Від саміту лідерів ЄС очікують підтримки Євромайдану

Брюссель – Лідери 28 європейських держав у четвер збираються у Брюсселі на дводенний саміт. Одне з питань, що вони обговорюватимуть, - подальший напрямок відносин ЄС та України. Останні події в українсько-російській сфері викликали серед європейських політиків змішані почуття, зокрема, втрачених надій на зближення. Водночас, в ЄС присутній також поміркований оптимізм, з огляду на проєвропейскі маніфестації в Україні, які, як очікують, має підтримати і європейський саміт.

Слова солідарності з Євромайданом, засудження застосування сили проти мирних демонстрантів та повторення запевнень, що ЄС готовий підписати угоду про асоціацію, як тільки українське керівництво буде до цього готове. Приблизно так бачать у європейських дипломатичних колах висновки саміту лідерів держав та урядів ЄС щодо України.

Позафракційний депутат Петро Порошенко на початку тижня після зустрічі в Брюсселі з головою Європейської ради Германом Ван Ромпеєм зазначив, що українцям буде на саміті надісланий потужний сигнал підтримки.

«Саміт надішле потужний заохочувальний сигнал, що допоможе Україні підписати угоду про асоціацію якнайшвидше, – заявив він. – Його зміст такий: двері ЄС відчинені, угода – на столі, а ключі від неї – в руках української влади. Тепер ми спробуємо робити все, що в наших силах, щоб прискорити цей процес».

Ходять чутки, що Герман Ван Ромпей у п’ятницю навіть зробить особисте відеозвернення до українців на Євромайдані. Представник України додав, що запропонував і практичний сигнал з боку Європи: впровадити піврічний пробний період безвізового режиму для українців, на що європейці відреагували позитивно.

Україна віддаляється від ЄС – євродепутат

Щодо очікувань від саміту свою думку висловлює в інтерв’ю Радіо Свобода і євродепутат від Польщі Сідонія Єджеєвська.

«Наразі Україна віддаляється від Євросоюзу, – каже вона. – Тож, я надіюся, що саміт висловить потужну заяву українцям, що ЄС чекає на них, якщо не тепер, то в довшій перспективі. Водночас, Європі слід бути пильною щодо дуже складної дійсності: наразі підписувати асоціацію неможливо, бо Янукович втратив довіру. Тож, потрібна нова дорога: чи з ним, чи з якимось іншим лідером. Але хто буде цим лідером, вирішувати українцям, а не ЄС».

Євродепутат додає, що розбіжності із цього питання всередині Євросоюзу дуже ускладнюють створення єдиної європейської позиції щодо подальших відносин з Україною, але така позиція дуже необхідна, каже європарламентар.

Європейські дипломати 16 грудня провели між собою та в присутності міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова обговорення ситуації в Україні. Однак, результати цих дискусій повинні бути оприлюднені офіційно тільки нині, в рамках засідань Європейської ради – тобто, об’єднання лідерів держав та урядів ЄС.

Є ризик «білоруського сценарію»

Тим часом, після московських домовленостей президентів Путіна та Януковича у ЄС попри заклики до терпіння, лунають і доволі песимістичні думки. «Ми можемо бути оптимістами, але водночас мусимо думати, які сценарії готуються для України», – каже литовський євродепутат Лайма Андрікієне, яка нещодавно відвідала українский Євромайдан.

«Наскільки я знаю українців, вони ніколи повністю не приєднаються до російської орбіти, – переконана вона. – Однак, одним із варіантів є «білоруський сценарій». Це означає: дискредитація українського керівництва, після якого може политися нова кров, нові напади на протестувальників. Отже, дискредитація, ізоляція і санкції».

Поруч з такими похмурими думками, є й більш обнадійливі, наприклад, щодо зростання громадянської свідомості серед українців. Її висловлює Біанка Боймер з організації «Європейський фонд за демократію».

«Важливо те, що саме українцям вирішувати свою долю, а не європейським лідерам. Маю на увазі тих, що на Євромайдані, на вулицях. Тих українців, що, можливо, відкрили для себе нове захоплення – політику. А також тих громадян України, які зараз пройнялися новою пристрастю до демократичних цінностей. От таким є наш сигнал», – каже представниця організації, що працює задля підтримки демократії в 15 державах, включно із Україною.