Брюссель – Існування «чорного списку» іноземців, яким через симпатії до Євромайдану заборонений в’їзд до України, був би грубою помилкою та ударом по міжнародному іміджеві нинішньої влади. Так на Заході реагують на інформацію про так званий «список Царьова» – перелік імен декількох десятків персон нон-ґрата з Грузії, країн ЄС, Росії та США.
Директора з питань стратегії та інвестицій групи «Терра ФУД» Георгія Кіквадзе у суботу не пустили в Україну, повідомляє газета The Financial Times. Буцімто, через публічну підтримку антиурядових маніфестацій. З цієї ж причини до списку, складеного депутатом-регіоналом Олегом Царьовим, потрапило понад 30 іноземців, додає видання, зауважуючи, що список можуть розширити до двох сотень осіб, включно з іноземними політиками, бізнесменами та науковцями, які будуть змушені залишити територію України.
Це може стати грубою помилкою української влади, каже польський політичний аналітик із Центру східних досліджень Войцех Конончук.
«На цей момент – це тільки домисли, бо ми ще не знаємо, чи з’явиться цей список офіційно, – каже він. – Якщо з’явиться, то це буде грубою помилкою українського уряду, бо він дуже зіпсує свій вже не надто привабливий імідж на міжнародній арені. Це стане ознакою додаткових репресій і стосуватиметься іноземних громадян, що якимось чином залучені до українського громадянського руху».
Експерт із Варшави додає, що загалом списки небажаних осіб існують практично у кожній країні, але ці держави намагаються не допускати публічності такої інформації.
У Єврокомісії цю справу наразі не коментують, наголошуючи, що про «чорний список» їм нічого не відомо і для формування своєї позиції Брюссель потребує реальних свідчень та доказів.
Панічний крок?
Тим часом, Ендрю Вілсон із Європейської ради закордонних відносин сказва Радіо Свобода, що подібні заходи, як і минулі репресії щодо маніфестантів, можуть стати поважною причиною для впровадження санкцій.
«Це може бути поганим і панічним заходом. Для влади України міжнародна битва за громадську думку є дуже важливою, але вони її програють. Україна починає виглядати гірше за Росію. ЄС вже неодноразово повторював, що будь-хто відповідальний за застосування грубих заходів під час нещодавнього насилля щодо мирних маніфестантів має бути притягнутий до відповідальності. Обмеженням свободи пересувань (влада України) може і сама накликати на себе такі санкції», – наголошує Вілсон.
Бельгійський дипломат українського походження Зенон Коваль каже, що такі документи повинні бути підтримані або Верховною Радою, або Міністерством закордонних справ України. Іноземцям, яким забороняють в’їзд в Україну, він радить звертатися до своїх посольств.
«Вони насамперед повинні попросити пояснень через свої посольства в Україні, – пояснює дипломат. – Їхні представництва мають з’ясовувати ці питання із українським МЗС. Так просто людина персоною нон-ґрата не може стати, тим більше, якщо того (списку) не визнав жоден орган держави. Якщо цей список неофіційний, то треба залучати міністерства закордонних справ країн їхнього походження, а ті, через свої посольства мають з’ясовувати ці питання».
Директора з питань стратегії та інвестицій групи «Терра ФУД» Георгія Кіквадзе у суботу не пустили в Україну, повідомляє газета The Financial Times. Буцімто, через публічну підтримку антиурядових маніфестацій. З цієї ж причини до списку, складеного депутатом-регіоналом Олегом Царьовим, потрапило понад 30 іноземців, додає видання, зауважуючи, що список можуть розширити до двох сотень осіб, включно з іноземними політиками, бізнесменами та науковцями, які будуть змушені залишити територію України.
Це може стати грубою помилкою української влади, каже польський політичний аналітик із Центру східних досліджень Войцех Конончук.
«На цей момент – це тільки домисли, бо ми ще не знаємо, чи з’явиться цей список офіційно, – каже він. – Якщо з’явиться, то це буде грубою помилкою українського уряду, бо він дуже зіпсує свій вже не надто привабливий імідж на міжнародній арені. Це стане ознакою додаткових репресій і стосуватиметься іноземних громадян, що якимось чином залучені до українського громадянського руху».
Експерт із Варшави додає, що загалом списки небажаних осіб існують практично у кожній країні, але ці держави намагаються не допускати публічності такої інформації.
У Єврокомісії цю справу наразі не коментують, наголошуючи, що про «чорний список» їм нічого не відомо і для формування своєї позиції Брюссель потребує реальних свідчень та доказів.
Панічний крок?
Тим часом, Ендрю Вілсон із Європейської ради закордонних відносин сказва Радіо Свобода, що подібні заходи, як і минулі репресії щодо маніфестантів, можуть стати поважною причиною для впровадження санкцій.
Україна починає виглядати гірше за РосіюЕндрю Вілсон
Бельгійський дипломат українського походження Зенон Коваль каже, що такі документи повинні бути підтримані або Верховною Радою, або Міністерством закордонних справ України. Іноземцям, яким забороняють в’їзд в Україну, він радить звертатися до своїх посольств.
«Вони насамперед повинні попросити пояснень через свої посольства в Україні, – пояснює дипломат. – Їхні представництва мають з’ясовувати ці питання із українським МЗС. Так просто людина персоною нон-ґрата не може стати, тим більше, якщо того (списку) не визнав жоден орган держави. Якщо цей список неофіційний, то треба залучати міністерства закордонних справ країн їхнього походження, а ті, через свої посольства мають з’ясовувати ці питання».
