Київ – Чеська влада має ухвалити рішення про те, чи надавати політичний притулок соратниці казахського банкіра й опозиційного політика Мухтара Аблязова Тетяні Параскевич вже найближчими днями. У Казахстані її звинувачують у крадіжці мільйонів доларів із фонду Банку БТА, який до націоналізації належав Аблязову. У цій справі фігурує і Україна. Вона звернулася до чеських правоохоронців з проханням про екстрадицію Тетяни Параскевич, діючи фактично в інтересах Казахстану. Водночас, правозахисники наголошують, що в цій країні існують катування.
Чеське Міністерство внутрішніх справ повинно найближчими днями вирішити, чи надавати політичний притулок Тетяні Параскевич, керівнику звітно-фінансового управління компанії «Інвестиційно-промислова група «Євразія», яку пов’язують з казахським олігархом та спонсором опозиції Мухтаром Аблязовим.
Якщо Параскевич відмовлять у політичному притулку, то після 18 місяців у чеській в’язниці вона може знову опинитися перед загрозою екстрадиції або до Росії, або до України. Якщо притулок вона отримує, то запити про екстрадицію втратять свою актуальність.
Хвиля затримань по всій Європі у справі Аблязова. До чого тут Україна?
Параскевич має громадянство Росії та Казахстану. Запити про її екстрадицію з Чехії направили дві країни – Росія та Україна. Водночас, Казахстан не має договорів про правову допомогу з окремими країнами ЄС. У Казахстані Параскевич обвинувачують у крадіжці мільйонів доларів із фонду БТА Банку Аблязова, який у 2009 році казахський уряд націоналізував.
Мухтара Аблязова називають ворогом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Наразі казахський опозиціонер перебуває під вартою у Франції, де його заарештували в серпні цього року на підставі запиту України про його екстрадицію.
Казахстан вимагає екстрадиції Аблязова, щоб той відповів перед судом за зникнення понад 5 мільярдів доларів з банку БТА під час його націоналізації режимом Нурсултана Назарбаєва.
Водночас, крім Тетяни Параскевич, в Іспанії був заарештований колишній персональний охоронець Мухтара Аблязова Олександр Павлов. У Казахстані його звинувачують у банківських махінаціях та тероризмі.
У травні 2013 італійські правоохоронці затримали дружину Аблязова Алму Шалабаєву та їхню шестирічну доньку Алуа на віллі у Римі, де вони мешкали. Їх депортували до Казахстану, при цьому казахська влада обіцяла відпустити Алму Шалабаєву на волю, як тільки та дасть свідчення. Нині дружина й донька Аблязова перебувають під домашнім арештом.
Прибічники Мухтара Аблязова стверджують, що висунуті проти нього обвинувачення сфальсифіковані й що казахський олігарх викликав гнів Назарбаєва тим, що спонсорував опозиційні медіа та політичні сили.
22-річна дочка Тетяни Параскевич Марія розповіла, що відтоді, як її мати була арештована в Чехії в травні 2012-го, на їхню родину, яка залишається в Москві, тиснуть російські правоохоронці.
«Два рази у нас був обшук, приходили російські слідчі з автоматами. Під час обшуку вони погрожували, що викрадуть мене, щоб моя мама написала покази проти Мухтара Аблязова. Вони говорили моїй 80-річній бабусі, що вони її запроторять до в’язниці, щоб мама погодилася написати ті покази й погодилася на екстрадицію до Росії», – повідомила Марія Параскевич.
До Казахстану не можна екстрадіювати, бо там катують – правозахисник
Верховний Суд Чехії вже одного разу ухвалив рішення про екстрадицію Параскевич до України у разі надання останньою певних юридичних гарантій. Аргументи адвокатів про те, що на її території є загроза вибіркового правосуддя чеські судді відкинули. Але поки розглядається клопотання про надання притулку, екстрадицію не мають права проводити
Український правозахисник Євген Захаров пояснює, що за Мінською конвенцією про правову допомогу Казахстан, Росія та Україна мають, справді, підтримувати один одного, коли йдеться про екстрадицію. Але, з іншого боку, Європейський суд з прав людини виносив рішення про заборону екстрадиції до країн, де зафіксовані випадки катування. Для України рішення цього суду є джерелом права, а отже, вона зобов’язана їх дотримуватися.
«Щодо Казахстану, то такі рішення були. І вже неодноразово заборонялася екстрадиція до Казахстану саме тому, що там є практика катувань. І вони приймалися, зокрема, і щодо казахів, які перебували в Україні», – наголошує експерт.
Голова фундації «Відкритий діалог» з Варшави Людмила Козловська надає правову допомогу затриманим з оточення Аблязова. Вона зауважує, що якщо після парламентських виборів у жовтні цього року до влади в Чехії прийде проросійський уряд, то ймовірність екстрадиції зросте.
«Росія є стратегічним партнером Чехії. З усіх сторін ми чуємо такі непозитивні прогнози, що є побоювання: у той час, як буде формуватися новий уряд, який-небудь чиновник швидко підпише документ про екстрадицію. І потім уже буде пізно, коли Тетяна опиниться в Росії, Україні чи ще гірше – в Казахстані», – переконана Козловська.
Мати Тетяни Параскевич Марія Григорьєва зазначає, що чеська поліція під час затримання її доньки не показала ордеру на арешт.
«Ми боїмося, що її чеський уряд екстрадіює її до Росії чи України, не виключено, що ці дві країни співпрацюють з Казахстаном. І вона опиниться там так само, як дружина Мухтара Аблязова. Її там, звісно, будуть катувати», – говорить мати Тетяни Параскевич.
Екстрадицію до країн, де в застінках СІЗО та в’язниць людей піддають тортурам, забороняє також і Конвенція ООН проти катувань.
Матеріал підготували Daisy Sindelar, Жанна Безп’ятчук
Чеське Міністерство внутрішніх справ повинно найближчими днями вирішити, чи надавати політичний притулок Тетяні Параскевич, керівнику звітно-фінансового управління компанії «Інвестиційно-промислова група «Євразія», яку пов’язують з казахським олігархом та спонсором опозиції Мухтаром Аблязовим.
Якщо Параскевич відмовлять у політичному притулку, то після 18 місяців у чеській в’язниці вона може знову опинитися перед загрозою екстрадиції або до Росії, або до України. Якщо притулок вона отримує, то запити про екстрадицію втратять свою актуальність.
Хвиля затримань по всій Європі у справі Аблязова. До чого тут Україна?
Параскевич має громадянство Росії та Казахстану. Запити про її екстрадицію з Чехії направили дві країни – Росія та Україна. Водночас, Казахстан не має договорів про правову допомогу з окремими країнами ЄС. У Казахстані Параскевич обвинувачують у крадіжці мільйонів доларів із фонду БТА Банку Аблязова, який у 2009 році казахський уряд націоналізував.
Мухтара Аблязова називають ворогом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Наразі казахський опозиціонер перебуває під вартою у Франції, де його заарештували в серпні цього року на підставі запиту України про його екстрадицію.
Казахстан вимагає екстрадиції Аблязова, щоб той відповів перед судом за зникнення понад 5 мільярдів доларів з банку БТА під час його націоналізації режимом Нурсултана Назарбаєва.
Водночас, крім Тетяни Параскевич, в Іспанії був заарештований колишній персональний охоронець Мухтара Аблязова Олександр Павлов. У Казахстані його звинувачують у банківських махінаціях та тероризмі.
У травні 2013 італійські правоохоронці затримали дружину Аблязова Алму Шалабаєву та їхню шестирічну доньку Алуа на віллі у Римі, де вони мешкали. Їх депортували до Казахстану, при цьому казахська влада обіцяла відпустити Алму Шалабаєву на волю, як тільки та дасть свідчення. Нині дружина й донька Аблязова перебувають під домашнім арештом.
Прибічники Мухтара Аблязова стверджують, що висунуті проти нього обвинувачення сфальсифіковані й що казахський олігарх викликав гнів Назарбаєва тим, що спонсорував опозиційні медіа та політичні сили.
22-річна дочка Тетяни Параскевич Марія розповіла, що відтоді, як її мати була арештована в Чехії в травні 2012-го, на їхню родину, яка залишається в Москві, тиснуть російські правоохоронці.
«Два рази у нас був обшук, приходили російські слідчі з автоматами. Під час обшуку вони погрожували, що викрадуть мене, щоб моя мама написала покази проти Мухтара Аблязова. Вони говорили моїй 80-річній бабусі, що вони її запроторять до в’язниці, щоб мама погодилася написати ті покази й погодилася на екстрадицію до Росії», – повідомила Марія Параскевич.
До Казахстану не можна екстрадіювати, бо там катують – правозахисник
Верховний Суд Чехії вже одного разу ухвалив рішення про екстрадицію Параскевич до України у разі надання останньою певних юридичних гарантій. Аргументи адвокатів про те, що на її території є загроза вибіркового правосуддя чеські судді відкинули. Але поки розглядається клопотання про надання притулку, екстрадицію не мають права проводити
Український правозахисник Євген Захаров пояснює, що за Мінською конвенцією про правову допомогу Казахстан, Росія та Україна мають, справді, підтримувати один одного, коли йдеться про екстрадицію. Але, з іншого боку, Європейський суд з прав людини виносив рішення про заборону екстрадиції до країн, де зафіксовані випадки катування. Для України рішення цього суду є джерелом права, а отже, вона зобов’язана їх дотримуватися.
Вже неодноразово заборонялася екстрадиція до Казахстану саме тому, що там є практика катувань. І вони приймалися, зокрема, і щодо казахів, які перебували в УкраїніЄвген Захаров
Голова фундації «Відкритий діалог» з Варшави Людмила Козловська надає правову допомогу затриманим з оточення Аблязова. Вона зауважує, що якщо після парламентських виборів у жовтні цього року до влади в Чехії прийде проросійський уряд, то ймовірність екстрадиції зросте.
«Росія є стратегічним партнером Чехії. З усіх сторін ми чуємо такі непозитивні прогнози, що є побоювання: у той час, як буде формуватися новий уряд, який-небудь чиновник швидко підпише документ про екстрадицію. І потім уже буде пізно, коли Тетяна опиниться в Росії, Україні чи ще гірше – в Казахстані», – переконана Козловська.
Мати Тетяни Параскевич Марія Григорьєва зазначає, що чеська поліція під час затримання її доньки не показала ордеру на арешт.
Ми боїмося, що її чеський уряд екстрадіює її до Росії чи України, не виключено, що ці дві країни співпрацюють з КазахстаномМарія Григорьєва
Екстрадицію до країн, де в застінках СІЗО та в’язниць людей піддають тортурам, забороняє також і Конвенція ООН проти катувань.
Матеріал підготували Daisy Sindelar, Жанна Безп’ятчук
