Київ – «Партія регіонів почала «генеральне прибирання» – у статті під таким заголовком газета «День» стверджує, що історія з екс-депутатом Марковим – приклад для тих, хто цього ще не зрозумів. Видання пише, що виключення Маркова з партійної структури може стати сигналом про можливу чистку у владній партії. Якщо так буде – це великий плюс для регіоналів. А от для опозиції – це виклик, особливо на тлі заяв Тимошенко про Маркова, зауважує експерт видання. Він вважає, що ця ситуація абсолютно чітко вкладається в плани Партії регіонів, яка намагається показати що, мовляв, вона справедливо бореться не тільки проти опозиції та проукраїнських сил, а й проти своїх сателітів і тих, хто «заривається» в самій партії. Однак, як переконує експерт, арешт Маркова – це наслідок конфлікту Ківалова з братами Марковими. Причому, він не є світоглядним чи концептуальним, а є суто прагматичним, пов’язаним із перерозподілом та дерибаном власності в Одесі.
До арешту Ігор Марков був діячем одеського масштабу. Тепер же влада поставила його в один ряд із Тимошенко, Луценком та іншими жертвами режиму. Виборці Сходу України теж отримали свого мученика. Адже пересічна людина не стане розбиратися в іграх кланів всередині Партії регіонів і вникати в складні стосунки Маркова, скажімо, з Арбузовим. А ось влада отримала новий головний біль. Про це стверджує газета «Сегодня» у публікації «Подарунок» Маркову».
У Мінську президент Росії може зробити Януковичу історичну пропозицію: проміняти ЄС на дешевий газ, припускає газета «Сегодня». Натомість у політологів думки щодо Мінського саміту розходяться. Дехто вважає, що зустріч Януковича з Путіним буде короткою і протокольної, інші ж переконані, що Путін може зіграти на випередження і запропонувати українському президентові спокусливі пропозиції, зокрема щодо газу. У свою чергу, це дозволить Януковичу зайняти більш жорстку позицію в питанні Тимошенко на переговорах з Євросоюзом, маючи в запасі варіант із Митним союзом.
Українські комуністи, які рвуться організувати референдум з приводу вступу України до Митного союзу, отримали «відповідь» у вигляді ініціативної групи, що закликає провести референдум щодо заборони самої Компартії. Хоча у дописувача газети «День» є сумніви, що до такого референдуму справа взагалі дійде. Бо обидва референдуми – по суті, ігри. Дописувач вважає, що українська політика давно вже не є війною смислів, ідей і навіть стратегій. Вона є конкуренцією імітацій, масок і ролей, які відпрацьовують усі її учасники. Хоча, у будь-якій цивілізованій країні, причому не обов’язково тій, що належить до західного світу, партію, що ратує за ліквідацію чинного ладу й самого факту державності, визнали б екстремістською, навіть якщо в її установчих документах таких цілей і гасел не прописано, зауважує дописувач.
До арешту Ігор Марков був діячем одеського масштабу. Тепер же влада поставила його в один ряд із Тимошенко, Луценком та іншими жертвами режиму. Виборці Сходу України теж отримали свого мученика. Адже пересічна людина не стане розбиратися в іграх кланів всередині Партії регіонів і вникати в складні стосунки Маркова, скажімо, з Арбузовим. А ось влада отримала новий головний біль. Про це стверджує газета «Сегодня» у публікації «Подарунок» Маркову».
У Мінську президент Росії може зробити Януковичу історичну пропозицію: проміняти ЄС на дешевий газ, припускає газета «Сегодня». Натомість у політологів думки щодо Мінського саміту розходяться. Дехто вважає, що зустріч Януковича з Путіним буде короткою і протокольної, інші ж переконані, що Путін може зіграти на випередження і запропонувати українському президентові спокусливі пропозиції, зокрема щодо газу. У свою чергу, це дозволить Януковичу зайняти більш жорстку позицію в питанні Тимошенко на переговорах з Євросоюзом, маючи в запасі варіант із Митним союзом.
Українські комуністи, які рвуться організувати референдум з приводу вступу України до Митного союзу, отримали «відповідь» у вигляді ініціативної групи, що закликає провести референдум щодо заборони самої Компартії. Хоча у дописувача газети «День» є сумніви, що до такого референдуму справа взагалі дійде. Бо обидва референдуми – по суті, ігри. Дописувач вважає, що українська політика давно вже не є війною смислів, ідей і навіть стратегій. Вона є конкуренцією імітацій, масок і ролей, які відпрацьовують усі її учасники. Хоча, у будь-якій цивілізованій країні, причому не обов’язково тій, що належить до західного світу, партію, що ратує за ліквідацію чинного ладу й самого факту державності, визнали б екстремістською, навіть якщо в її установчих документах таких цілей і гасел не прописано, зауважує дописувач.
