Євромайдан став символом відродження української нації – експерти

Київ – Київський Євромайдан для мільйонів українців став символом відродження української нації, формування сучасної української культури. На Євромайдані виступають відомі музиканти, артисти, гурти. Самі майданівці кажуть, що виступ популярної групи «Океан Ельзи», який 14 грудня зібрав понад двісті тисяч людей, перетворив Майдан на центр культури міжнародного значення. На Майдані також працюють відкритий університет, галерея, кіноцентр, де виступають відомі митці, культурологи, письменники. Ці люди є творцями сучасної культурної політики, саме такої, якої потребує українська громада, і до якої більшість не має доступу через викривлену культурну політику держави, вважають експерти.

На майдані Незалежності, у тилу основної сцени, у форматі «з обіду і до останнього слухача» працює відкритий університет Майдану.

Найбільшою популярністю користуються лекції з історії України та її державотворення, з проблем суспільної моралі, а також розповіді про традиційну і сучасну українську культуру.

Без національної культури неможлива українська державність і українська нація, розповідає слухачам відкритого університету історик, професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко. Він зазначає, що досвід українських, польських, чеських національно-визвольних змагань 18 і 19 століть свідчить, що культура була важливою складовою для втілення їхніх завдань.

«Чехи, словаки, поляки й українці виросли з національного відродження 18–19 століть, а тоді вже вийшли на визвольну боротьбу 1917–1921 років. Тоді поляки і чехи перемогли, бодай на якийсь час, а українці програли. Культура виховується і виховує. Майдан не творить, а засвідчує стан суспільства і дозволяє в обміні думками поширити, поглибити, удосконалити взаємодію. І Майдан вчить, серед іншого, культурі», – наголошує Кірсенко.

«Народ перетворився на суспільство, суспільство вибудовує культурну політику для задоволення своїх потреб», – вважає письменниця, цьогорічний лауреат міжнародної літературної премії імені Джозефа Конрада Тетяна Малярчук.

«Все, що зараз відбувається в Україні, дуже нагадує 17–20 роки минулого століття. Тоді становлення українського суспільства зупинили силою і прямим фізичним знищенням. Тепер такі дії щодо мирного населення в Україні неможливі. Розстріляне Відродження неможливе. Сандормох неможливий. Мені дивно, що цієї простої речі не розуміють ті, що граються в диктаторів минулого. Їхній потяг відходить», – зазначає Тетяна Малярчук.

Письменниця, перекладач Дзвінка Матяш вважає чинну владу ворогом культури. На її думку, влада робить усе можливе, щоб не лише загальмувати розвиток української культури, а і «закрити» доступ до українців надбань світової культури і літератури. Твори світової дитячої літератури за наказами чиновників вилучають зі шкільних підручників, видання книги коштує великих грошей, каже Матяш.

«Книги, які дітям треба читати, вилучаються зі шкільних програм. А якісь речі, родом з радянського минулого, витягаються на світ Божий. І зовсім інше те, що відбувається у відкритому університеті на Майдані, дуже сильне, цікаве, глибоке», – зауважила письменниця Радіо Свобода.

Митці повинні самоорганізовуватись – експерти

Творити усупереч байдужості, а то і ворожості влади, виховувати високі естетичні смаки українців закликає митців відомий український кінорежисер Михайло Іллєнко. Не влада повинна «замовляти мистецтво» для народу, а народ має формувати запит і підтримувати культуру в Україні, зазначив Іллєнко у розмові з Радіо Свобода.

«У першу чергу нам самим, митцям, треба змінитися внутрішньо, і якщо це відбудеться, тоді глядач своєю любов’ю, бажанням з нами спілкуватися зможе прокласти стежину для фінансування культури, для її захисту через закони. Без цього чинника сподіватись, що будь-яка влада змінить культурну політику й підтримає митців, що ми вийдемо на передову і будемо формувати суспільство, – це наївно», – міркує Іллєнко.

Він упевнений, що культурній політиці в Україні бракує не стільки коштів, скільки ефективного управління й елементарної уваги до потреб митців з боку влади. Відтак, творчі люди повинні саоорганізовуватись, як це відбулось на Майдані. До речі, Михайло Іллєнко – один із організаторів Тижня українського кіно на Майдані, а його повнометражний художній фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» відкрив​ цей тиждень.

Про важливість самоорганізації митців для тиску на владу, щоб вона підтримувала не «шароварщину» і «попсу», а так звану «високу культуру», Радіо Свобода говорили художники, які ініціювали відкриття на Майдані мистецької галереї. Тематичні напрями робіт – 200-річний ювілей Тараса Шевченка, історія України і... боротьба зі жлобством.

У розмові з Радіо Свобода письменник і художник Лесь Подерв’янський зауважив, що Майдан і є творцем новітнього мистецтва і культурної політики України.

«Він їх сам робить, тут ми бачимо багато репродукцій осучасненої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Мені здається, що оці всі сучасні «запорожці» не потребують нас, як митців, вони самі є митці», – каже письменник.

У проекті Держбюджету-2014 зменшені видатки на розвиток культури – парламентар

Багато з ідей, які Радіо Свобода почуло у мистецьких й освітніх «точках» Євромайдану, готові підтримати і владні інституції, які опікуються проблемами культури. Так, у розмові з журналістами телеканалу ICTV міністр культури Леонід Новохатько повідомив, що міністерство підготувало низку законопроектів на підтримку українських митців.

«Він, митець, буде на 20 відсотків менше платити, звільнятись, не сплачуючи ПДВ. Іншими словами, ці кошти підуть на розвиток української культури, це має фундаментальне значення», – поінформував Новохатько.

Тим часом, член парламентського комітету з питань культури Олександр Бригинець зауважує, що ще не відомо, коли Верховна Рада розглядатиме запропонований профільним міністерством законопроект. Але відомо, що у проекті державного бюджету на 2014 рік на розвиток культури виділено удвічі менше коштів, ніж у бюджеті, наприклад, у 2012 році.

«Те, що працівники Міністерства культури пропонуватимуть колись цей законопроект, нічого не означає. Головне, що цього у бюджеті нема. Реально грошей, які на наступний рік виділено на розвиток культури, удвічі менше, аніж у році минулому. Вони (влада) економлять на всьому, бо ж їм, пробачте, «Беркут» годувати треба», – пояснив Бригинець у розмові з Радіо Свобода.

На його думку, за мінімальних обсягів фінансування культура не стане пріоритетом державної політики. Тож традиційно для України – творити якісний культурний продукт митцям доведеться за власний кошт або ж за підтримки меценатів, міжнародних мистецьких і благодійних фондів. А Майдан допоможе митцям відчути свою значущість у формуванні українського суспільства, зазначає Бригинець.