Київ – Вчені-славісти сходяться на думці, що Іван Франко не був антисемітом, а радше показував у своїх творах реальне ставлення тогочасних людей до єврейського питання. Такого висновку дійшли учасники наукового симпозіуму у Віденському університеті, присвяченого творчості українського письменника та єврейському питанню в Галичині. Про оцінки й висновки вчених розповідає Deutsche Welle. Також у європейській пресі обговорюють ще дві, пов’язані з Україною теми: звинувачення у проявах расизму на стадіонах під час футбольних матчів та результати перевірок делегацією «Росспоживнагляду» підприємств, чий імпорт до себе Росія заборонила.
Новий футбольний скандал, пов’язаний із проявами расизму під час футбольних матчів, спалахнув у Східній Європі. Цього разу в епіцентрі подій Росія, де 23 жовтня відбувся матч групи D Ліги чемпіонів за участі російського клубу ЦСКА й британського «Манчестер Сіті» (1:2). Польська щоденна газета Rzeczpospolita присвячує цій темі окремий матеріал.
Чорношкірий півзахисник «Манчестер Сіті» Яя Туре поскаржився арбітру матчу, що на його адресу з трибун лунали образи: вболівальники ЦСКА копіювали поведінку мавп, коли в гру вступав Яя Туре. Однак рефері не вжив жодних заходів, оскільки сам не помітив подібного. Після матчу футболіст звернувся до УЄФА. Він вимагає відповідних дисциплінарних стягнень.
Яя Туре розповів, що, на його думку, вболівальницький расизм є великою проблемою у Східній Європі й що він спостерігав подібну поведінку фанів під час матчів в Україні. Гравець «Манчестер Сіті» вважає, що Росію треба позбавити права проведення світового чемпіонату з футболу в 2018-му, якщо такі прикрі інциденти траплятимуться й далі. Але Rzeczpospolita зауважує, що російський футбол має певні привілеї у ФІФА та в УЄФА, а тому тамтешні функціонери не бояться покарань.
Онлайн-версія Deutsche Welle розповідає про підсумки наукового симпозіуму «Іван Франко та єврейське питання в Галичині», що відбувся у стінах Віденського університету наприкінці минулого тижня. На симпозіумі були присутні провідні україністи світу – з України, Ізраїлю, а також української діаспори у США, повідомляє видання. Вони шукали відповідь на питання про те, як все ж таки Франко ставився до єврейського питання й чи можна його звинувачувати в антисемітизмі.
Deutsche Welle цитує заступника голови Інституту славістики Віденського університету Алоїза Вольдана.
«Усі ці компетентні люди вважають, що Франко не був антисемітом. У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв – цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, – це нісенітниця», – наголошує професор в інтерв’ю Deutsche Welle. Дослідник вважає, що звинувачення на адресу Франка «сильно перебільшені».
Видання також наводить думку професора Українського католицького університету Ярослава Грицака. Він проаналізував фрагменти з текстів Франка, які стали підставою для звинувачення письменника в антисемітизмі. Професор дійшов висновку, що в більшості випадків це цитати Франка, які належать не йому, а які він вклав в уста своїх героїв – і саме вони відображають спосіб мислення і висловлювання людей того часу, який був певною мірою антисемітським, зауважує історик. Натомість коли Франко висловлюється щодо єврейського питання від свого власного імені, в його словах часто лунає співчуття й симпатія до становища євреїв, переконує Ярослав Грицак.
Видання The Baltic Times пише, що Євросоюз спромігся заговорити єдиним голосом у справі щодо заборони імпорту литовських молочних продуктів до Росії. Раніше Російська Федерація заборонила ввезення литовського сиру, зазначаючи, що причиною такого кроку є незадовільна якість цього продукту.
На черговому саміті ЄС президент Литви Даля Ґрібаускайте представила своє бачення цієї ситуації, та у відповідь отримала запевнення у підтримці колег із Євросоюзу. Таким чином, ЄС дотримується принципу солідарності в питаннях міжнародної торгівлі.
Заборону литовського імпорту до Росії засудили лідери країн ЄС, включно з німецьким канцлером Анґелою Меркель. Даля Ґрібаускайте на знак протесту проти дій Росії почастувала голову німецького уряду литовським сиром під час їхньої нещодавньої зустрічі, розповідає The Baltic Times.
Видання нагадує, що 28-29 листопада Литва прийматиме в себе саміт «Східного партнерства», на якому може відбутися підписання угоди про асоціацію з Україною. Саме із Вільнюським самітом пов’язують дії Росії щодо заборони литовської продукції.
The Baltic Times також звертає увагу на те, що після відвідин литовських підприємств делегацією Росспоживнагляду директор Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви Йонас Міліус був налаштований оптимістично щодо долі литовського експорту молочних продуктів до Росії. Він повідомив, що російські експерти визнали литовську систему виробництва та контролю за якістю і дотриманням санітарних вимог задовільною.
А ось приїзд аналогічної російської делегації до України справив песимістичні враження на обидві сторони суперечки. Росспоживнагляд із 22 по 25 жовтня проводив перевірку Київської кондитерської фабрики корпорації Roshen. Комісія залишила Україну, не надавши своїх висновків. Колишній керівник Росспоживнагляду, помічник російського прем’єра Григорій Онищенко заявив, що результати перевірки справили на нього гнітюче враження й що «українська продукція виготовляється на основі застарілих нормативів і не відповідає санітарним вимогам Росії за показниками допустимого рівня дріжджів і цвілі».
Новий футбольний скандал, пов’язаний із проявами расизму під час футбольних матчів, спалахнув у Східній Європі. Цього разу в епіцентрі подій Росія, де 23 жовтня відбувся матч групи D Ліги чемпіонів за участі російського клубу ЦСКА й британського «Манчестер Сіті» (1:2). Польська щоденна газета Rzeczpospolita присвячує цій темі окремий матеріал.
Чорношкірий півзахисник «Манчестер Сіті» Яя Туре поскаржився арбітру матчу, що на його адресу з трибун лунали образи: вболівальники ЦСКА копіювали поведінку мавп, коли в гру вступав Яя Туре. Однак рефері не вжив жодних заходів, оскільки сам не помітив подібного. Після матчу футболіст звернувся до УЄФА. Він вимагає відповідних дисциплінарних стягнень.
Яя Туре розповів, що, на його думку, вболівальницький расизм є великою проблемою у Східній Європі й що він спостерігав подібну поведінку фанів під час матчів в Україні. Гравець «Манчестер Сіті» вважає, що Росію треба позбавити права проведення світового чемпіонату з футболу в 2018-му, якщо такі прикрі інциденти траплятимуться й далі. Але Rzeczpospolita зауважує, що російський футбол має певні привілеї у ФІФА та в УЄФА, а тому тамтешні функціонери не бояться покарань.
Онлайн-версія Deutsche Welle розповідає про підсумки наукового симпозіуму «Іван Франко та єврейське питання в Галичині», що відбувся у стінах Віденського університету наприкінці минулого тижня. На симпозіумі були присутні провідні україністи світу – з України, Ізраїлю, а також української діаспори у США, повідомляє видання. Вони шукали відповідь на питання про те, як все ж таки Франко ставився до єврейського питання й чи можна його звинувачувати в антисемітизмі.
Deutsche Welle цитує заступника голови Інституту славістики Віденського університету Алоїза Вольдана.
«Усі ці компетентні люди вважають, що Франко не був антисемітом. У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв – цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, – це нісенітниця», – наголошує професор в інтерв’ю Deutsche Welle. Дослідник вважає, що звинувачення на адресу Франка «сильно перебільшені».
Видання також наводить думку професора Українського католицького університету Ярослава Грицака. Він проаналізував фрагменти з текстів Франка, які стали підставою для звинувачення письменника в антисемітизмі. Професор дійшов висновку, що в більшості випадків це цитати Франка, які належать не йому, а які він вклав в уста своїх героїв – і саме вони відображають спосіб мислення і висловлювання людей того часу, який був певною мірою антисемітським, зауважує історик. Натомість коли Франко висловлюється щодо єврейського питання від свого власного імені, в його словах часто лунає співчуття й симпатія до становища євреїв, переконує Ярослав Грицак.
Видання The Baltic Times пише, що Євросоюз спромігся заговорити єдиним голосом у справі щодо заборони імпорту литовських молочних продуктів до Росії. Раніше Російська Федерація заборонила ввезення литовського сиру, зазначаючи, що причиною такого кроку є незадовільна якість цього продукту.
На черговому саміті ЄС президент Литви Даля Ґрібаускайте представила своє бачення цієї ситуації, та у відповідь отримала запевнення у підтримці колег із Євросоюзу. Таким чином, ЄС дотримується принципу солідарності в питаннях міжнародної торгівлі.
Заборону литовського імпорту до Росії засудили лідери країн ЄС, включно з німецьким канцлером Анґелою Меркель. Даля Ґрібаускайте на знак протесту проти дій Росії почастувала голову німецького уряду литовським сиром під час їхньої нещодавньої зустрічі, розповідає The Baltic Times.
Видання нагадує, що 28-29 листопада Литва прийматиме в себе саміт «Східного партнерства», на якому може відбутися підписання угоди про асоціацію з Україною. Саме із Вільнюським самітом пов’язують дії Росії щодо заборони литовської продукції.
The Baltic Times також звертає увагу на те, що після відвідин литовських підприємств делегацією Росспоживнагляду директор Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви Йонас Міліус був налаштований оптимістично щодо долі литовського експорту молочних продуктів до Росії. Він повідомив, що російські експерти визнали литовську систему виробництва та контролю за якістю і дотриманням санітарних вимог задовільною.
А ось приїзд аналогічної російської делегації до України справив песимістичні враження на обидві сторони суперечки. Росспоживнагляд із 22 по 25 жовтня проводив перевірку Київської кондитерської фабрики корпорації Roshen. Комісія залишила Україну, не надавши своїх висновків. Колишній керівник Росспоживнагляду, помічник російського прем’єра Григорій Онищенко заявив, що результати перевірки справили на нього гнітюче враження й що «українська продукція виготовляється на основі застарілих нормативів і не відповідає санітарним вимогам Росії за показниками допустимого рівня дріжджів і цвілі».
