Київ – З початку 2014 року діятимуть нові правила реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, у Мін’юсті обіцяють завдяки цьому зменшити черги і спростити процедуру. Юристи ж додають, що разом з тим на болюче питання для людей – на терміни реєстрації – нововведення ніяк не вплинуть.
На перереєстрацію спадщини – земельної ділянки та будинку в місті Золотоноша Черкаської області – Любов Джулай витратила півтори року. Все залежить від людей у Києві, а не на місцях, обурюється вона і зізнається: якби не «знайомства», то на довгу процедуру і вистоювання у чергах витратила б ще більше і часу, і зусиль, і нервів.
«Питання в землі. Це нерви були «на прідєлі». Чоловік прийшов дізнатись, чи прийшли документи – сказали: ставайте в чергу. Простояв цілий день. Якби я не підключила свої «знайомства», то, мабуть, і за два роки це не зробила», – ділиться досвідом вона.
Аби спростити та удосконалити довгу процедуру реєстрації нерухомості уряд ухвалив спеціальну постанову («Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»). І діяти вона починає з 12 лютого 2014 року.
У цьому документі передбачили низку нових правил для зручності пересічних людей, переконують у Міністерстві юстиції. Зокрема, заяву можна буде відправити поштою чи кур’єром, а не подавати лише особисто, чи отримати свідоцтво права державної та комунальної власності на об’єкти нерухомого майна, збудовані за радянських часів. Крім того, якщо раніше власники квартир у новобудовах мусили надавати документацію на увесь дім, то тепер ці функції покладені на забудовника, а новосели пред`являють лише документи, що підтверджують їх право на володіння квартирою. Проте, крім цих, є ще й інші суттєві новації, переконує працівниця прес-служби Мінюсту Жанна Біргін.
«Також серед новацій: проведення одночасної реєстрації права власності та речових прав, похідних від права власності, на підставі однієї заяви про державну реєстрацію прав, подати яку зможе як власник, так і правонабувач (досі подавались дві різні заяви). Також спостерігається спрощення у проведення державної реєстрації прав із видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно на заміну втрачених, пошкоджених чи зіпсованих свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи державного акта на право власності на землю, виданих компетентними органами до 1 січня 2013 року (на цей час вказана процедура значно ускладнена у зв’язку з відсутністю належного нормативного обґрунтування). І у випадку відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримувати інформацію з реєстрів, що функціонували до 1 січня 2013 року (досі отримати таку інформацію було неможливо)», – розповіла вона.
Відмови в реєстрації часто невмотивовані
Якщо спростити реєстрацію нерухомого майна ці нововведення справді якось можуть, то найголовніших проблем – термінів реєстрації і юридичної, правової некомпетентності реєстраторів – вони все одно не вирішать, каже юрист Віктор Кобилянський.
«Якщо державні реєстратори за день приймають десять заяв, то це вважається добре. Звичайно, якщо дозволити відправляти це все поштою, то знімається проблема черги, але не знімається проблема швидкості проведення реєстраційних дій. Дуже багато відмов і часто вони бувають не вмотивованими. Часто реєстратор у нестандартній ситуації, не знаючи як йому вчинити, йому простіше і легше відмовити без конкретизації, що не влаштовує в документах. І людина має гадати, що саме було не так. А пробитися на прийом знову, майже не можливо. Я думаю, що правила реєстрації будуть коригуватися ще не один раз», – вважає він.
Проблемами для українців вже ще залишатимуться як реєстрація прав власності, які виникли до 2013 року, так і фактично не перенесені дані зі старих реєстрів, додає Віктор Кобилянський.
«Те, що мало автоматично попасти з реєстру БТІ, з кадастру в новий реєстр, насправді цього не відбулося», – каже юрист.
Наразі ж на втілення запланованих кроків щодо спрощення процедури реєстрації нерухомого майна Мін’юст замовив 184 електронні системи керування чергами та 183 комплекти систем відеоспостереження на суму близько 16 мільйонів гривень.
На перереєстрацію спадщини – земельної ділянки та будинку в місті Золотоноша Черкаської області – Любов Джулай витратила півтори року. Все залежить від людей у Києві, а не на місцях, обурюється вона і зізнається: якби не «знайомства», то на довгу процедуру і вистоювання у чергах витратила б ще більше і часу, і зусиль, і нервів.
«Питання в землі. Це нерви були «на прідєлі». Чоловік прийшов дізнатись, чи прийшли документи – сказали: ставайте в чергу. Простояв цілий день. Якби я не підключила свої «знайомства», то, мабуть, і за два роки це не зробила», – ділиться досвідом вона.
Аби спростити та удосконалити довгу процедуру реєстрації нерухомості уряд ухвалив спеціальну постанову («Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»). І діяти вона починає з 12 лютого 2014 року.
У цьому документі передбачили низку нових правил для зручності пересічних людей, переконують у Міністерстві юстиції. Зокрема, заяву можна буде відправити поштою чи кур’єром, а не подавати лише особисто, чи отримати свідоцтво права державної та комунальної власності на об’єкти нерухомого майна, збудовані за радянських часів. Крім того, якщо раніше власники квартир у новобудовах мусили надавати документацію на увесь дім, то тепер ці функції покладені на забудовника, а новосели пред`являють лише документи, що підтверджують їх право на володіння квартирою. Проте, крім цих, є ще й інші суттєві новації, переконує працівниця прес-служби Мінюсту Жанна Біргін.
«Також серед новацій: проведення одночасної реєстрації права власності та речових прав, похідних від права власності, на підставі однієї заяви про державну реєстрацію прав, подати яку зможе як власник, так і правонабувач (досі подавались дві різні заяви). Також спостерігається спрощення у проведення державної реєстрації прав із видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно на заміну втрачених, пошкоджених чи зіпсованих свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи державного акта на право власності на землю, виданих компетентними органами до 1 січня 2013 року (на цей час вказана процедура значно ускладнена у зв’язку з відсутністю належного нормативного обґрунтування). І у випадку відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримувати інформацію з реєстрів, що функціонували до 1 січня 2013 року (досі отримати таку інформацію було неможливо)», – розповіла вона.
Відмови в реєстрації часто невмотивовані
Якщо спростити реєстрацію нерухомого майна ці нововведення справді якось можуть, то найголовніших проблем – термінів реєстрації і юридичної, правової некомпетентності реєстраторів – вони все одно не вирішать, каже юрист Віктор Кобилянський.
«Якщо державні реєстратори за день приймають десять заяв, то це вважається добре. Звичайно, якщо дозволити відправляти це все поштою, то знімається проблема черги, але не знімається проблема швидкості проведення реєстраційних дій. Дуже багато відмов і часто вони бувають не вмотивованими. Часто реєстратор у нестандартній ситуації, не знаючи як йому вчинити, йому простіше і легше відмовити без конкретизації, що не влаштовує в документах. І людина має гадати, що саме було не так. А пробитися на прийом знову, майже не можливо. Я думаю, що правила реєстрації будуть коригуватися ще не один раз», – вважає він.
Проблемами для українців вже ще залишатимуться як реєстрація прав власності, які виникли до 2013 року, так і фактично не перенесені дані зі старих реєстрів, додає Віктор Кобилянський.
«Те, що мало автоматично попасти з реєстру БТІ, з кадастру в новий реєстр, насправді цього не відбулося», – каже юрист.
Наразі ж на втілення запланованих кроків щодо спрощення процедури реєстрації нерухомого майна Мін’юст замовив 184 електронні системи керування чергами та 183 комплекти систем відеоспостереження на суму близько 16 мільйонів гривень.
