Київ – Студенти – активні учасники процесу формування української політичної нації. Студентська «Революція на граніті» 1990 року стала серйозним чинником у боротьбі за відновлення Незалежності України. Студенти брали активну участь в акціях «Україна без Кучми» і Помаранчевій революції. Нині студенти у перших лавах боротьби за демократичні зміни і за євроінтеграцію України. Разом з тим, українське студентство не має потужної загальнонаціональної організації, яка дозволяла б їм вирішити в першу чергу свої власні студентські проблеми. Чи ми є свідками народження такого потужного студентського руху, яке в перспективі могло б сформувати нове політичне і громадське середовище, здатне змінити державу?
Хоча студенти брали активну участь у протестах від самого початку, тобто 21 листопада, студентське містечко на Євромайдані у Києві з’явилося після побиття міліцейським «Беркутом» беззахисних молодих людей 30 листопада. Цю дату самі студенти вважають новим відліком свого руху і причиною поширення Євромайданів по всій Україні, про що вони і розповіли Радіо Свобода, попросивши не називати їхніх імен і прізвищ.
«Треба розрізняти, що було до 30 листопада і що є тепер. То було зовсім інше, були інші вимоги. Те, що сталося у ніч 30-го числа, змусило студентів об’єднатись. І ми тут стоїмо з іншими вимогами до влади. Питання стоїть не про євроінтеграцію, тому що, по суті, били усіх нас, таких як ми. Ми не можемо спокійно сидіти і навчатись, знаючи, що ми отримуємо дипломи у такій країні, в якій не хочемо жити. Це те, що спонукає нас вийти, об’єднатись, почати разом діяти», – пояснює київська студентка.
«Також важлива вимога студентів – щоб нам не забороняли вільно висловлювати свої думки і брати участь у мирних мітингах, щоб Міністерство освіти не чинило тиску на студентів, які стоять тут. Щодо нашої співпраці з політиками, то ми не маємо іншого виходу, як з ними співпрацювати, бо ми самі поки що не можемо всього зробити. Нам потрібні люди, які нас будуть у деяких питаннях наставляти, тому що ми ще досить молоді і не маємо досвіду, яке вже має старше покоління», – додає студентка з Вінниці.
Дівчата розповіли, що до київського кампусу приїздять студенти з усієї України – Вінниці, Львова, Черкас, Одеси, Херсона. Ігор, студент з Донецька, пояснив Радіо Свобода, що зміг вирватись на один день, щоб на власні очі побачити, що діється у столиці і чому страйкують студенти.
«До Києва мене привів інтерес, я хочу побачити, хочу розібратись, що тут відбувається. У нас у Донецьку нічого такого, ніяких студентських акцій, немає, а тут студенти страйкують, – розповів Ігор Радіо Свобода. Я хочу зорієнтуватись, хочу поспілкуватися з однолітками і з людьми, які стоять на Майдані, – щоб зрозуміти, чому у нас немає таких активних протестів. Тобто, у нас є свій донецький Євромайдан, але у нього маленька сила».
Роль ІТ-технологій для формування студентського руху
На сході і півдні України слабше розвинене громадянське суспільство, проти учасників мирних протестів місцева влада готова задіяти адміністративні покарання. Але зростання протестних настроїв у молодіжному середовищі на сході і півдні країни свідчать, що і там молодь формує свою громадську позицію і шукає свого місця у суспільстві. Так вважає експерт Ростислав Тимончук з Українського центру міжнародних досліджень.
Оцінюючи український студентський рух у цілому, експерт зазначає: на відміну від подібних рухів 1990-х років, нинішні протести організовують і здійснюють молоді люди, народжені після відновлення Незалежності країни, які незабаром сформують політичну націю сучасних українців. Адже покоління нинішніх студентів – це покоління користувачів сучасних комунікацій, що дозволяє їм оперативно оцінювати ситуацію і швидко ухвалювати рішення, каже Томинчук.
«Та молодь, яка зараз є студентами, яким зараз 18 – 20 років, інакша, аніж ті молоді люди, хто народився 1991 року, хто щойно закінчив навчання. На нинішніх студентів великий вплив має високий рівень технологічного процесу. Нинішній етап технологічного процесу – гаджети, мобільники, смартфони, різні соціальні мережі – все це дуже швидко розвивається. Це і є поле, на якому діють молодь, студенти. Вони себе дуже комфортно у цьому середовищі почувають, що дає їм можливість швидко між собою зв’язуватись і розвиватись. Другим аргументом, який дає плюс нинішнім студентам, – це можливість відкритого світу. Інтернет змінив їхню свідомість і показав їм, як живуть інші країни», – зазначив Тимончук у розмові з Радіо Свобода.
За словами експерта, американські, європейські, канадські проекти студентського обміну, грантові програми стали потужними каналами передачі українським студентам західних демократичних цінностей і західного стилю життя.
Західні цінності та «беркутівські» дії як спосіб гуртування студентства
Осмислення західних цінностей на тлі брутального використання українською владою сили проти мирних мітингувальників у Києві 30 листопада стало каталізатором для сплеску студентського руху, каже політолог, випускник Києво-Могилянської академії Іван Лукеря. За його словами, студенти – молоді люди, народжені у незалежній Україні, не мають за спиною радянської ідеологічної спадщини, але чітко знають, що громада не повинна пробачати владі використання сили.
«Відповідно, що відбувається зараз? У всіх областях країни є групи людей, які не залежні одне від одного. Але за нинішніх обставин вони встановлюють порядок денний владі, опозиції, виводять людей боронити свої права. Такі люди є від Ужгорода до Луганська. У Києві зібралася група людей з різних університетів. І всі ці люди уже продемонстрували, що готові брати на себе відповідальність, навіть не дивлячись на певний брак досвіду», – роз’яснив Лукеря тактику нинішнього студентського страйку.
Лукеря також зазначив, що для єднання українського студентства чималу роль зіграло студентське самоврядування. За останні десять років у вишах країни створено студентські асамблеї, студентські парламенти, громадські ради, які, згідно з чинним законодавством, захищають права студентів, відстоюють їхні інтереси перед викладацьким складом.
На думку Тимончука, ці органи студентського самоврядування працюватимуть і надалі, але життя вносить корективи – вочевидь, нинішні страйки студентів формують майбутніх лідерів студентського самоврядування. Останні мають шанс пізніше увійти до «великої політики», зауважує експерт.
Фахівці зазначають, що заклик відомого музиканта Святослава Вакарчука до молоді – взяти відповідальність за долю України у свої руки – отримав ствердний відгук у молодих українців.
Хоча студенти брали активну участь у протестах від самого початку, тобто 21 листопада, студентське містечко на Євромайдані у Києві з’явилося після побиття міліцейським «Беркутом» беззахисних молодих людей 30 листопада. Цю дату самі студенти вважають новим відліком свого руху і причиною поширення Євромайданів по всій Україні, про що вони і розповіли Радіо Свобода, попросивши не називати їхніх імен і прізвищ.
«Треба розрізняти, що було до 30 листопада і що є тепер. То було зовсім інше, були інші вимоги. Те, що сталося у ніч 30-го числа, змусило студентів об’єднатись. І ми тут стоїмо з іншими вимогами до влади. Питання стоїть не про євроінтеграцію, тому що, по суті, били усіх нас, таких як ми. Ми не можемо спокійно сидіти і навчатись, знаючи, що ми отримуємо дипломи у такій країні, в якій не хочемо жити. Це те, що спонукає нас вийти, об’єднатись, почати разом діяти», – пояснює київська студентка.
«Також важлива вимога студентів – щоб нам не забороняли вільно висловлювати свої думки і брати участь у мирних мітингах, щоб Міністерство освіти не чинило тиску на студентів, які стоять тут. Щодо нашої співпраці з політиками, то ми не маємо іншого виходу, як з ними співпрацювати, бо ми самі поки що не можемо всього зробити. Нам потрібні люди, які нас будуть у деяких питаннях наставляти, тому що ми ще досить молоді і не маємо досвіду, яке вже має старше покоління», – додає студентка з Вінниці.
Дівчата розповіли, що до київського кампусу приїздять студенти з усієї України – Вінниці, Львова, Черкас, Одеси, Херсона. Ігор, студент з Донецька, пояснив Радіо Свобода, що зміг вирватись на один день, щоб на власні очі побачити, що діється у столиці і чому страйкують студенти.
«До Києва мене привів інтерес, я хочу побачити, хочу розібратись, що тут відбувається. У нас у Донецьку нічого такого, ніяких студентських акцій, немає, а тут студенти страйкують, – розповів Ігор Радіо Свобода. Я хочу зорієнтуватись, хочу поспілкуватися з однолітками і з людьми, які стоять на Майдані, – щоб зрозуміти, чому у нас немає таких активних протестів. Тобто, у нас є свій донецький Євромайдан, але у нього маленька сила».
Роль ІТ-технологій для формування студентського руху
На сході і півдні України слабше розвинене громадянське суспільство, проти учасників мирних протестів місцева влада готова задіяти адміністративні покарання. Але зростання протестних настроїв у молодіжному середовищі на сході і півдні країни свідчать, що і там молодь формує свою громадську позицію і шукає свого місця у суспільстві. Так вважає експерт Ростислав Тимончук з Українського центру міжнародних досліджень.
Оцінюючи український студентський рух у цілому, експерт зазначає: на відміну від подібних рухів 1990-х років, нинішні протести організовують і здійснюють молоді люди, народжені після відновлення Незалежності країни, які незабаром сформують політичну націю сучасних українців. Адже покоління нинішніх студентів – це покоління користувачів сучасних комунікацій, що дозволяє їм оперативно оцінювати ситуацію і швидко ухвалювати рішення, каже Томинчук.
Гаджети, мобільники, смартфони, різні соціальні мережі – все це дуже швидко розвивається. Це і є поле, на якому діють молодь, студентиРостислав Тимончук
За словами експерта, американські, європейські, канадські проекти студентського обміну, грантові програми стали потужними каналами передачі українським студентам західних демократичних цінностей і західного стилю життя.
Західні цінності та «беркутівські» дії як спосіб гуртування студентства
Осмислення західних цінностей на тлі брутального використання українською владою сили проти мирних мітингувальників у Києві 30 листопада стало каталізатором для сплеску студентського руху, каже політолог, випускник Києво-Могилянської академії Іван Лукеря. За його словами, студенти – молоді люди, народжені у незалежній Україні, не мають за спиною радянської ідеологічної спадщини, але чітко знають, що громада не повинна пробачати владі використання сили.
У Києві зібралася група людей з різних університетів. І всі ці люди уже продемонстрували, що готові брати на себе відповідальністьІван Лукеря
Лукеря також зазначив, що для єднання українського студентства чималу роль зіграло студентське самоврядування. За останні десять років у вишах країни створено студентські асамблеї, студентські парламенти, громадські ради, які, згідно з чинним законодавством, захищають права студентів, відстоюють їхні інтереси перед викладацьким складом.
На думку Тимончука, ці органи студентського самоврядування працюватимуть і надалі, але життя вносить корективи – вочевидь, нинішні страйки студентів формують майбутніх лідерів студентського самоврядування. Останні мають шанс пізніше увійти до «великої політики», зауважує експерт.
Фахівці зазначають, що заклик відомого музиканта Святослава Вакарчука до молоді – взяти відповідальність за долю України у свої руки – отримав ствердний відгук у молодих українців.
