Київ – Білоруські журналісти повідомляють, що об’єктом цензури в тамтешніх медіа щодалі частіше стають заяви самого білоруського президента Олександра Лукашенка. Його нереалістичні соціальні обіцянки, а також неполіткоректні коментарі не потрапляють навіть до державних медій. Як приклади, наводять заяву президента про плани запровадити напрочуд щедрі виплати у зв’язку з народженням дітей та його коментарі щодо зростаючого попиту на іноземну валюту.
Білоруські журналісти повідомляють про те, що стикаються зі специфічним різновидом цензури: її об’єктом стають заяви самого президента Білорусі.
Під час нещодавніх відвідин Білоруського автомобільного заводу в місті Жодино Олександр Лукашенко пообіцяв запровадити щедрі виплати у зв’язку з народженням дитини.
«Ми зараз думаємо, як підтримати жінок, сім’ї підтримати. Уже й проект «Велика родина» мені запропонували. За першу дитину ми даємо 10 тисяч доларів, відкриваємо рахунок, за другу – 20 тисяч доларів, за третю – подвоюємо. Якщо ти ще сам вносиш кошти на рахунок за свою дитину, то ми даємо вдвічі більше», – пообіцяв білоруський президент.
Незалежна газета «Наша нива» підрахувала, що така обіцянка президента коштувала би державному бюджету понад 2 мільярди доларів. Для держави, чиє ВВП дорівнювало торік 63 мільярдам доларів, це було б непідйомним тягарем.
Ця заява була показана по телебаченню, однак її не процитували державні медіа: ані інформаційне агентство «БелТА», ані газета «Советская Белоруссия». Не оприлюднили її й на президентському сайті.
Ті, хто обмінюють свою валюту на іноземну, – «народець» – Лукашенко
Це не перший випадок, коли висловлювання президента зазнавали цензури з боку білоруських державних медіа.
Нещодавно агентство «БелТа» повідомило, що білоруси масово обмінюють свою національну валюту на іноземні, оскільки очікують швидкого знецінення білоруського рубля. Але автори цього матеріалу державного агентства не процитували коментар Лукашенка з цього приводу, де він уживає термін «народець».
«Але в останні місяці, я дивлюсь, наш народець побіг до обмінних пунктів. Ну, біжіть, біжіть. Буде великий попит на валюту, буде знецінюватися білоруський рубль з усіма наслідками, що з цього випливають. Не буде попиту, буде спокійно на ринку», – заявив президент.
Ще один свіжий приклад: Олександр Лукашенко запропонував стягувати з білорусів, які їздять на шопінг за кордон, по 100 доларів «податку». Згодом він визнав, що то було недоречно.
Це дає підстави порівнювати нинішню цензуру в Білорусі з радянською, коли навіть із заяв та текстів Володимира Леніна вилучалися окремі фрагменти.
Проблема в тотальності державних медій
Білоруський журналіст у Києві Юрій Свірко розповідає, що найбільша проблема – відсутність альтернативи державним медіа.
«Якщо на початку це були білі плями в державних газетах, то тепер він дещо порозумнішав. Державна цензура в Білорусі – це державні медіа. Президент власними указами призначає головних редакторів державних газет, а інших у Білорусі майже немає», – зауважує Юрій Свірко.
Нинішні заяви Лукашенка, які не оприлюднюють у державних медіа, поповнюють список президентських висловлювань, від яких відхрещуються його прибічники і навіть він сам.
Так, у 1995 році білоруський президент заявив, що «не все, пов’язане з Адольфом Гітлером, було поганим». Його ж називають автором твердження про те, що білоруська мова така бідна, що нею неможливо висловити щось величне і що існують лише дві мови у світі, які заслуговують на таку оцінку: російська та англійська. Згодом Лукашенко, який здебільшого послуговується у своїх виступах російською, заперечив, що говорив це.
Матеріал підготували Valer Karbalevich і Жанна Безп’ятчук
Білоруські журналісти повідомляють про те, що стикаються зі специфічним різновидом цензури: її об’єктом стають заяви самого президента Білорусі.
Під час нещодавніх відвідин Білоруського автомобільного заводу в місті Жодино Олександр Лукашенко пообіцяв запровадити щедрі виплати у зв’язку з народженням дитини.
Проект «Велика родина» –за першу дитину даємо 10 тисяч доларів, за другу – 20 тисяч доларів, за третю – подвоюємоОлександр Лукашенко
Незалежна газета «Наша нива» підрахувала, що така обіцянка президента коштувала би державному бюджету понад 2 мільярди доларів. Для держави, чиє ВВП дорівнювало торік 63 мільярдам доларів, це було б непідйомним тягарем.
Ця заява була показана по телебаченню, однак її не процитували державні медіа: ані інформаційне агентство «БелТА», ані газета «Советская Белоруссия». Не оприлюднили її й на президентському сайті.
Ті, хто обмінюють свою валюту на іноземну, – «народець» – Лукашенко
Це не перший випадок, коли висловлювання президента зазнавали цензури з боку білоруських державних медіа.
Нещодавно агентство «БелТа» повідомило, що білоруси масово обмінюють свою національну валюту на іноземні, оскільки очікують швидкого знецінення білоруського рубля. Але автори цього матеріалу державного агентства не процитували коментар Лукашенка з цього приводу, де він уживає термін «народець».
«Але в останні місяці, я дивлюсь, наш народець побіг до обмінних пунктів. Ну, біжіть, біжіть. Буде великий попит на валюту, буде знецінюватися білоруський рубль з усіма наслідками, що з цього випливають. Не буде попиту, буде спокійно на ринку», – заявив президент.
Ще один свіжий приклад: Олександр Лукашенко запропонував стягувати з білорусів, які їздять на шопінг за кордон, по 100 доларів «податку». Згодом він визнав, що то було недоречно.
Це дає підстави порівнювати нинішню цензуру в Білорусі з радянською, коли навіть із заяв та текстів Володимира Леніна вилучалися окремі фрагменти.
Проблема в тотальності державних медій
Білоруський журналіст у Києві Юрій Свірко розповідає, що найбільша проблема – відсутність альтернативи державним медіа.
«Якщо на початку це були білі плями в державних газетах, то тепер він дещо порозумнішав. Державна цензура в Білорусі – це державні медіа. Президент власними указами призначає головних редакторів державних газет, а інших у Білорусі майже немає», – зауважує Юрій Свірко.
Нинішні заяви Лукашенка, які не оприлюднюють у державних медіа, поповнюють список президентських висловлювань, від яких відхрещуються його прибічники і навіть він сам.
Так, у 1995 році білоруський президент заявив, що «не все, пов’язане з Адольфом Гітлером, було поганим». Його ж називають автором твердження про те, що білоруська мова така бідна, що нею неможливо висловити щось величне і що існують лише дві мови у світі, які заслуговують на таку оцінку: російська та англійська. Згодом Лукашенко, який здебільшого послуговується у своїх виступах російською, заперечив, що говорив це.
Матеріал підготували Valer Karbalevich і Жанна Безп’ятчук
