Київ – Рішення звільнити Михайла Ходорковського добре вписується в сьогоднішній російській контекст. Енергетична галузь країни нагально потребує нових інвестицій та технологій. І Путіну потрібно посилати позитивні сигнали бізнес-середовищу: мовляв, там більше не тримають підприємців у тюрмах. Про це пише сьогодні європейська преса. А ось рішення надати Україні знижку на газ пояснити з точки зору економічних інтересів Росії, як мінімум, дуже складно, пишуть німецька die Welt та британська The Independent. «Газпром» сьогодні вимушений скорочувати свої видатки й інвестиційні програми, зазнаючи фінансової скрути. І при цьому ця структура дає Україні знижку на своє блакитне паливо.
Російська влада знову закликає державні (чи контрольовані державою) компанії, насамперед монополіста «Газпром», урізати свої видатки й заощаджувати й ще раз заощаджувати. На тлі рішення про надання Україні знижки на газ така політика видається дивною, пише німецьке видання Die Welt.
Так, «Газпром» вимушений скоротити на одну п’яту свою інвестиційну програму. Водночас, нинішня вартість будівництва газогону з Якутії до Китаю дорожчає порівняно з початковою. Китай та Росія ніяк не можуть домовитися щодо базової ціни для формули, за якою вираховуватиметься вартість російського блакитного палива для китайського імпортера. І це далеко не повний перелік конкретних проблем та фінансових ускладнень, з якими стикається нині «Газпром», наголошує Die Welt.
ЄС, реалізовуючи свої конкурентні до газпромівських транспортні проекти, створив певні перешкоди для спорудження запланованого Росією газогону «Південний потік». Як наслідок, його вартість для Росії зросла на 45%, сягнувши 33,5 мільярдів євро. І ось в часи суворої економії та зростання вартості стратегічних проектів «Газпром», виконуючи наказ Кремля, на третину зменшує ціну газу для України. Які саме переваги, умови й обіцянки отримав Путін від української сторони, які б дозволили компенсувати ці фінансові втрати, коли вони такі несвоєчасні? Цим відкритим запитанням журналісти Die Welt закінчують свій матеріал. Відповіді у них нема.
Французька газета Le Figaro пише про те, що починаючи з 24 грудня Україна має отримати від Росії перші три мільярди доларів у рамках плану фінансового порятунку. Саме того плану, який рішуче критикує та відкидає проєвропейська опозиція, пише Le Figaro. Видання цитує російського міністра фінансів Антона Сілуанова, який заявив, що його країна надає цю фінансову допомогу, щоб «підтримати свого сусіда» і російські підприємства, пов’язані з Україною, гарантуючи виконання всіх платежів. З точки зору української опозиції, наголошує Le Figaro, ідеться про «заставу країни» під кредит та знижку на газ.
Британська щоденна газета The Independent також аналізує нинішні реалії «Газпрому» в контексті останніх подій, як-от підписання угод з Україною та звільнення Михайла Ходорковського.
Енергетичне домінування Росії розхитує революція сланцевого газу. По суті, Росія втрачає свою часку на енергетичних ринках ЄС та США. До цього призвело й те, що впродовж попереднього десятиліття Росія регулярно змушувала засумніватися в надійності своїх поставок газу й прозорості ціноутворення.
Далі, за досягнутий Володимиром Путіним різкий поворот у політиці Януковича та уряду Азарова Кремлю треба платити, погоджуючись на зменшення ціни на газ для Києва, пише The Independent.
Водночас, Росія конче потребує притоку капіталу та трансферу нових технологій, щоб модернізувати свою енергетику, замінити застарілу інфраструктуру та якось компенсувати політизовані угоди з Києвом. Звільнення Ходорковського мало б послати позитивний сигнал про майбутнє бізнес-середовища в Росії. Мовляв, інвестувати в цю країну стає безпечніше, адже впливових бізнесменів більше тут за ґратами не тримають.
Російська влада знову закликає державні (чи контрольовані державою) компанії, насамперед монополіста «Газпром», урізати свої видатки й заощаджувати й ще раз заощаджувати. На тлі рішення про надання Україні знижки на газ така політика видається дивною, пише німецьке видання Die Welt.
Так, «Газпром» вимушений скоротити на одну п’яту свою інвестиційну програму. Водночас, нинішня вартість будівництва газогону з Якутії до Китаю дорожчає порівняно з початковою. Китай та Росія ніяк не можуть домовитися щодо базової ціни для формули, за якою вираховуватиметься вартість російського блакитного палива для китайського імпортера. І це далеко не повний перелік конкретних проблем та фінансових ускладнень, з якими стикається нині «Газпром», наголошує Die Welt.
ЄС, реалізовуючи свої конкурентні до газпромівських транспортні проекти, створив певні перешкоди для спорудження запланованого Росією газогону «Південний потік». Як наслідок, його вартість для Росії зросла на 45%, сягнувши 33,5 мільярдів євро. І ось в часи суворої економії та зростання вартості стратегічних проектів «Газпром», виконуючи наказ Кремля, на третину зменшує ціну газу для України. Які саме переваги, умови й обіцянки отримав Путін від української сторони, які б дозволили компенсувати ці фінансові втрати, коли вони такі несвоєчасні? Цим відкритим запитанням журналісти Die Welt закінчують свій матеріал. Відповіді у них нема.
Французька газета Le Figaro пише про те, що починаючи з 24 грудня Україна має отримати від Росії перші три мільярди доларів у рамках плану фінансового порятунку. Саме того плану, який рішуче критикує та відкидає проєвропейська опозиція, пише Le Figaro. Видання цитує російського міністра фінансів Антона Сілуанова, який заявив, що його країна надає цю фінансову допомогу, щоб «підтримати свого сусіда» і російські підприємства, пов’язані з Україною, гарантуючи виконання всіх платежів. З точки зору української опозиції, наголошує Le Figaro, ідеться про «заставу країни» під кредит та знижку на газ.
Британська щоденна газета The Independent також аналізує нинішні реалії «Газпрому» в контексті останніх подій, як-от підписання угод з Україною та звільнення Михайла Ходорковського.
Енергетичне домінування Росії розхитує революція сланцевого газу. По суті, Росія втрачає свою часку на енергетичних ринках ЄС та США. До цього призвело й те, що впродовж попереднього десятиліття Росія регулярно змушувала засумніватися в надійності своїх поставок газу й прозорості ціноутворення.
Далі, за досягнутий Володимиром Путіним різкий поворот у політиці Януковича та уряду Азарова Кремлю треба платити, погоджуючись на зменшення ціни на газ для Києва, пише The Independent.
Водночас, Росія конче потребує притоку капіталу та трансферу нових технологій, щоб модернізувати свою енергетику, замінити застарілу інфраструктуру та якось компенсувати політизовані угоди з Києвом. Звільнення Ходорковського мало б послати позитивний сигнал про майбутнє бізнес-середовища в Росії. Мовляв, інвестувати в цю країну стає безпечніше, адже впливових бізнесменів більше тут за ґратами не тримають.
