Івано-Франківськ – В Івано-Франківську, попри попереднє рішення міської влади відмовитися від новорічної ялинки, її таки встановили. Але має вона національний колорит: кулі й банти синьо-жовтих кольорів. А художник Михайло Тимчук власними руками розписує новорічні іграшки і навчає цьому інших.
На десять днів пізніше, ніж у попередні роки, запалали вогні новорічної ялинки в Івано-Франківську. Розташована вона на Вічевому майдані в центрі міста, де розгорнутий Євромайдан. Власне, тому спершу вирішили від ялинки відмовитись, але потім міська влада своє рішення скасувала. Поставили «не йолку, а українську ялинку для дітей», зрубану в Богородчанському районі. За словами міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, «ця ялинка найнаціональніша».
«Думки дещо поділилися: встановлювати чи ні ялинку. Провели моніторинг, опитування як на сайті міськвиконкому, так і в соцмережах. Більше половини опитаних були за те, щоб встановлювати ялинку. Молодь виступила за те, аби максимально прикрасити ялинку національною символікою – виготовили біля двох тисяч синьо-жовтих бантів. Наша ялинка прикрашена українською символікою», – каже Віктор Анушкевичус.
Краєзнавці кажуть, що традиція новорічних ялинок в Галичині ведеться з часу другого приходу радянських військ, після 1944-го. Раніше цього не було, – підтверджує Казимир Чоловський, якому 83 роки. Його доповнюють інші івано-франківці.
«Я станіславський, народився у Станіславі, але щось цього не пам’ятаю. Не було ніякої ялинки.
– Тут казали: хто хоче ялинки – туди, на Сибір.
– А йолка була?
– Не було».
Деякі дослідники стверджують, що першу ялинку у Станіславі поставили у 1944 році. Тоді ж перші новорічні іграшки виготовила артіль «Промінь» (згодом хімзавод, тепер підприємство «Полімер»). До цього часу випускають скляні кульки, які користуються попитом.
Новорічні іграшки від художника
Кілька років на цьому підприємстві працював і художник Михайло Тимчук, тепер завідувач відділу музею мистецтв Прикарпаття. Він без ескізів, за власною технологією розписує новорічні кульки. Займається цим років шість-сім. Каже, що це іде ще з дитинства, а також з часу праці на підприємстві.
«Дитяча мрія насправді. З дитинства любив і навіть інколи діставав по руках за те, що розмальовував кульки, які були на ялинці. А коли навчався в училищі, дізнався, що в Івано-Франківську є завод, який виготовляє кулі. Подумав тоді «класно» і мріяв зайнятися розписом ялинкових прикрас. З часом так і вийшло: я паралельно працював на заводі і вчився в інституті», – зізнається Михайло Тимчук.
Перед новорічними святами Михайло Тимчук представив близько сотні розписаних власноруч куль. Об’єднані вони темою «птахи», раніше малював квіти, метелики, літні мотиви. І майже в усіх роботах є орнаменти з елементами трипільського розпису. Художник переконаний, що розписана власноруч новорічна іграшка має свою енергетику.
«Насамперед це важливо для дітей. Повертаюсь до наших предків. Чомусь вони займались писанкарством. В сенсі тому, що це передчуття свята. Так само і тут: передчуття новорічного свята», – каже художник Михайло Тимчук.
Напередодні новорічних свят Михайло Тимчук представляє свої новорічні іграшки на виставках та проводить майстер-класи.
На десять днів пізніше, ніж у попередні роки, запалали вогні новорічної ялинки в Івано-Франківську. Розташована вона на Вічевому майдані в центрі міста, де розгорнутий Євромайдан. Власне, тому спершу вирішили від ялинки відмовитись, але потім міська влада своє рішення скасувала. Поставили «не йолку, а українську ялинку для дітей», зрубану в Богородчанському районі. За словами міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, «ця ялинка найнаціональніша».
«Думки дещо поділилися: встановлювати чи ні ялинку. Провели моніторинг, опитування як на сайті міськвиконкому, так і в соцмережах. Більше половини опитаних були за те, щоб встановлювати ялинку. Молодь виступила за те, аби максимально прикрасити ялинку національною символікою – виготовили біля двох тисяч синьо-жовтих бантів. Наша ялинка прикрашена українською символікою», – каже Віктор Анушкевичус.
Краєзнавці кажуть, що традиція новорічних ялинок в Галичині ведеться з часу другого приходу радянських військ, після 1944-го. Раніше цього не було, – підтверджує Казимир Чоловський, якому 83 роки. Його доповнюють інші івано-франківці.
«Я станіславський, народився у Станіславі, але щось цього не пам’ятаю. Не було ніякої ялинки.
– Тут казали: хто хоче ялинки – туди, на Сибір.
– А йолка була?
– Не було».
Деякі дослідники стверджують, що першу ялинку у Станіславі поставили у 1944 році. Тоді ж перші новорічні іграшки виготовила артіль «Промінь» (згодом хімзавод, тепер підприємство «Полімер»). До цього часу випускають скляні кульки, які користуються попитом.
Новорічні іграшки від художника
Кілька років на цьому підприємстві працював і художник Михайло Тимчук, тепер завідувач відділу музею мистецтв Прикарпаття. Він без ескізів, за власною технологією розписує новорічні кульки. Займається цим років шість-сім. Каже, що це іде ще з дитинства, а також з часу праці на підприємстві.
«Дитяча мрія насправді. З дитинства любив і навіть інколи діставав по руках за те, що розмальовував кульки, які були на ялинці. А коли навчався в училищі, дізнався, що в Івано-Франківську є завод, який виготовляє кулі. Подумав тоді «класно» і мріяв зайнятися розписом ялинкових прикрас. З часом так і вийшло: я паралельно працював на заводі і вчився в інституті», – зізнається Михайло Тимчук.
Перед новорічними святами Михайло Тимчук представив близько сотні розписаних власноруч куль. Об’єднані вони темою «птахи», раніше малював квіти, метелики, літні мотиви. І майже в усіх роботах є орнаменти з елементами трипільського розпису. Художник переконаний, що розписана власноруч новорічна іграшка має свою енергетику.
«Насамперед це важливо для дітей. Повертаюсь до наших предків. Чомусь вони займались писанкарством. В сенсі тому, що це передчуття свята. Так само і тут: передчуття новорічного свята», – каже художник Михайло Тимчук.
Напередодні новорічних свят Михайло Тимчук представляє свої новорічні іграшки на виставках та проводить майстер-класи.
