Феномен молодих олігархів, які несподівано стають власниками великих компаній та орудують вільно на контрольованому державою енергоринку, властивий не лише Україні, а й Азербайджану. Історія азербайджанського бізнесмена Анара Алієва подібна до історії українця Сергія Курченка. Його шлях до крісла власника офшорних компаній, які тісно співпрацюють з Державною нафтовою компанією Socar і отримують мільйонні прибутки, оповитий таємницею. Експерти неурядової громадської організації оприлюднили звіт, який вказує на те, що за такими бізнесменами можуть стояти інші, впливовіші особи.
Автори звіту Global Witness звертають увагу насамперед на те, що національні енергетичні компанії цієї країни співпрацюють з тіньовими фірмами. Останні отримають мільйони доларів прибутків, але їхня роль у цьому бізнесі не зрозуміла.
Один з авторів дослідження Том Мейн коментує його результати наступним чином:
«Маловідомі приватні особи, приватні компанії були залучені в нафтову індустрію Азербайджану, – наголошує він. І ніхто не знає, хто ці люди й що вони роблять у цьому бізнесі», – говорить Мейн.
У звіті наводиться приклад бізнесмена, діяльність якого ілюструє такий підхід. 35-річний азербайджанський підприємець Анар Алієв заснував численні офшорні компанії, які або укладають контракти, або створюють спільні підприємства з азербайджанською державною нафтовою компанією Socar.
Ці компанії надають певні послуги, які Socar не може забезпечити сама. До того, як Анар Алієв став власником цих офшорів, до нафтового бізнесу стосунку він не мав.
Global Witness з’ясувала, що між 2007-им та 2012-им компанії, пов’язані з Анаром Алієвим, були задіяні у щонайменше 48 спільних підприємствах, контрактах з розподілу продукції та інших спільних проектах з Socar. За цей період вони звітували про прибутки розміром 375 мільйонів доларів.
«Сірі» схеми нафтового офшору з 20-разовим прибутком
У рамках однієї з таких схем офшор Heritage General Trading, який належить бізнесмену Алієву, придбав акції нафтової торговельної компанії Socar Trading, дочірнього підприємства Socar. Таким чином, офшорна компанія отримала 25 відсотків доходів Socar Trading.
Global Witness відзначає, що ця оборудка була реалізована в 2007-му, коли доходи державної нафтової компанії зросли завдяки збільшенню обсягів видобутку. Тоді потреби в зовнішніх інвестиціях не було. За 25 відсотків акцій офшор Анара Алієва заплатив 5 мільйонів доларів.
П’ять років по тому компанія Алієва продала свою частку назад Socar за 118 мільйонів доларів, що в 20 разів більше за ту суму, за яку вона їх придбала.
Кореспондент азербайджанської редакції Радіо Свобода Хадіжа Ізмайлова, яка також розслідувала схеми Анара Алієва, розповідає, що такі контракти викликають підозри в тому, що частина державних доходів виводиться на користь впливових, але невідомих осіб. Водночас, нафтова промисловість належить державі, її прямо контролює Ільхам Алієв та його оточення. Такі підозри виникають насамперед через те, що про Анара Алієва майже нічого не відомо, зауважує Ізмайлова.
«Що ми знаємо про Анара Алієва? Треба сказати чесно: нічого. Він не мав ніякого стосунку до бізнесу, контроль над яким отримав у 2007-му, і він став стороною у великих контрактах. Він може бути чудовою підставною особою для когось більш значущого, ніж він сам. Але це відкрите питання», – говорить Хадіжа Ізмайлова.
У звіті Global Witness не йдеться про те, чи є Анар Алієв або хтось інший справжнім бенефіціаром мільйонних прибутків, які отримують його компанії як посередники у державному нафтовому секторі Азербайджану.
Автори звіту доходять висновку, що потрібно докладати більше зусиль на міжнародному рівні для підвищення прозорості в одержавленій нафтовій промисловості.
Матеріал підготували Charles Recknagel, Жанна Безп’ятчук
Автори звіту Global Witness звертають увагу насамперед на те, що національні енергетичні компанії цієї країни співпрацюють з тіньовими фірмами. Останні отримають мільйони доларів прибутків, але їхня роль у цьому бізнесі не зрозуміла.
Один з авторів дослідження Том Мейн коментує його результати наступним чином:
«Маловідомі приватні особи, приватні компанії були залучені в нафтову індустрію Азербайджану, – наголошує він. І ніхто не знає, хто ці люди й що вони роблять у цьому бізнесі», – говорить Мейн.
У звіті наводиться приклад бізнесмена, діяльність якого ілюструє такий підхід. 35-річний азербайджанський підприємець Анар Алієв заснував численні офшорні компанії, які або укладають контракти, або створюють спільні підприємства з азербайджанською державною нафтовою компанією Socar.
Ці компанії надають певні послуги, які Socar не може забезпечити сама. До того, як Анар Алієв став власником цих офшорів, до нафтового бізнесу стосунку він не мав.
Global Witness з’ясувала, що між 2007-им та 2012-им компанії, пов’язані з Анаром Алієвим, були задіяні у щонайменше 48 спільних підприємствах, контрактах з розподілу продукції та інших спільних проектах з Socar. За цей період вони звітували про прибутки розміром 375 мільйонів доларів.
«Сірі» схеми нафтового офшору з 20-разовим прибутком
У рамках однієї з таких схем офшор Heritage General Trading, який належить бізнесмену Алієву, придбав акції нафтової торговельної компанії Socar Trading, дочірнього підприємства Socar. Таким чином, офшорна компанія отримала 25 відсотків доходів Socar Trading.
Global Witness відзначає, що ця оборудка була реалізована в 2007-му, коли доходи державної нафтової компанії зросли завдяки збільшенню обсягів видобутку. Тоді потреби в зовнішніх інвестиціях не було. За 25 відсотків акцій офшор Анара Алієва заплатив 5 мільйонів доларів.
П’ять років по тому компанія Алієва продала свою частку назад Socar за 118 мільйонів доларів, що в 20 разів більше за ту суму, за яку вона їх придбала.
Кореспондент азербайджанської редакції Радіо Свобода Хадіжа Ізмайлова, яка також розслідувала схеми Анара Алієва, розповідає, що такі контракти викликають підозри в тому, що частина державних доходів виводиться на користь впливових, але невідомих осіб. Водночас, нафтова промисловість належить державі, її прямо контролює Ільхам Алієв та його оточення. Такі підозри виникають насамперед через те, що про Анара Алієва майже нічого не відомо, зауважує Ізмайлова.
«Що ми знаємо про Анара Алієва? Треба сказати чесно: нічого. Він не мав ніякого стосунку до бізнесу, контроль над яким отримав у 2007-му, і він став стороною у великих контрактах. Він може бути чудовою підставною особою для когось більш значущого, ніж він сам. Але це відкрите питання», – говорить Хадіжа Ізмайлова.
У звіті Global Witness не йдеться про те, чи є Анар Алієв або хтось інший справжнім бенефіціаром мільйонних прибутків, які отримують його компанії як посередники у державному нафтовому секторі Азербайджану.
Автори звіту доходять висновку, що потрібно докладати більше зусиль на міжнародному рівні для підвищення прозорості в одержавленій нафтовій промисловості.
Матеріал підготували Charles Recknagel, Жанна Безп’ятчук
