Львів’яни у 2013-му стали емоційно розкутішими

Львів – Рік 2013-й львів’янам запам’ятається Євромайданом і втратою шансу для України долучитися до європейської спільноти. Для більшості людей найважливішим у життя є щастя у їхніх родинах. А побачили самих львів’ян у 2013-му можна завдяки об’єктивам фотокамер львівських фотографів, які виокремили події року, що минає.

Рік 2013-й запам’ятається львів’янам жахливими дорогами навесні і сніговими заметілями; боротьбою з водіями, які паркують свої машини на тротуарах, так, що люди не мають як пройти; зміною голів обласної адміністрації, яких цьогоріч було три; скандалами, пов’язаними з руйнуванням і захопленням пам’яток архітектури; неправдою народного депутата від Львова з фракції ВО «Свобода» Ірини Фаріон, яка не визнавала своє комуністичне минуле.

Цього року львів’яни попрощались з відомим дисидентом Михайлом Горинем, мамою Георгія Гонгадзе – Лесею. Найбільше городян схвилювала смерть маленького хлопчика, який впав у відкритий колектор.

Чи не найбільшою приємною несподіванкою став новий трамвай на вулицях Львова, зроблений львів’янами.

Та все ж подією № 1 2013-го є Майдан у Львові і Києві. Тисячі львів’ян побували у столиці, щоб продемонструвати свою позицію щодо непідписання українською владою угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Українці радикалізувались

Для відомого львівського фотографа Віталія Грабара 2013-й запам’ятається роботою над польським календарем на 2014-й. Він фотографував у Львові під час Форуму видавців польського режисера Кшиштофа Зануссі та одного із засновників «Газети виборчої» Яцека Жаковського.

«Звичайно, все почало бурлити в листопаді. Повалення пам’ятника Леніну у Києві – це важлива віха. Без протестних акцій ніяк по знімках. По обличчях людей видно, це по картинках, погляди дуже радикалізувались. Загальна радикалізація відчутна у людях. Немає однієї фотографії, яку б виділив», – каже Віталій Грабар.

Люди розкутіші у своїх емоціях – такими впіймав об’єктив фотокамери Віталія Грабара львів’ян. А ще українці, завдяки Майдану, звертають увагу на фотокамеру і оператора, яке видання він представляє: «Саме цим цей рік вирізняється, що люди розуміють, що знімок десь використають, опублікують, у цьому стали свідомі».

Фотографії з Майдану залишаться в архіві

Снігові заметілі 2013-го, коли весною три п’ятниці поспіль місто було заблоковане – цим запам’ятався львівському фотокорові новин Мирославу Пархомику рік 2013-й.

«Я тоді десятки кілометрів пройшов пішки. А ще, звісно, найбільше запам’ятався Майдан у Львові. Коли дозволили фотографувати з Єзуїтського храму Майдан. Ця фотографія стане для мене фотографією 2013-го», – розповів фотомитець.

Євромайдан у Львові – найсвіжіші фотографії у камері фотографа Павла Паламарчука. Саме обличчя львів’ян і запам’ятає він із 2013 року.

«А ще, як би це не було дивно і смішно, було найяскравіше, хоч і звучить банально, фотографувати депутатів міської та обласної рад. У мене вибудовується серія з депутатами-неробами, які приходять на сесію і сплять, позіхають, в носі копирсаються, розмовляють телефоном, тобто їх не цікавить життя регіону і міста. Проголосують своє питання і все. Я хочу показати людям своїми фотографіями, кого вони обирають. Бо з маленького депутата-нероби виростає великий нероба», – зазначає Павло Паламарчук.

2013-й для львів’ян став ще й роком, у якому вони вчились засадам громадянського суспільства.