«Керівництву залізниці реформи не потрібні. Там весь час крали» – Колесников

Донецьк – Вітчизняний транспортний ринок потребує змін. Нині триває боротьба за далекомагістральну авіацію і назріває необхідність створення потужної компанії для здійснення бюджетних авіаперевезень. На цьому в інтерв'ю Радіо Свобода наголосив голова парламентського комітету з питань транспорту і зв'язку Борис Колесников. Крім того, колишній міністр інфраструктури переконаний, що нинішнє керівництво залізниці не зацікавлене в проведенні реформ, бо досі дається взнаки звичка красти.

– Представники компанії «Wizz air» у відповідь на запитання щодо відсутності рейсів до Парижа (за свідченнями туроператорів, це один із найпопулярніших маршрутів), посилаються на договір між Францією та Україною, згідно з яким рейси між країнами може здійснювати лише один авіаоператор від кожної держави. Чи можна очікувати у найближчому майбутньому на якісь зміни?

– Переговори тривають, вже й терміни вичерпані. Проблема в економіці питання, пасажирів немає, літати нікому. Лоу-кости потрібні, звісно. Але між ними теж має бути конкуренція. Всі компанії, «МАУ» («Міжнародні авіалінії України») чи, скажімо, російський «Аерофлот», літають упродовж року за затвердженим розкладом, і рейси є регулярними. Якщо ці компанії заявили про рейс, то вони обов’язково його здійснюють. І аеропорту, звісно, регулярні рейси приносять більше доходів. Думаю, що за весняним розкладом, «МАУ» двічі на тиждень матиме рейси з Донецька до Парижа. Загалом же, зараз іде «битва» за далекомагістральну авіацію. Щоб по-справжньому розвиватися, потрібна базова компанія, інакше складно розвивати авіацію. За світовими правилами гри всі аеропорти, той же Ататюрк у Стамбулі та інші, вводили офіційні бонуси компаніям, тобто всіляко їх стимулювали до співпраці. А у нас урядовий менеджмент не готовий до такого рівня розмови.

– Колишні працівники «ДонбасАеро» подавали до суду й вимагали визнати банкрутство компанії незаконним. Як виглядає ситуація на сьогодні?

– Це структура, яка давно вже близька до «Аеросвіту». В авіакомпанії
насьогодні немає літаків. Були Як-42, найновіший з них – 90-го року. Тобто, йому вже 23 роки. М’яко кажучи, це небезпечно. Після випадку в Ярославлі, коли загинула хокейна команда, експлуатувати в Україні ці судна взагалі не видається можливим. При цьому в авіакомпанії працювало понад тисячу людей – це дурість. Там є профспілка, яку очолює 75-річна особа. Протести можливі, але вони не об’єктивні. Усі мали можливість перевчитися, пілоти та стюардеси, хто хотів, перевчився. А хтось сидить, склавши руки. Взагалі, це все виглядає як дитячий садок. Аеропорт Ларнаки (Кіпр - ред.), який приймає 8 мільйонів пасажирів, обслуговує триста працівників, а в Борисполі на ту ж кількість пасажирів – дві з половиною тисячі.

– Стосовно залізничного транспорту. Постійно ходять чутки, що скасують нічний потяг між Донецьком та Львовом. Люди переживають, бо він і зараз уже курсує через день.

– Нехай сідають в «Інтерсіті+». Бо такого у світі немає, щоб потяг ішов від Маріуполя до Санкт-Петербурга. Була ж організована компанія проти швидкісних потягів за гроші наших однопартійців, скажімо так. Скільки нісенітниць написали, коли їх вводили. Що у президента, у мене, у Ріната (Ахметова – ред.) є готелі. І що нам не вигідно… Це треба бути навіженим, щоб таке писати. По-перше, у нас немає готелів. За винятком «Донбас паласу». Але ті, хто їздить у потягах у плацкарті, вони в «Донбас паласі», наскільки я розумію, не живуть. Я пішов із міністерства 20 грудня. І більше потяги не ламаються. Вони стали кращі? Чи залізничні колії поліпшились?

Вищому керівництву залізниці ніякі реформи не потрібні. Там від 55-го року весь час крали. На всіх транспортних перевезеннях. Просто СРСР був багатший від України.

Радикально ми не можемо поміняти парк швидко. Чому? Тому що це коштує величезних грошей, значить, потрібно локалізувати виробництво світових брендів, треба платити реальну вартість за пасажирські квитки. У Росії зараз працюють над таким варіантом. Усі пасажири до 23 років і жінки старші 55 років, а чоловіки старші 60 років – автоматично пільговики. І за них мінсоцполітики доплачує залізниці. Це дуже цікава модель. Бо сьогодні пасажир оплачує лише третину вартості купе. А в «Інтерсіті +» він оплачує сто відсотків. Якщо запровадити реальну вартість квитків, то на поїзди «Інтерсіті+» буде черга на три роки, бо вони найзручніші. Але ми хочемо вночі спати.

– То все ж таки потяг до Львова скасують?

– Я думаю, що ні. Але пасажирські вагони коштують таких грошей, що нових не купуватимуть, а ці «помруть» з часом. Поки Мінсоцполітики не буде компенсувати різницю залізниці, нічого не буде. А ще потрібно створювати державну корпорацію пасажирських перевезень. Бо що відбувається? За рахунок відправників вантажів залізниця компенсує збитки від пасажирських перевезень.

– Не секрет, що рівень нашого громадського транспорту важко порівнювати з тим, що є, наприклад, у країнах ЄС. Щоправда, там і проїзд коштує дорожче. Проте є елементарні речі, які можна зробити за мінімальні гроші. Це розклад. Я не кажу про електронні табло, хоча б таблички з інформацію про графік руху.

– Це можна зробити. Вже є gps. В принципі, це треба вивчити. Я не бачу тут нічого неможливого. Але розкладу міського транспорту з точним відправленням не буде. Уся проблема насправді в тому, що у державних та муніципальних компаніях немає справжніх менеджерів, бо їм треба платити нормальну зарплату, ринкову. Де взяти гроші? Для цього має бути акціонерне товариство, нехай із міським та державним капіталом, але без статусу державного підприємства, інакше ми нічого не доб’ємось.