Київ – Тривають останні репетиції перед світовою прем’єрою опери про Голодомор американського композитора українського походження Вірка Балея. Опера називається «Червона земля. Голод». У Києві її покажуть тільки один раз – 21 листопада, а потім поціновувачі зможуть побачити «Червону землю» лише на відео. Усе – англійською мовою і майже без декорацій. Нічого натурального – все символічне.
Вони зустрінуться на тлі подій 33-го року. Головний герой – як уособлення радянського режиму – прийде «розкуркулювати» українське село, але врешті пожертвує собою для порятунку дитини героїні. Про це розповідає опера «Червона земля. Голод», говорить її автор, композитор Вірко Балей. За його словами, основним буде вибір людини, її переживання і почуття. Але глядачеві нічого не пояснять, він змушений все зрозуміти сам, наголошує Балей.
«Людина чинить так чи інакше. Чому вона це зробила? Чому Яго ненавидів Отелло? Шекспір не каже, чому. Бо це вас не обходить! Причини є різні, вони емоційно виходять з людини, часом – спонтанно, в моменти страшної кризи. Мій батько три роки провів в Освенцімі, і от що він мені сказав: ніхто не знає, як людина буде поводитись», – зауважив композитор.
Оперу «Червона земля. Голод» у Києві покажуть вперше у світі, хоча частково у США її виконували кілька разів. Вона побудована на двох п’єсах Богдана Бойчука, створених у 80-х роках минулого століття: «Голод» і «Приречені любити». Пізніше композитор Вірко Балей попросив його написати лібрето до опери. За словами Богдана Бойчука, його п’єси були написані у стилістиці театру абсурду, тому якогось сюжету у класичному його розумінні в опері не буде.
Не для українців, а для іноземців
«Червона земля» створена не так для українців, як для іноземців, які про Голодомор нічого не знають, зауважує Вірко Балей. Тому всі арії виконуються англійською. Солісти – американські оперні співаки – приїхали до Києва кілька тижнів тому, аби репетирувати разом із українськими камерним хором «Київ» та ансамблем «Київська камерата».
Джон Дайкерс, драматичний тенор, який виконує головну чоловічу роль, заважує, що робота над «Червоною землею» змусила його зануритися в українську історію і культуру. Порятунок дитини від голоду, який стає можливим після того, як головний герой віддає їй власну кров, на думку Дайкерса, – це символ того, що культура не буде знищена, що вона буде підтримуватися – силами тих, хто намагався її зруйнувати.
«Я поставився із відритим серцем до української культури, до того, що тоді із нею відбувалося. І дуже важливим, як на мене, є розуміння того, що трапилося в Голодомор», – зауважує Дайкерс.
Прем’єра опери приурочена до 80-х роковин Голодомору. За словами члена громадського комітету зі вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду Василя Вовкуна, він хотів би, аби «Червона земля» увійшла до репертуару українських оперних театрів. Однак поки що таких можливостей немає.
Вони зустрінуться на тлі подій 33-го року. Головний герой – як уособлення радянського режиму – прийде «розкуркулювати» українське село, але врешті пожертвує собою для порятунку дитини героїні. Про це розповідає опера «Червона земля. Голод», говорить її автор, композитор Вірко Балей. За його словами, основним буде вибір людини, її переживання і почуття. Але глядачеві нічого не пояснять, він змушений все зрозуміти сам, наголошує Балей.
«Людина чинить так чи інакше. Чому вона це зробила? Чому Яго ненавидів Отелло? Шекспір не каже, чому. Бо це вас не обходить! Причини є різні, вони емоційно виходять з людини, часом – спонтанно, в моменти страшної кризи. Мій батько три роки провів в Освенцімі, і от що він мені сказав: ніхто не знає, як людина буде поводитись», – зауважив композитор.
Оперу «Червона земля. Голод» у Києві покажуть вперше у світі, хоча частково у США її виконували кілька разів. Вона побудована на двох п’єсах Богдана Бойчука, створених у 80-х роках минулого століття: «Голод» і «Приречені любити». Пізніше композитор Вірко Балей попросив його написати лібрето до опери. За словами Богдана Бойчука, його п’єси були написані у стилістиці театру абсурду, тому якогось сюжету у класичному його розумінні в опері не буде.
Не для українців, а для іноземців
«Червона земля» створена не так для українців, як для іноземців, які про Голодомор нічого не знають, зауважує Вірко Балей. Тому всі арії виконуються англійською. Солісти – американські оперні співаки – приїхали до Києва кілька тижнів тому, аби репетирувати разом із українськими камерним хором «Київ» та ансамблем «Київська камерата».
Джон Дайкерс, драматичний тенор, який виконує головну чоловічу роль, заважує, що робота над «Червоною землею» змусила його зануритися в українську історію і культуру. Порятунок дитини від голоду, який стає можливим після того, як головний герой віддає їй власну кров, на думку Дайкерса, – це символ того, що культура не буде знищена, що вона буде підтримуватися – силами тих, хто намагався її зруйнувати.
«Я поставився із відритим серцем до української культури, до того, що тоді із нею відбувалося. І дуже важливим, як на мене, є розуміння того, що трапилося в Голодомор», – зауважує Дайкерс.
Прем’єра опери приурочена до 80-х роковин Голодомору. За словами члена громадського комітету зі вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду Василя Вовкуна, він хотів би, аби «Червона земля» увійшла до репертуару українських оперних театрів. Однак поки що таких можливостей немає.
