Чи зупинить «бюджет зростання» економічне падіння?

Київ – Сьогодні в Кабміні мають озвучити прогнози щодо розвитку економіки, на основі яких готуватимуть бюджет наступного року. Урядовці обіцяють, що цей бюджет збереже соціальні гарантії, але водночас – сприятиме відновленню економіки. Водночас експерти стверджують, що нинішній склад уряду на це не здатний, і схиляються до того, що наступного року не варто чекати ані суттєвого падіння, ані зростання економіки.

Кабмін розгляне підготовані різними міністерствами прогнози розвитку економіки на наступний рік, які мають стати основою для формування держаного бюджету, каже перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. За його словами, сьогодні ж уряд має визначити пріоритети розподілу коштів у новому бюджеті. Урядовець очікує, що всі ці фінансові показники передадуть до Верховної Ради до кінця року.

Бюджет 2013 року передбачав, що валовий внутрішній продукт (ВВП) за рік зросте на 3,4%, але прогнози не справдилися: з початку року, за даними Держстату, відбулося не зростання, а невелике падіння ВВП. Через цю невідповідність дефіцит бюджету за неповний рік є майже вдвічі більшим, ніж торік.

В уряді очікують, що дефіцит бюджету на 2014 рік буде близько 3%, і це дасть змогу одночасно зберегти соціальні виплати та зменшити податковий тиск на бізнес, за рахунок оподаткування тої частини економіки, яку виводитимуть з тіні.

«Основним завданням фінансової політики на наступний рік є продовження пріоритетності соціальних видатків. Друге – це виважена курсова політика, третє - необтяжлива фіскальна політика. Будемо дбати про те, щоб фіскальний тягар був рівномірно розподілений між різними галузями. Одним з пріоритетів буде й виведення економіки з тіні», – обіцяє Анатолій Мярковський.

За його словами, тіньовий сектор, який міг би платити податки, становить 40% від української економіки. Водночас заступник міністра визнав, що показники державного бюджету будуть змінювати і після його ухвалення: до витратної частини додадуть дотації для НАК «Нафтогаз України», після того, як з’явиться річний бюджет цього підприємства.

Зі свого боку, експерти не очікують, що у 2014 році в Україні варто чекати ані позитивних змін в економіці, ані нового бюджету, який би їх стимулював.

«Якби уряд працював так, як він має, і ми мали зростання торгівлі з ЄС, то було б близько 2% зростання ВВП на рік. В нинішніх умовах – збережеться статус-кво. Буде нульове зростання економіки. Можливо, ВВП збільшиться на пів-відсотка – За рахунок поліпшення торгівлі з Росією, і уряд зможе покрити частину своїх витрат», – каже ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Між тим, значна частина економічних експертів говорять про те, що навіть двовідсоткового зростання Україні замало: за їхніми словами, Євросоюз нині має близько 4% річного зростання, тож Україна збільшить відставання від розвинених держав.

Зростання економіки чекають від нового уряду

Аналітик Ігор Шумило висловив сумнів, що нинішній склад уряду зможе поліпшити економічну ситуацію в Україні. Не в останню чергу – через недовіру до нього з боку інвесторів.

«Існує значна недовіра всередині країни, і ззовні, щодо того, що цей уряд зможе в найближчі два роки проводити політику захисту держави від фінансової кризи. Ознаки цього: інвестиції не зростають. Ніколи не було зменшення (від’ємного сальдо) прямих іноземних інвестицій, а зараз воно є, – констатує Ігор Шумило. – Маємо високу доходність цінних паперів уряду – вона досягає 15-20% (високі відсотки державних позик – означають високий ризик дефолту). Високі інфляційні очікування – демонструють ставки банківських депозитів в українській та в іноземній валюті».

Причинами недовіри бізнесу до уряду – є зокрема і два дефіцити: бюджету та платіжного балансу, вважає аналітик. Він порівнює державну політику, яка передбачає дефіцит платіжного балансу, зменшення золотовалютних резервів та зростання державних позик, з побудовою піраміди, «яка рано чи пізно може впасти».

Зменшити кризові явища в економіці можна, змінивши урядову політику, вважає перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він пропонує зробити регулювання економіки більш прозорим, активізувати антимонопольну політику та координацію влади й бізнесу, а крім того – сформувати національний та регіональні фонди розвитку.

Водночас, економіст Андрій Блінов наголошує, що навіть зміна урядової політики не вирішить бюджетного дефіциту, доки цей фінансовий документ не писатимуть на основі точних прогнозів розвитку економіки, доки держава покриватиме збитки «Нафтогазу», і доки інфляція стримуватиметься за рахунок скорочення золотовалютних резервів.

Експерти називають й інші витрати, які унеможливлюють суттєве зменшення бюджетного дефіциту, зокрема – значний дефіцит пенсійного фонду, який не змогла усунути пенсійна реформа. Економічне зростання, на думку фахівців, в найближчі два роки відновиться лише за умови, що витрати бюджету і податковий тиск не зростатимуть, і якщо банки, боячись інфляції, не будуть і далі видавати кредити під високі відсотки (25-40 % річних).