Київ – Створення Народного об’єднання «Майдан» – це результат готовності українців боротися не просто за покращення свого добробуту чи відновлення переговорів з ЄС, а й за глибинні зміни автократичної і корумпованої держави. Про це пише польська Gazeta Wyborcza. А британське агентство Reuters розповідає про те, з якими труднощами можуть зіткнутися натхненники Митного союзу. Агентство повідомляє, що президент Казахстану застеріг Володимира Путіна від того, щоб Митний союз «заходив надто далеко». Водночас в Україні будь-які сигнали про її можливий вступ до цього утворення викличуть нові масштабні протести, зауважує Reuters. Тим часом німецька Die Welt порівнює умови отримання Україною кредитів від Росії та МВФ.
Польське щоденне видання Gazeta Wyborcza у своєму матеріалі під назвою «Тимошенко повертається до політики» пише про те, що Народне об’єднання «Майдан», створення якого проголосили минулої неділі, просто мусило постати, бо нинішня Україна інша, ніж та, що існувала до 21 листопада 2013 року. Виступ проти непідписання угоди про асоціацію з Євросоюзом перетворився на боротьбу за глибокі зміни в автократичній, корумпованій державі з економікою, де панують олігархи. Гаслом цієї боротьби відтепер є не стільки покращення добробуту, скільки відновлення справедливості й чесності у державних інституціях та суспільному житті, пише Gazeta Wyborcza.
Таке народне об’єднання мало б неминуче постати, на думку автора статті, ще й тому, що загроза репресій в Україні не зникла, попри амністію учасників протестів. У регіонах людей далі залякують і тягають на допити. Янукович пішов на домовленості з Путіним, бо прагне за будь-яку ціну виграти президентські вибори 2015 року. А без «закручування гайок» цього не досягти, зазначає Gazeta Wyborcza. Тож опозиція та громадянське суспільство мають об’єднати свої зусилля, боронити своїх людей і голосувати сконсолідовано на виборах.
Співголовою ради «Майдану» оголосили Юлію Тимошенко. Це є знаком солідарності з найважливішим політичним в’язнем країни, зазначає Gazeta Wyborcza. Екс-прем’єр була готова виїхати на лікування до Німеччини в обмін на підписання угоди з ЄС. Тепер шанс для неї вийти на волю з’явиться лише після того, як Янукович піде зі своєї посади. Таким чином, звільнення Тимошенко ознаменувало б кінець його влади, підсумовує видання.
Британське новинне агентство Reuters пише про те, що будь-який сигнал з боку керівництва України про можливість приєднання до Митного союзу викличе нову хвилю протестів, які почали поступово вщухати, хоча кілька тисяч людей і далі постійно перебувають на майдані Незалежності. Так, близько 100 тисяч людей зібралися там минулої неділі на п’яту поспіль недільну акцію протесту, але це найменша кількість учасників від початку Євромайдану.
Reuters нагадує, що Путін визначив глибшу інтеграцію колишніх радянських республік як пріоритет свого президентства після 14 років у владі. Він використовує Митний союз як основу для Євразійського економічного союзу, який має почати функціонувати в 2015-му.
Путін досяг на цьому шляху певних перемог, зауважують автори Reuters, домігшись від Киргизстану та Вірменії згоди на вступ до Митного союзу. Але президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нагадав своєму російському візаві в цей вівторок перед зустріччю Вищої євразійської економічної ради, що інтеграція на пострадянському просторі не повинна заходити надто далеко. Він наголосив, що політизація Митного союзу є неприпустимою.
Австрійське щоденне видання Die Presse повідомляє своїм читачам про те, що Україна у вівторок отримала від Росії перший транш фінансової допомоги у розмірі трьох мільярдів доларів. Die Presse порівняє цей кредит з тим, який у 2010 році Україні надав МВФ. Той кредит також становив 15 мільярдів доларів, але з цієї суми український уряд отримав лише три мільярди. Умовою для перерахування решти кредиту було проведення рішучих реформ, що президент Янукович відкинув.
Наразі не ясно, чи український керівник обіцяв щось за кредит від Росії. У Москві президент Володимир Путін заявив, що російська допомога Україні не пов’язана ні з якими умовами, пише Die Presse.
Польське щоденне видання Gazeta Wyborcza у своєму матеріалі під назвою «Тимошенко повертається до політики» пише про те, що Народне об’єднання «Майдан», створення якого проголосили минулої неділі, просто мусило постати, бо нинішня Україна інша, ніж та, що існувала до 21 листопада 2013 року. Виступ проти непідписання угоди про асоціацію з Євросоюзом перетворився на боротьбу за глибокі зміни в автократичній, корумпованій державі з економікою, де панують олігархи. Гаслом цієї боротьби відтепер є не стільки покращення добробуту, скільки відновлення справедливості й чесності у державних інституціях та суспільному житті, пише Gazeta Wyborcza.
Таке народне об’єднання мало б неминуче постати, на думку автора статті, ще й тому, що загроза репресій в Україні не зникла, попри амністію учасників протестів. У регіонах людей далі залякують і тягають на допити. Янукович пішов на домовленості з Путіним, бо прагне за будь-яку ціну виграти президентські вибори 2015 року. А без «закручування гайок» цього не досягти, зазначає Gazeta Wyborcza. Тож опозиція та громадянське суспільство мають об’єднати свої зусилля, боронити своїх людей і голосувати сконсолідовано на виборах.
Співголовою ради «Майдану» оголосили Юлію Тимошенко. Це є знаком солідарності з найважливішим політичним в’язнем країни, зазначає Gazeta Wyborcza. Екс-прем’єр була готова виїхати на лікування до Німеччини в обмін на підписання угоди з ЄС. Тепер шанс для неї вийти на волю з’явиться лише після того, як Янукович піде зі своєї посади. Таким чином, звільнення Тимошенко ознаменувало б кінець його влади, підсумовує видання.
Британське новинне агентство Reuters пише про те, що будь-який сигнал з боку керівництва України про можливість приєднання до Митного союзу викличе нову хвилю протестів, які почали поступово вщухати, хоча кілька тисяч людей і далі постійно перебувають на майдані Незалежності. Так, близько 100 тисяч людей зібралися там минулої неділі на п’яту поспіль недільну акцію протесту, але це найменша кількість учасників від початку Євромайдану.
Reuters нагадує, що Путін визначив глибшу інтеграцію колишніх радянських республік як пріоритет свого президентства після 14 років у владі. Він використовує Митний союз як основу для Євразійського економічного союзу, який має почати функціонувати в 2015-му.
Путін досяг на цьому шляху певних перемог, зауважують автори Reuters, домігшись від Киргизстану та Вірменії згоди на вступ до Митного союзу. Але президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нагадав своєму російському візаві в цей вівторок перед зустріччю Вищої євразійської економічної ради, що інтеграція на пострадянському просторі не повинна заходити надто далеко. Він наголосив, що політизація Митного союзу є неприпустимою.
Австрійське щоденне видання Die Presse повідомляє своїм читачам про те, що Україна у вівторок отримала від Росії перший транш фінансової допомоги у розмірі трьох мільярдів доларів. Die Presse порівняє цей кредит з тим, який у 2010 році Україні надав МВФ. Той кредит також становив 15 мільярдів доларів, але з цієї суми український уряд отримав лише три мільярди. Умовою для перерахування решти кредиту було проведення рішучих реформ, що президент Янукович відкинув.
Наразі не ясно, чи український керівник обіцяв щось за кредит від Росії. У Москві президент Володимир Путін заявив, що російська допомога Україні не пов’язана ні з якими умовами, пише Die Presse.
