Київ – Якщо ЄС не навчиться грати за правилами Росії, коли йдеться про підтримку європейських прагнень українців, то програє і наступні раунди цієї боротьби. Почати можна з відмови російським посадовцям у запиті на безвізові поїздки до Євросоюзу й рішучому застосування до «Газпрому» європейського антимонопольного законодавства. Про це все пише американська газета The New York Times. А ось німецька Deutsche Welle аналізує, наскільки ймовірним є запровадження заборони на в’їзд до України великій кількості іноземців. Тим часом польська газета Rzeczpospolita оперативно відреагували на побиття журналістки Тетяни Чорновол, написавши про зміст її професійної діяльності.
Редактор німецького видання Die Welt Клеменс Верґін у статті для американської щоденної газети The New York Times пише про те, що Європі потрібно навчитися грати в ініційовані Росією брудні політичні ігри, якщо вона хоче спрямувати Україну в бік європейського шляху розвитку. Але водночас ЄС не хоче успадкувати українські проблеми: її жахливий стан державних фінансів, корупцію та визначену олігархами політичну культуру, вважає автор статті. Це все відроджує дилему вибору між геополітикою та якістю розвитку країни-кандидата на вступ, яка вперше постала перед Європою наприкінці 1970-х. Тоді йшлося про можливість приєднання до європейської спільноти Греції та Португалії.
Хвилі розширення, які пережив ЄС за останні десятиліття, понизили середній рівень якості управління в його країнах. Але навіть ця погіршена середньостатистична якість в ЄС в багато разів краща від того, що сьогодні панує в Україні. Саме тому українці так рішуче протестують проти зміни курсу свого президента, доходить висновку Клеменс Верґін. Українці відчувають, що в них крадуть перспективи для побудови кращих інституцій, які б відповідали на запити громадян, а не корумпованих еліт.
Отож у той час, як європейські уряди втратили снагу до прийняття в свої лави ще більш недорозвинених економічно та інституційно країн, ніж раніше, Путін пропонує Януковичу бажане, не завдаючи труднощів, принаймні на поточний момент. І якщо Європа не запропонує нових ідей, вона, найімовірніше, програє і наступний раунд у боротьбі за Україну. У статті The New York Times ЄС пропонують задуматися, чи варто відповідати на запит Росії щодо отримання її посадовцями права на безвізові подорожі до ЄС. Європейська комісія мала б далі вживати антимонопольних заходів щодо «Газпрому». Також ЄС має бути готовим захистити такі країни, як Україна чи Молдова, від торговельного тиску Росії. Тоді вони почуватимуться впевненішими.
Онлайн-версія німецької Deutsche Welle аналізує, наскільки ймовірним є анонсоване регіоналом Олегом Царьовим ухвалення державними органами рішення про заборону в’їзду до України десяткам іноземців. Так, у ЗМІ з’явилася інформація, що поміж них значиться німецький політолог, викладач Києво-Могилянської академії Андреас Умланд, який нині перебуває в Німеччині, святкуючи в колі родини Різдво. Він повідомив Deutsche Welle, що має намір повернутися в Київ на початку наступного тижня. При цьому зауважив, що не виключає: йому можуть заборонити в’їхати до країни.
Тим часом прес-центр СБУ запевнив журналістів, що списку як такого не існує: рішення ухвалюються щодо кожної окремої особи індивідуально.
Deutsche Welle також наводить коментар представниці Партії регіонів Ганни Герман з цього приводу, в якому вона називає так званий «список Царьова» «черговими провокаціями, які скеровані проти президента України».
А ось експерт з міжнародного права Вадим Трюхан зауважив у коментарі Deutsche Welle, що коло нев’їзних осіб може доповнити список «невиїзних» з України. Туди, за його словами, можуть потрапити підприємці, які підтримують протестувальників на Майдані, експерти та політологи, які критикують владу, та високопосадовці, які відвідували Майдан.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita повідомляє про жорстоке побиття журналістки Тетяни Чорновол. Видання пише про її професійну діяльність: про те, що вона провела багато розслідувань зловживань владою та корупції з боку найвищих посадовців держави, писала про заміську резиденцію Віктора Януковича – Межигір’я, напередодні нападу на неї опублікувала блог про заміський будинок міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
Rzeczpospolita цитує «Українську правду», яка написала, що поки не встановлені злочинці, винні у побитті Тетяни Чорновол, її колеги підозрюють у замовленні нападу тих, про кого писала журналістка, а це Янукович, Азаров, Фірташ, Захарченко.
Редактор німецького видання Die Welt Клеменс Верґін у статті для американської щоденної газети The New York Times пише про те, що Європі потрібно навчитися грати в ініційовані Росією брудні політичні ігри, якщо вона хоче спрямувати Україну в бік європейського шляху розвитку. Але водночас ЄС не хоче успадкувати українські проблеми: її жахливий стан державних фінансів, корупцію та визначену олігархами політичну культуру, вважає автор статті. Це все відроджує дилему вибору між геополітикою та якістю розвитку країни-кандидата на вступ, яка вперше постала перед Європою наприкінці 1970-х. Тоді йшлося про можливість приєднання до європейської спільноти Греції та Португалії.
Хвилі розширення, які пережив ЄС за останні десятиліття, понизили середній рівень якості управління в його країнах. Але навіть ця погіршена середньостатистична якість в ЄС в багато разів краща від того, що сьогодні панує в Україні. Саме тому українці так рішуче протестують проти зміни курсу свого президента, доходить висновку Клеменс Верґін. Українці відчувають, що в них крадуть перспективи для побудови кращих інституцій, які б відповідали на запити громадян, а не корумпованих еліт.
Отож у той час, як європейські уряди втратили снагу до прийняття в свої лави ще більш недорозвинених економічно та інституційно країн, ніж раніше, Путін пропонує Януковичу бажане, не завдаючи труднощів, принаймні на поточний момент. І якщо Європа не запропонує нових ідей, вона, найімовірніше, програє і наступний раунд у боротьбі за Україну. У статті The New York Times ЄС пропонують задуматися, чи варто відповідати на запит Росії щодо отримання її посадовцями права на безвізові подорожі до ЄС. Європейська комісія мала б далі вживати антимонопольних заходів щодо «Газпрому». Також ЄС має бути готовим захистити такі країни, як Україна чи Молдова, від торговельного тиску Росії. Тоді вони почуватимуться впевненішими.
Онлайн-версія німецької Deutsche Welle аналізує, наскільки ймовірним є анонсоване регіоналом Олегом Царьовим ухвалення державними органами рішення про заборону в’їзду до України десяткам іноземців. Так, у ЗМІ з’явилася інформація, що поміж них значиться німецький політолог, викладач Києво-Могилянської академії Андреас Умланд, який нині перебуває в Німеччині, святкуючи в колі родини Різдво. Він повідомив Deutsche Welle, що має намір повернутися в Київ на початку наступного тижня. При цьому зауважив, що не виключає: йому можуть заборонити в’їхати до країни.
Тим часом прес-центр СБУ запевнив журналістів, що списку як такого не існує: рішення ухвалюються щодо кожної окремої особи індивідуально.
Deutsche Welle також наводить коментар представниці Партії регіонів Ганни Герман з цього приводу, в якому вона називає так званий «список Царьова» «черговими провокаціями, які скеровані проти президента України».
А ось експерт з міжнародного права Вадим Трюхан зауважив у коментарі Deutsche Welle, що коло нев’їзних осіб може доповнити список «невиїзних» з України. Туди, за його словами, можуть потрапити підприємці, які підтримують протестувальників на Майдані, експерти та політологи, які критикують владу, та високопосадовці, які відвідували Майдан.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita повідомляє про жорстоке побиття журналістки Тетяни Чорновол. Видання пише про її професійну діяльність: про те, що вона провела багато розслідувань зловживань владою та корупції з боку найвищих посадовців держави, писала про заміську резиденцію Віктора Януковича – Межигір’я, напередодні нападу на неї опублікувала блог про заміський будинок міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
Rzeczpospolita цитує «Українську правду», яка написала, що поки не встановлені злочинці, винні у побитті Тетяни Чорновол, її колеги підозрюють у замовленні нападу тих, про кого писала журналістка, а це Янукович, Азаров, Фірташ, Захарченко.
