Київ – Україна виробляє та продає дедалі більше зерна, і за сім років планує збільшити свій експорт продовольства ще в півтора рази, запевняють урядовці. Перспективним український аграрний сектор вважають і міжнародні фінансові установи, серед яких і ЄБРР. Проте й фінансисти, й виробники та трейдери наголошують, що зберегти зростання аграрного виробництва можна лише завдяки поліпшенню інвестиційного клімату та доступу до дешевих кредитних ресурсів.
Цього року, за попередніми підрахунками, Україна посіла друге місце у світі за експортом зернових, за цим показником її випереджає лише США. Такі дані наводить Міністерство аграрної політики та продовольства, із посиланням на міжнародні рейтинги. Коли українські фермери завершать збір кукурудзи, загальний цьогорічний врожай має досягти 60 мільйонів тонн зерна, з яких Україна може експортувати понад 30 мільйонів, прогнозують в Мінагропроді.
Відкриваючи четвертий щорічний Всеукраїнський зерновий конгрес, міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк зауважив, що українські аграрії вже суттєво впливають на стабільність світових цін на продовольство та на подолання проблеми голоду.
«Україна на міждержавному рівні вже залучена до вирішення всесвітньої проблеми глобальної продовольчої безпеки. З одного боку, ми є постачальником Продовольчої програми ООН, з іншого – наша країна посідає одну з провідних ролей на світовому ринку продовольства», – констатує Микола Присяжнюк.
Міністр наголосив, що до розвитку системи виробництва, зберігання та перевезення врожаю в Україні долучаться транснаціональні компанії. На його думку, довгострокові інвестиції в український АПК є вигідними, хоча б тому, що врожайність українських ланів ще не сягнула максимальних показників країн ЄС.
Найбільші виробники у цьому секторі, такі як компанія «Нібулон», за допомогою закордонних інвесторів та банків розбудовують систему елеваторів, портів та річкових шляхів для перевезення зерна.
Юрій Скичко, директор компанії «Гермес-Трейдинг», пропонує, щоб до створення річкових транспортних коридорів долучився уряд, і щоб водними шляхами перевозили не лише зерно.
«Ринок підказує, що буде ефективним одразу для кількох країн. Це розвиток транспортної інфраструктури. Мова не лише про залізниці чи автошляхи, а й про водні шляхи, які можуть працювати і на експорт, і на внутрішні перевезення. Частина українських річкових терміналів не може приймати баржі з осадкою глибше за три метри, тож вони йдуть напівпорожні Дніпром до Херсона, – пояснює Юрій Скичко. – Потрібні днопоглиблювальні роботи. На останньому засіданні Міністерства інфраструктури ми почули, що нас підтримують у цьому питанні».
Український АПК – потужний, тож розвивається із мінімальними дотаціями – ЄБРР
Директор департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Жиль Меттеталь заявив, що ЄБРР у наступному році продовжує фінансову підтримку українського аграрного сектору. За його словами, ця робота пролягатиме не лише у наданні кредитів від його банку, а й у залученні до українського аграрного сектору інших фінансових установ.
Банкір наголошує, що українське сільське господарство є потужним, і дотації, які воно отримує – незначні, в порівнянні з тими, які мають фермери в розвинених державах. Головне, на що банкір пропонує уряду звернути увагу – це створення зрозумілих та привабливих умов для інвесторів. Несприятливий інвестиційний клімат називає головним гальмом для розвитку сектора і експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Подібної думки дотримуються і самі аграрії та зернотрейдери.
Так, Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації в коментарі Радіо Свобода висловив думку, що українська влада має сприяти швидкому виділенню землі для будівництва елеваторів, терміналів та інших об’єктів, бо через бюрократію зазвичай лише оформлення документів на будівництво триває роки, зауважує Клименко.
В уряді головні перешкоди бачать у труднощах із ввезенням до України нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.
Цього року, за даними Держстату, українське сільське господарство показало зростання виробництва більш ніж на 15%, у той час, як більшість інших галузей української економіки зупинилися в розвитку або зазнають падіння. Експерти пояснюють цей феномен стабільно високим попитом на світовому ринку продовольства.
Цього року, за попередніми підрахунками, Україна посіла друге місце у світі за експортом зернових, за цим показником її випереджає лише США. Такі дані наводить Міністерство аграрної політики та продовольства, із посиланням на міжнародні рейтинги. Коли українські фермери завершать збір кукурудзи, загальний цьогорічний врожай має досягти 60 мільйонів тонн зерна, з яких Україна може експортувати понад 30 мільйонів, прогнозують в Мінагропроді.
Відкриваючи четвертий щорічний Всеукраїнський зерновий конгрес, міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк зауважив, що українські аграрії вже суттєво впливають на стабільність світових цін на продовольство та на подолання проблеми голоду.
Україна вже залучена до вирішення всесвітньої проблеми глобальної продовольчої безпекиМикола Присяжнюк
Міністр наголосив, що до розвитку системи виробництва, зберігання та перевезення врожаю в Україні долучаться транснаціональні компанії. На його думку, довгострокові інвестиції в український АПК є вигідними, хоча б тому, що врожайність українських ланів ще не сягнула максимальних показників країн ЄС.
Найбільші виробники у цьому секторі, такі як компанія «Нібулон», за допомогою закордонних інвесторів та банків розбудовують систему елеваторів, портів та річкових шляхів для перевезення зерна.
Юрій Скичко, директор компанії «Гермес-Трейдинг», пропонує, щоб до створення річкових транспортних коридорів долучився уряд, і щоб водними шляхами перевозили не лише зерно.
«Ринок підказує, що буде ефективним одразу для кількох країн. Це розвиток транспортної інфраструктури. Мова не лише про залізниці чи автошляхи, а й про водні шляхи, які можуть працювати і на експорт, і на внутрішні перевезення. Частина українських річкових терміналів не може приймати баржі з осадкою глибше за три метри, тож вони йдуть напівпорожні Дніпром до Херсона, – пояснює Юрій Скичко. – Потрібні днопоглиблювальні роботи. На останньому засіданні Міністерства інфраструктури ми почули, що нас підтримують у цьому питанні».
Український АПК – потужний, тож розвивається із мінімальними дотаціями – ЄБРР
Директор департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Жиль Меттеталь заявив, що ЄБРР у наступному році продовжує фінансову підтримку українського аграрного сектору. За його словами, ця робота пролягатиме не лише у наданні кредитів від його банку, а й у залученні до українського аграрного сектору інших фінансових установ.
Банкір наголошує, що українське сільське господарство є потужним, і дотації, які воно отримує – незначні, в порівнянні з тими, які мають фермери в розвинених державах. Головне, на що банкір пропонує уряду звернути увагу – це створення зрозумілих та привабливих умов для інвесторів. Несприятливий інвестиційний клімат називає головним гальмом для розвитку сектора і експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Подібної думки дотримуються і самі аграрії та зернотрейдери.
Так, Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації в коментарі Радіо Свобода висловив думку, що українська влада має сприяти швидкому виділенню землі для будівництва елеваторів, терміналів та інших об’єктів, бо через бюрократію зазвичай лише оформлення документів на будівництво триває роки, зауважує Клименко.
В уряді головні перешкоди бачать у труднощах із ввезенням до України нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.
Цього року, за даними Держстату, українське сільське господарство показало зростання виробництва більш ніж на 15%, у той час, як більшість інших галузей української економіки зупинилися в розвитку або зазнають падіння. Експерти пояснюють цей феномен стабільно високим попитом на світовому ринку продовольства.
