Київ – На 17 грудня екс-президент України Леонід Кравчук анонсував наступне засідання круглого столу, скликаного для розв’язання політичної кризи в Україні. Щоправда, на цьому засіданні не буде чинного глави держави Віктора Януковича. В історії України відбулося кілька круглих столів, які теж мали на меті досягнення порозуміння між політиками.
Традиція досягнення домовленостей заради розв’язання гострих конфліктів щодо влади має на території, яка нині називається Україною, давню історію. Хоча події 21-го століття мають небагато спільного з середньовіччям, але все-таки провести певні паралелі можна.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода історик, фахівець у галузі історії Давньої Русі Андрій Плахонін, ще за 500 років до появи Теорії суспільного договору англійського філософа Джона Локка та інших авторів літопис зафіксував таку саму ідею: люди домовляються і передають владу. І будь-що:чи монархія, чи представницька демократія з депутатами і президентом – ґрунтується на суспільному договорі, на тому, що люди збираються і домовляються.
Необов’язково сиділи при цьому за круглим столом, але намагалися дійти згоди. Зокрема, у середні віки робили спроби залагодити конфлікт між князями, розповідає Андрій Плахонін.
«Коли Рюриковичі розмножилися, їх стало кілька сотень, і було дуже важко домовитися один із одним. Існував інститут не круглих столів, а як у літописі це називалося «на єдіному коврє». Це були князівські з’їзди – вони сідали у шатрі або (якщо дозволяла погода) на вулиці й закріплювали домовленість хресним цілуванням. При цьому обов’язково приходив єпископ. Інколи справді цим вдавалося розв’язати конфлікт між князями, інколи ні. Були ці спроби домовитися, були ці «круглі коври», – зазначає Андрій Плахонін.
Круглий стіл-2004 із зацікавленим у компромісі Кучмою
За понад 22 роки існування незалежної України вже двічі виникали конфлікти між владою та її опонентами, вирішити які намагалися саме за круглим столом. Спроба 2004 року, під час Помаранчевої революції, виявилася зрештою вдалою. У розпал боротьби між Віктором Януковичем і Віктором Ющенком та на піку масових протестів проти фальсифікації результатів голосування два претенденти на президентське крісло, разом із чинним на той час главою держави Леонідом Кучмою і міжнародними посередниками (Александром Квасневським, Валдасом Адамкусом, Хав’єром Соланою, Борисом Гризловим) намагалися дійти згоди у Маріїнському палаці в Києві. Їм це вдалося – провели «третій тур» президентських виборів, погодилися на конституційну реформу із переходом до парламентсько-президентської форми правління. І у підсумку виграв після таких домовленостей не лише Віктор Ющенко, а й Леонід Кучма, що залишив Банкову, отримавши гарантії недоторканності, констатують експерти.
Той круглий стіл згадав у коментарі Радіо Свобода колишній соратник Віктора Януковича, керівник виборчого штабу цього кандидата під час президентських перегонів-2004 Тарас Чорновіл. За його словами, вирішальну роль для того столу відіграло те, що основними козирями на ньому володів президент Леонід Кучма, який не міг іти на черговий термін і, відповідно, не чіплявся будь-якою ціною за посаду. У цьому відмінність із нинішньою ситуацією, коли Віктор Янукович триматиметься за кермо до кінця, прогнозує Тарас Чорновіл.
«Кучма, який тоді володів усією повнотою влади, на відміну від і Ющенка, і Януковича, свідомо пішов на такий круглий стіл. Це був стіл, коли основна особа, яка володіла на той момент владою, готова була йти на компроміси, на домовленості, не мала вже застережень і готова була відійти від влади, яка і так у неї конституційно закінчувалася. Сьогодні ми маємо зовсім іншу ситуацію: Янукович, який і надалі володіє поки що всією повнотою влади і котрий має, як він вважає, можливість володіти ще цією повнотою влади принаймні до 2020 року (у цьому в нього сумнівів просто не виникало), і народ, який проти такого розвитку подій», – зазначає він.
УБК без круглого столу
Водночас Тарас Чорновіл нагадав про ще одну політичну кризу нульових років в Україні, яка теж ледь не привела до круглого столу. Мається на увазі кампанія протестів «Україна без Кучми» (УБК), в якій Тарас Чорновіл брав активну участь. «Касетний скандал» зі звинуваченнями на адресу тодішнього президента у замовленні викрадення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (це звинувачення сам Леонід Кучма категорично спростує) і в результаті – поява наметового містечка у центрі Києва з вимогами відставки глави держави. Завершилася акція УБК масовими сутичками з міліцією біля адміністрації президента і арештом сотень протестувальників. Якби не радикалізація протесту, стверджує Тарас Чорновіл, кампанія УБК теж могла привести до діалогу між владою та опозицією, і вже тоді (2001 року) Україна отримала б перший досвід круглого столу такого рівня.
«Акція («Україна без Кучми» – ред.) радикалізувалася, і тоді її було дуже легко придушити. На сьогоднішній день ми бачимо ситуацію таку, що проти Януковича люди готові виступати самостійно, за свої ж власні кошти, щось втративши. А для того, щоб зобразити йому якусь підтримку, ледве-ледве підвезли людей бозна звідки. І то вже цей процес зривається», – каже Тарас Чорновіл.
Круглий стіл-2013 – тактична перемога Януковича і його стратегічний програш
Політтехнолог Тарас Березовець зауважує: засідання круглого столу, що відбулося 13 грудня цього року за участю Віктора Януковича, завершилося перемогою президента. Тактичною перемогою, уточнює експерт. А стратегічно, переконаний Тарас Березовець, глава держави ризикує програти.
«Якщо головна мета Януковича – виграш часу, то цієї мети він справді досяг. Інша річ, що час не на боці чинного президента. Майдан дедалі більше радикалізується, до нього зростає увага світової громадськості. Захід не сидить склавши руки, активно проводячи консультації із найбагатшими українцями – тими людьми, які тримають у руках ниточки від управління парламентською фракцією Партії регіонів», – констатує експерт.
Історик Андрій Плахонін, який також є громадським активістом і був присутнім на засіданні круглого столу 13 грудня, зауважує: історичний досвід свідчить, що під час протистояння між владою та її опонентами досягнення компромісу і його втримання залежить від міцності влади.
«Власне, ми знаємо, що дуже часто угода діяла тільки доти, доки влада не відчувала себе достатньо сильною, аби порушити цю угоду», – зазначив історик.
Тим часом Леонід Кравчук наголосив, що наступний раунд «круглого столу» за участю влади, опозиції та громадськості потрібен і йому не завадить відсутність президента Віктора Януковича, який відбуде у вівторок до Росії. Леонід Кравчук сподівається, що вдасться почати роботу над резолюцією.
Традиція досягнення домовленостей заради розв’язання гострих конфліктів щодо влади має на території, яка нині називається Україною, давню історію. Хоча події 21-го століття мають небагато спільного з середньовіччям, але все-таки провести певні паралелі можна.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода історик, фахівець у галузі історії Давньої Русі Андрій Плахонін, ще за 500 років до появи Теорії суспільного договору англійського філософа Джона Локка та інших авторів літопис зафіксував таку саму ідею: люди домовляються і передають владу. І будь-що:чи монархія, чи представницька демократія з депутатами і президентом – ґрунтується на суспільному договорі, на тому, що люди збираються і домовляються.
Необов’язково сиділи при цьому за круглим столом, але намагалися дійти згоди. Зокрема, у середні віки робили спроби залагодити конфлікт між князями, розповідає Андрій Плахонін.
«Коли Рюриковичі розмножилися, їх стало кілька сотень, і було дуже важко домовитися один із одним. Існував інститут не круглих столів, а як у літописі це називалося «на єдіному коврє». Це були князівські з’їзди – вони сідали у шатрі або (якщо дозволяла погода) на вулиці й закріплювали домовленість хресним цілуванням. При цьому обов’язково приходив єпископ. Інколи справді цим вдавалося розв’язати конфлікт між князями, інколи ні. Були ці спроби домовитися, були ці «круглі коври», – зазначає Андрій Плахонін.
Круглий стіл-2004 із зацікавленим у компромісі Кучмою
За понад 22 роки існування незалежної України вже двічі виникали конфлікти між владою та її опонентами, вирішити які намагалися саме за круглим столом. Спроба 2004 року, під час Помаранчевої революції, виявилася зрештою вдалою. У розпал боротьби між Віктором Януковичем і Віктором Ющенком та на піку масових протестів проти фальсифікації результатів голосування два претенденти на президентське крісло, разом із чинним на той час главою держави Леонідом Кучмою і міжнародними посередниками (Александром Квасневським, Валдасом Адамкусом, Хав’єром Соланою, Борисом Гризловим) намагалися дійти згоди у Маріїнському палаці в Києві. Їм це вдалося – провели «третій тур» президентських виборів, погодилися на конституційну реформу із переходом до парламентсько-президентської форми правління. І у підсумку виграв після таких домовленостей не лише Віктор Ющенко, а й Леонід Кучма, що залишив Банкову, отримавши гарантії недоторканності, констатують експерти.
Той круглий стіл згадав у коментарі Радіо Свобода колишній соратник Віктора Януковича, керівник виборчого штабу цього кандидата під час президентських перегонів-2004 Тарас Чорновіл. За його словами, вирішальну роль для того столу відіграло те, що основними козирями на ньому володів президент Леонід Кучма, який не міг іти на черговий термін і, відповідно, не чіплявся будь-якою ціною за посаду. У цьому відмінність із нинішньою ситуацією, коли Віктор Янукович триматиметься за кермо до кінця, прогнозує Тарас Чорновіл.
«Кучма, який тоді володів усією повнотою влади, на відміну від і Ющенка, і Януковича, свідомо пішов на такий круглий стіл. Це був стіл, коли основна особа, яка володіла на той момент владою, готова була йти на компроміси, на домовленості, не мала вже застережень і готова була відійти від влади, яка і так у неї конституційно закінчувалася. Сьогодні ми маємо зовсім іншу ситуацію: Янукович, який і надалі володіє поки що всією повнотою влади і котрий має, як він вважає, можливість володіти ще цією повнотою влади принаймні до 2020 року (у цьому в нього сумнівів просто не виникало), і народ, який проти такого розвитку подій», – зазначає він.
УБК без круглого столу
Водночас Тарас Чорновіл нагадав про ще одну політичну кризу нульових років в Україні, яка теж ледь не привела до круглого столу. Мається на увазі кампанія протестів «Україна без Кучми» (УБК), в якій Тарас Чорновіл брав активну участь. «Касетний скандал» зі звинуваченнями на адресу тодішнього президента у замовленні викрадення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (це звинувачення сам Леонід Кучма категорично спростує) і в результаті – поява наметового містечка у центрі Києва з вимогами відставки глави держави. Завершилася акція УБК масовими сутичками з міліцією біля адміністрації президента і арештом сотень протестувальників. Якби не радикалізація протесту, стверджує Тарас Чорновіл, кампанія УБК теж могла привести до діалогу між владою та опозицією, і вже тоді (2001 року) Україна отримала б перший досвід круглого столу такого рівня.
«Акція («Україна без Кучми» – ред.) радикалізувалася, і тоді її було дуже легко придушити. На сьогоднішній день ми бачимо ситуацію таку, що проти Януковича люди готові виступати самостійно, за свої ж власні кошти, щось втративши. А для того, щоб зобразити йому якусь підтримку, ледве-ледве підвезли людей бозна звідки. І то вже цей процес зривається», – каже Тарас Чорновіл.
Круглий стіл-2013 – тактична перемога Януковича і його стратегічний програш
Політтехнолог Тарас Березовець зауважує: засідання круглого столу, що відбулося 13 грудня цього року за участю Віктора Януковича, завершилося перемогою президента. Тактичною перемогою, уточнює експерт. А стратегічно, переконаний Тарас Березовець, глава держави ризикує програти.
«Якщо головна мета Януковича – виграш часу, то цієї мети він справді досяг. Інша річ, що час не на боці чинного президента. Майдан дедалі більше радикалізується, до нього зростає увага світової громадськості. Захід не сидить склавши руки, активно проводячи консультації із найбагатшими українцями – тими людьми, які тримають у руках ниточки від управління парламентською фракцією Партії регіонів», – констатує експерт.
Історик Андрій Плахонін, який також є громадським активістом і був присутнім на засіданні круглого столу 13 грудня, зауважує: історичний досвід свідчить, що під час протистояння між владою та її опонентами досягнення компромісу і його втримання залежить від міцності влади.
«Власне, ми знаємо, що дуже часто угода діяла тільки доти, доки влада не відчувала себе достатньо сильною, аби порушити цю угоду», – зазначив історик.
Тим часом Леонід Кравчук наголосив, що наступний раунд «круглого столу» за участю влади, опозиції та громадськості потрібен і йому не завадить відсутність президента Віктора Януковича, який відбуде у вівторок до Росії. Леонід Кравчук сподівається, що вдасться почати роботу над резолюцією.
