Зачинити двері ЄС перед учасниками Євромайдану не можна – голова Європарламенту

Вільнюс – Україна відбула із Вільнюського саміту «Східного партнерства» ні з чим: угоду не підписали, довіра до нинішнього уряду, як вважають європейські політологи, добряче похитнулася, а Кремль в геостратегічному змаганні вийшов переможцем. Коментуючи в інтерв’ю Радіо Свобода результати вільнюських зустрічей ЄС та українських лідерів, голова Європарламенту Мартін Шульц каже, що російський тиск на Київ був безпідставним, так само, як і все, що робиться в Євросоюзі і сприймається Росією як дії проти неї.

– В намаганнях зробити Вільнюський саміт для України успішним Євросоюз навіть, здається, дещо відсунув на задній план свої вимоги щодо недоліків української судової системи, виборчого законодавства і так далі. Як Ви це прокоментуєте?

– Європейські стандарти дуже чіткі: незалежне судочинство, а не вибіркове, чесні та вільні вибори, свобода преси й гарантії поваги до громадянських прав. Це речі, до яких всі країни-партнери Євросоюзу повинні долучитися, і тут немає про що вести ніяких переговорів. І в Україні є багато чого, що в сенсі цих стандартів та прав ще має бути покращене.

– Чи можна, як заявляють деякі політики, вважати тиск Росії на Україну виправданням нинішнього провалу підписання угоди про асоціацію?

– Це – не виправдання, а, можливо, пояснення. Україна має численні проблеми, потребує грошей, енергії, дешевшого газу. І держава висунула умови Євросоюзові, які країни-члени частково не могли виконати в той спосіб, що задовольнив би Київ. Тому, гадаю, й з’явилося рішення, яке вони ухвалили. І це – пояснення, а не виправдання.

– А можливо, у цьому урядовому рішенні слід деякою мірою звинуватити дещо хибну стратегію європейської дипломатії. Може, слід було діяти якимись іншими методами?

– Я не згоден, бо вважаю, що Україна пройшла з Євросоюзом через період побудови взаємної довіри. Я особисто надіслав туди місію спостерігачів Пата Кокса та Александра Квасневського, щоб владнати одну із найскладніших проблем – справу Тимошенко. На якомусь етапі у мене було відчуття, що ми могли досягти результату й знайти рішення. Однак, вочевидь, внутрішньодержавний тиск став результатом зростання боргів України та викликав гостру потребу в грошах. Водночас є потреба в дешевому енергопостачанні. Тиск був таким високим, що президент Янукович був змушений вдатися до того рішення, яке й було ухвалене (урядом).

– Як Ви бачите подальші кроки українсько-європейських стосунків?

– Питання, яке ми тепер повинні ставити, – не чому він це зробив, а як реагувати на те, що є. Євросоюз, попри все це, повинен залишати двері відчиненими. Дивлячись на Київ, я бачу тисячі й тисячі людей на вулицях, які не згодні з урядом. І якщо ми тепер зачинимо двері для України, то зачинимо їх і перед цими людьми. А це, на мій погляд, було б величезною помилкою.