Київ – Литовський Каунаський університет відкрив своє представництво у Харкові. Завдяки йому українські студенти отримають можливість не лише обміну та іменних стипендій, а й вступу на суміжні програми цього університету. Також вони отримають і два дипломи: литовський та університету-партнера з інших європейських країн. Якщо Україна підпише угоду про асоціацію, це представництво стане першим серед багатьох філій європейських університетів, які відкриються в Україні, кажуть експерти. Відповідно українські виші – через конкуренцію – доведеться терміново реформувати.
У рамках програми «Східного партнерства» Європейського союзу ректор Каунаського університету імені Вітаутаса Великого, професор Зігмас Лідяка приїхав в Україну, щоб підписати договір про співробітництво і розширення програм обміну з Національною академією правових наук та Національним університетом «Юридична академія і мені Ярослава Мудрого». Він каже, що створення представництва його університету у Харкові дасть можливість українським студентам брати участь у програмах обміну, отримувати іменні стипендії, активно вчити англійську та інші іноземні мови і навіть вступати на інші спеціальності, ніж ті, котрі вони вже встигли обрати.
«Як ми не можемо дати можливості навчатися й іншим спеціальностям? І психології, і соціології, і комунікаціям. Наш університет відрізняється в Литві тим, що він був відновлений з нуля за гарвардською системою. Нам пощастило. Прийде час і для України, щоправда коли, я не знаю. Адже система освіти з одного боку консервативна, а з іншого – динамічна і від цього нікуди не дінешся. Ті, в кого є гроші, хай їдуть за кордон, але є люди дуже хороші і перспективні, в яких соціальний статус не дозволяє платити за навчання. В середньому наші стипендії можуть бути і по 3 тисячі євро. Ми будемо активно працювати, щоб в Україні оголосили наприклад 50 таких іменних стипендій», – каже він.
Представництво Каунаського університету в Харкові покаже, які освітні можливості має Україна у рамках Європейського союзу, особливо в контексті політичного реформування, яке зараз відбувається в Україні. І коли студенти матимуть змогу перейняти європейський досвід і здобудуть освіту, то відповідно зможуть і змінити країну, каже перший віце-ректор Академії правових наук Олександр Петришин.
«Ми перш за все зацікавлені у встановленні академічних контактів. Нам дуже імпонують програми у галузі публічного адміністрування. Ми хочемо подивитись, як у Литві працює система місцевого самоврядування, як вирішується проблема інтелектуальної власності», – розповів він.
На українські виші чекає нерівна конкуренція – Полянський
Відкриття представництва литовського університету у Харкові директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський називає «першою ластівкою», адже якщо Україна підпише угоду про асоціацію – представництв і філій західноєвропейських університетів значно побільшає і українським вишам доведеться з ними конкурувати за студента.
«Тут вперше керівники українських вишів опиняться в ситуації, коли вони на своїй території муситимуть конкурувати зі структурами західноєвропейських університетів. І оце конкурентне середовище, може, нарешті змусить їх зайнятися модернізацією своїх університетів», – зазначає Павло Полянський.
За даними Міністерства освіти та науки, за кордоном вчаться понад 35 тисяч українських студентів, а це – майже вдвічі більше, ніж було два роки тому. Переважно молоді українці обирають Росію, Німеччину та Польщу. В першу чергу, студенти їдуть за дипломами, які визнаються у всьому світі; через відсутність корупції та щоб зекономити батьківські гроші, адже в багатьох європейських університетах стипендія часто покриває вартість навчання і сягає від 300 до 500 євро на місяць.
У рамках програми «Східного партнерства» Європейського союзу ректор Каунаського університету імені Вітаутаса Великого, професор Зігмас Лідяка приїхав в Україну, щоб підписати договір про співробітництво і розширення програм обміну з Національною академією правових наук та Національним університетом «Юридична академія і мені Ярослава Мудрого». Він каже, що створення представництва його університету у Харкові дасть можливість українським студентам брати участь у програмах обміну, отримувати іменні стипендії, активно вчити англійську та інші іноземні мови і навіть вступати на інші спеціальності, ніж ті, котрі вони вже встигли обрати.
Нам пощастило. Прийде час і для УкраїниЗігмас Лідяка
Представництво Каунаського університету в Харкові покаже, які освітні можливості має Україна у рамках Європейського союзу, особливо в контексті політичного реформування, яке зараз відбувається в Україні. І коли студенти матимуть змогу перейняти європейський досвід і здобудуть освіту, то відповідно зможуть і змінити країну, каже перший віце-ректор Академії правових наук Олександр Петришин.
Хочемо подивитись, як у Литві працює система місцевого самоврядування, як вирішується проблема інтелектуальної власностіОлександр Петришин
На українські виші чекає нерівна конкуренція – Полянський
Відкриття представництва литовського університету у Харкові директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський називає «першою ластівкою», адже якщо Україна підпише угоду про асоціацію – представництв і філій західноєвропейських університетів значно побільшає і українським вишам доведеться з ними конкурувати за студента.
Керівники українських вишів опиняться в ситуації, коли муситимуть конкурувати зі структурами західноєвропейських університетівПавло Полянський
За даними Міністерства освіти та науки, за кордоном вчаться понад 35 тисяч українських студентів, а це – майже вдвічі більше, ніж було два роки тому. Переважно молоді українці обирають Росію, Німеччину та Польщу. В першу чергу, студенти їдуть за дипломами, які визнаються у всьому світі; через відсутність корупції та щоб зекономити батьківські гроші, адже в багатьох європейських університетах стипендія часто покриває вартість навчання і сягає від 300 до 500 євро на місяць.
