Лондон – У той час, як Україна скочується у політичну кризу, удару зазнає також і впевненість інвесторів. Українська економіка потерпала від серйозних проблем і перебувала у дуже вразливому стані ще до спалаху теперішньої політичної кризи.
Зараз справи лише погіршилися. Фахівці кажуть, що в результаті Київ може постати перед економічними труднощами, включно з проблемами ліквідності і не здатністю уряду виконувати засадничі фінансові обов’язки.
Минув лише тиждень відтоді, як президент Янукович відмовився підписувати у Вільнюсі угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Але західні фінансові ринки вже зараз виявляють помітну стурбованість майбутньою нестабільністю України.
Однією з таких ознак є зростання цін на страхування, за яке трейдери мусять платити на випадок, якщо Київ у наступні п’ять років виявиться неспроможним виконувати свої боргові зобов’язання.
«Якщо ви трейдер і побоюєтеся, що Україна може опинитися у дефолті , то на такий випадок можете себе застрахувати. Так ось, три дні тому застрахуватися від дефолту на 100 мільйонів, вам коштувало би 9,5 мільйонів американських доларів, а сьогодні –10,5 мільйонів. Тобто ціна зросла приблизно на 1 відсоток» – пояснює Чарльз Робертсон, головний глобальний економіст інвестиційного фонду Renaissance Capital у Лондоні.
Тим часом відсотки, які Київ змушений обіцяти, аби привабити покупців своїх доларових облігацій зовнішньої державної позики терміном погашення у червні 2014 року, зросли до 19,34%.
Порівняйте це з облігаціями серпня 2012 року, за якими Україна мала платити у середньому лише 8,5%.
Тім Аш, фахівець з питань Східної Європи у лондонському Standard Bank, називає ці два показники свідченням того, які наслідки має рішення Києва не підписувати угоди з ЄС, а також спалах насильства на вулицях Києва для давніх економічних проблем України.
Тім Аш наголошує, що вже упродовж кількох років економіка України була настільки слабкою, що уряд неодноразово був змушений позичати гроші на західних ринках, щоб покривати свої потреби у грошах.
Порожня скарбниця
«Проблема України полягає більше у зовнішньому фінансуванні та ліквідності. Поточний дефіцит бюджету зараз сягає близько 8% ВВП. Це вказує, що українській економіці бракує конкуренції, надходить час виплат по багатьох короткотермінових позиках, а валютні резерви України за останній рік знизилися на приблизно третину і перебувають на рівні оплати імпорту менш ніж на три місяці, приблизно два з половиною місяці», – пояснює аналітик.
Але інвестори зараз стурбовані тим, що ціна позичання грошей для Києва на західних ринках зростає. Це означає, що коли криза не буде вгамована швидко, проблема платоспроможності для Києва стане ще більшою.
А це зрештою поставить під сумнів здатність платити за імпорт і обслуговувати борги.
Є ще одна небезпека. Якщо Україна не отримає зовнішніх позик, утримувати стабільність гривні буде дуже важко.
В таких обставинах українці можуть почати продавати гривну і купувати тверду валюту, що призведе до значного падіння вартості гривні і сумнівів щодо здатності уряду платити зарплати, пенсії та інші соціальні виплати.
Такі загрози мали б змушувати президента Януковича терміново шукати нових зовнішніх запозичень, які б допомогли Україні тримати фінансову ситуацію під контролем. Відвернувшись від ЄС, Янукович закрив Україні доступ до найбільш очевидного джерела фінансової допомоги для будь-якої країни – Міжнародного валютного фонду.
Київ та МВФ раніше обговорювали можливість позики на 15 мільярдів доларів, але позичальник вимагав від України запровадити певні реформи, що були включені в угоду з ЄС. Вимога від МВФ про впровадження реформ лунає у той час, як Київ у наступні два роки має виплатити кредиторам 15,3 мільярдів доларів.
Найболіснішою реформою для Януковича була вимога зменшити субсидії на газ для побутових споживачів та підприємств в Україні. Президент побоювався, що відмова від субсидій, які лежать величезним тягарем на бюджеті, зашкодили б його шансам переобрання на посаду 2015 року. Тому він відмовився.
Тепер Київ мусить шукати гроші деінде.
Одну з таких можливостей Янукович шукав у Китаї. Пекін раніше забезпечив Київ позиками на 10 мільярдів доларів. Але Китай зараз не обіцяє нових кредитів.
Речник китайського Міністерства закордонних справ Гонґ Леі на пряму не пов’язав готовність Пекіна допомагати Україні з тим, що відбувається на вулицях Києва, але натякнув, що це може бути важливим чинником.
«Ми уважно стежимо за становищем в Україні», – сказав речник. Головною надією для Януковича залишається Росія.
Проте й Москва, яка закликала Київ не підписувати угоду з ЄС, зараз оголошує свої власні вимоги, які Україні також буде нелегко виконати, каже Тім Аш.
«Росія, яка фінансує Україну упродовж 20 років, сподівається отримати доступ до стратегічних активів України – таких як трубопроводи. Україна на це не йшла, і президент Путін зараз каже, що цього досить, я мовляв, готовий позичити грошей, але я хочу за це щось мати. А це «щось» – це зокрема зобов’язання України приєднатися до Митного союзу. Але Янукович не може цього зробити через протести на вулицях Києва. Отже, Янукович у дуже важкому становищі. Він мусить знайти гроші, і то швидко, але водночас він не хоче виконувати умови, які ставлять потенційні позичальники», – сказав Тімоті Аш із лондонського Standard Bank.
Над матеріалом працювали Богдан Цюпин і Charles Recknagel
Зараз справи лише погіршилися. Фахівці кажуть, що в результаті Київ може постати перед економічними труднощами, включно з проблемами ліквідності і не здатністю уряду виконувати засадничі фінансові обов’язки.
Минув лише тиждень відтоді, як президент Янукович відмовився підписувати у Вільнюсі угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Але західні фінансові ринки вже зараз виявляють помітну стурбованість майбутньою нестабільністю України.
Однією з таких ознак є зростання цін на страхування, за яке трейдери мусять платити на випадок, якщо Київ у наступні п’ять років виявиться неспроможним виконувати свої боргові зобов’язання.
«Якщо ви трейдер і побоюєтеся, що Україна може опинитися у дефолті , то на такий випадок можете себе застрахувати. Так ось, три дні тому застрахуватися від дефолту на 100 мільйонів, вам коштувало би 9,5 мільйонів американських доларів, а сьогодні –10,5 мільйонів. Тобто ціна зросла приблизно на 1 відсоток» – пояснює Чарльз Робертсон, головний глобальний економіст інвестиційного фонду Renaissance Capital у Лондоні.
Тим часом відсотки, які Київ змушений обіцяти, аби привабити покупців своїх доларових облігацій зовнішньої державної позики терміном погашення у червні 2014 року, зросли до 19,34%.
Порівняйте це з облігаціями серпня 2012 року, за якими Україна мала платити у середньому лише 8,5%.
Тім Аш, фахівець з питань Східної Європи у лондонському Standard Bank, називає ці два показники свідченням того, які наслідки має рішення Києва не підписувати угоди з ЄС, а також спалах насильства на вулицях Києва для давніх економічних проблем України.
Тім Аш наголошує, що вже упродовж кількох років економіка України була настільки слабкою, що уряд неодноразово був змушений позичати гроші на західних ринках, щоб покривати свої потреби у грошах.
Порожня скарбниця
«Проблема України полягає більше у зовнішньому фінансуванні та ліквідності. Поточний дефіцит бюджету зараз сягає близько 8% ВВП. Це вказує, що українській економіці бракує конкуренції, надходить час виплат по багатьох короткотермінових позиках, а валютні резерви України за останній рік знизилися на приблизно третину і перебувають на рівні оплати імпорту менш ніж на три місяці, приблизно два з половиною місяці», – пояснює аналітик.
Але інвестори зараз стурбовані тим, що ціна позичання грошей для Києва на західних ринках зростає. Це означає, що коли криза не буде вгамована швидко, проблема платоспроможності для Києва стане ще більшою.
А це зрештою поставить під сумнів здатність платити за імпорт і обслуговувати борги.
Є ще одна небезпека. Якщо Україна не отримає зовнішніх позик, утримувати стабільність гривні буде дуже важко.
В таких обставинах українці можуть почати продавати гривну і купувати тверду валюту, що призведе до значного падіння вартості гривні і сумнівів щодо здатності уряду платити зарплати, пенсії та інші соціальні виплати.
Такі загрози мали б змушувати президента Януковича терміново шукати нових зовнішніх запозичень, які б допомогли Україні тримати фінансову ситуацію під контролем. Відвернувшись від ЄС, Янукович закрив Україні доступ до найбільш очевидного джерела фінансової допомоги для будь-якої країни – Міжнародного валютного фонду.
Київ та МВФ раніше обговорювали можливість позики на 15 мільярдів доларів, але позичальник вимагав від України запровадити певні реформи, що були включені в угоду з ЄС. Вимога від МВФ про впровадження реформ лунає у той час, як Київ у наступні два роки має виплатити кредиторам 15,3 мільярдів доларів.
Найболіснішою реформою для Януковича була вимога зменшити субсидії на газ для побутових споживачів та підприємств в Україні. Президент побоювався, що відмова від субсидій, які лежать величезним тягарем на бюджеті, зашкодили б його шансам переобрання на посаду 2015 року. Тому він відмовився.
Тепер Київ мусить шукати гроші деінде.
Одну з таких можливостей Янукович шукав у Китаї. Пекін раніше забезпечив Київ позиками на 10 мільярдів доларів. Але Китай зараз не обіцяє нових кредитів.
Речник китайського Міністерства закордонних справ Гонґ Леі на пряму не пов’язав готовність Пекіна допомагати Україні з тим, що відбувається на вулицях Києва, але натякнув, що це може бути важливим чинником.
«Ми уважно стежимо за становищем в Україні», – сказав речник. Головною надією для Януковича залишається Росія.
Проте й Москва, яка закликала Київ не підписувати угоду з ЄС, зараз оголошує свої власні вимоги, які Україні також буде нелегко виконати, каже Тім Аш.
«Росія, яка фінансує Україну упродовж 20 років, сподівається отримати доступ до стратегічних активів України – таких як трубопроводи. Україна на це не йшла, і президент Путін зараз каже, що цього досить, я мовляв, готовий позичити грошей, але я хочу за це щось мати. А це «щось» – це зокрема зобов’язання України приєднатися до Митного союзу. Але Янукович не може цього зробити через протести на вулицях Києва. Отже, Янукович у дуже важкому становищі. Він мусить знайти гроші, і то швидко, але водночас він не хоче виконувати умови, які ставлять потенційні позичальники», – сказав Тімоті Аш із лондонського Standard Bank.
Над матеріалом працювали Богдан Цюпин і Charles Recknagel
