фонд «Мати Тереза» звітує через інтернет.
Наступний крок – за владою
«Прецедентом, творенням суспільства майбутнього» назвав приклад прикарпатців голова правління Всеукраїнської ліги сприяння розвитку паліативної допомоги Василь Князевич. Він вважає, що потрібно розвивати систему благодійності і волонтерства.
Щороку в Україні від онкологічних захворювань помирає півтисячі дітей, ще близько п’яти тисяч дітей з іншими захворюваннями потребують такої опіки. Можливо, на Івано-Франківщині зможуть приймати дітей і з інших областей. А, можливо, інші регіони наслідуватимуть приклад створення дитячого хоспісу. Але робити це слід дуже відповідально, каже Василь Князевич.
«Крок, започаткований тут, на Івано-Франківщині, принесе багато. Починаємо і в інших областях такі процеси. Але, дивлячись на цей приклад, важливо не дискредитувати метод зібрання коштів. За кожну копійку треба відповідати. Щоб не вийшло, як колись було з «Лікарнею майбутнього», коли збирали з кожного по гривні, а потім було колосальне розчарування», – каже Василь Князевич.
Прикарпатська громада зібрала кошти на відкриття дитячого хоспісу. Але тепер чекає на підтримку влади і щодо фінансування закладу, і щодо завершення реконструкції другої черги, і щодо організації виїзних бригад для надання паліативної допомоги вдома.
