Доступність посилання

ТОП новини

Україну пустити на ринок ЄС, а Януковича – на поталу виборцям (європейська преса)


Європейська преса попереджає, що через 30 років після завершення Холодної війни у Східній Європі зводиться новий бар’єр – тут ідеться, насамперед, про зведення Росією колючих загорож на кордоні з Україною. У зв’язку із «озлобленим тиском Москви на Київ», оглядачі в Європі закликають ЄС без затримки пустити Україну на європейські ринки і «дати цій державі сподівання на розвиток та тривалий розквіт». Деякі газети також не виключають перемир’я між Москвою і Києвом ще до листопадового саміту ЄС у Вільнюсі.

Відомий західний оглядач Джон Вінокур пише на сторінках The Wall Street Journal, що німецький «канцлер Анґела Меркель не заробила на скандалі зі шпигунськими прослуховуваннями і їй, мовляв, легше почувати себе обманутою Америкою, аніж взяти на свої плечі зобов’язання глобального лідерства». Автор критикує у статті нинішній стан відносин між США та Німеччиною, маючи на увазі не лише охолодження стосунків між лідерами, але й вичікувальну позицію влади Меркель з низки болючих світових проблем, коли США бере тут на себе весь тягар відповідальності. Джон Вінокур також наголошує, що очікування на підписання угоди про асоціацію України з ЄС також наражаються на жорстку реакцію Росії, яка намагається вибудовувати свою пострадянську потугу в ролі глобального гравця рівня Німеччини чи Великої Британії – з втягуванням у це колишніх радянських республік. «Тиск на потенційних членів ЄС з боку Росії, яка заважає євроінтеграції колишніх радянських республік, – як наголошує Вінокур, – вимагав би відповіді з боку Німеччини». Аналітик також резюмує, що «у відповідь на заяви лідерів Москви, зокрема, після вторгнення Росії у 2008 році до Грузії, про свої привілеї в політиці щодо своїх сусідів, Німеччина Анґели Меркель лише лукаво примружує очі».

Лондонська The Times зауважує, що «в Східній Європі, через майже 30 років після закінчення Холодної війни, зводиться новий бар’єр» – тут ідеться, насамперед, про зведення Росією колючих загорож на кордоні з Україною. «Кожного разу, коли Україна заграє з Європою, – пише видання, – інстинкти зобов’язують Володимира Путіна карати Київ». Видання також упевнене, що цього разу стратегія Путіна провалилася: «вона базована на злобі, а не на добродушності чи дійсних власних інтересах Росії». Тому лондонське впливове видання закликає тут ЄС «без затягування пустити Україну на свої ринки і дати їй реальну надію на загальне довготривале процвітання». Газета також пропонує ЄС «не змінювати своїх правил щодо України, попри невдоволення Брюсселя награним демократизмом президента Януковича і його словесними обіцянками, а натомість віддати його (Януковича) на суд власних виборців». Тобто, укласти угоду з Україною та сподіватися, що належну оцінку президенту Януковичу дадуть самі українські виборці

Московська «Независимая газета» інформує, що в Києві сподіваються на перемир’я з Кремлем у той час, коли «Москва тягне колючий дріт на кордоні з Україною». Хоча, як звертає увагу видання з Росії, в Києві з надією коментують нещодавню зустріч президентів Путіна та Януковича в Сочі та візит міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Ростова-на Дону, де він зустрівся минулої неділі зі своїм колегою з Києва, Леонідом Кожарою. «Очікується, – як зауважує видання, – що упродовж найближчих тижнів сторони підпишуть якийсь документ, котрий ознаменує перемир’я у російсько-українських відносинах ще до саміту у Вільнюсі». Можливо, йдеться про компроміс у газовій сфері, міркує газета з Москви. Видання також цитує експертів, котрі вважають, що тиск на Україну з боку Росії перед самітом у Вільнюсі наростатиме, не зважаючи на здавалося б пом’якшення риторики чільників Кремля на адресу Києва.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG