Київ – Політв’язень радянських часів Левко Лук’яненко заявляє про те, що йому не дозволили провести зустріч зі студентами у Житомирі та Ніжині. Із ніжинського вишу відповіді немає, а у Житомирі сказали: зустріч зірвалася, бо керівництво внз – у відпустці. Принцип відбору гостей й запрошення лекторів, котрим дозволено спілкуватися зі студентами, а також перешкоди такому спілкуванню стають актуальними перед довиборами, запланованими на грудень цього року. Політологи не виключають ймовірності застосування адмінресурсу.
На минулих виборах до Верховної Ради у коридорах Національного авіаційного університету в Києві можна було побачити політичну агітацію – навіть у день голосування, коли вона заборонена, згадує випускник цього вишу Стас. А до зустрічей зі студентами керівництво університету завжди ставилося обережно, стверджує хлопець.
«У 12-му році до НАУ десь восени приїжджав чи то Азаров, чи то Янукович, відбувалися зустрічі з політиками, – згадує він. – У нас свого часу був скандал невеличкий, коли ми намагалися запросити, якщо я не помиляюсь, журналіста Мустафу Наєма, і це не було узгоджено із вищим керівництвом, і врешті зустріч скасували, бо це «нагорі» комусь не сподобалося».
Все, що стосується політики, має відбуватися або за межами вишу, або у позанавчальний час, зауважує у коментарі Радіо Свобода проректор із навчально-виховної роботи НАУ Ярослав Козачок. Він погоджується, що агітація проводилась, зокрема, на території студмістечка, але не вірить у її результативність.
«Вони мають свою думку, їх важко змусити, важко зорієнтувати, тому що вони мають свою думку», – вважає Козачок.
Студенти – політично активна група, яка не ходить на вибори
Агітація малоефективна у відомих столичних вишах, до яких є увага медіа, але у маленьких містах – зовсім інша ситуація, переконаний політолог Сергій Таран.
«Найбільш знамените відео було поширене у 2004-2005 роках, де нинішній утікач ректор Мельник намагався нав’язати студентам політичну волю. Тому, на жаль, це типова практика», – зазначає він.
За його словами, існує парадокс: студенти – дуже політично активна соціальна група, але вони не дуже охоче ходять на вибори. Тому часто вплив адмінресурсу може спрямовуватися на те, щоб студент мовчав. Як приклад Сергій Таран наводить останні парламентські вибори у Києві, коли саме у день волевиявлення організовували різні заходи, щоб відвернути молодь від виборчих дільниць.
На минулих виборах до Верховної Ради у коридорах Національного авіаційного університету в Києві можна було побачити політичну агітацію – навіть у день голосування, коли вона заборонена, згадує випускник цього вишу Стас. А до зустрічей зі студентами керівництво університету завжди ставилося обережно, стверджує хлопець.
«У 12-му році до НАУ десь восени приїжджав чи то Азаров, чи то Янукович, відбувалися зустрічі з політиками, – згадує він. – У нас свого часу був скандал невеличкий, коли ми намагалися запросити, якщо я не помиляюсь, журналіста Мустафу Наєма, і це не було узгоджено із вищим керівництвом, і врешті зустріч скасували, бо це «нагорі» комусь не сподобалося».
Все, що стосується політики, має відбуватися або за межами вишу, або у позанавчальний час, зауважує у коментарі Радіо Свобода проректор із навчально-виховної роботи НАУ Ярослав Козачок. Він погоджується, що агітація проводилась, зокрема, на території студмістечка, але не вірить у її результативність.
«Вони мають свою думку, їх важко змусити, важко зорієнтувати, тому що вони мають свою думку», – вважає Козачок.
Студенти – політично активна група, яка не ходить на вибори
Агітація малоефективна у відомих столичних вишах, до яких є увага медіа, але у маленьких містах – зовсім інша ситуація, переконаний політолог Сергій Таран.
«Найбільш знамените відео було поширене у 2004-2005 роках, де нинішній утікач ректор Мельник намагався нав’язати студентам політичну волю. Тому, на жаль, це типова практика», – зазначає він.
За його словами, існує парадокс: студенти – дуже політично активна соціальна група, але вони не дуже охоче ходять на вибори. Тому часто вплив адмінресурсу може спрямовуватися на те, щоб студент мовчав. Як приклад Сергій Таран наводить останні парламентські вибори у Києві, коли саме у день волевиявлення організовували різні заходи, щоб відвернути молодь від виборчих дільниць.
