Київ – Із нового року киян можуть очікувати нововведення щодо форми оплати проїзду в муніципальному транспорті. Зараз у КМДА розглядають можливість переходу на електронні квитки. Не виключене й подорожчання, зауважують чиновники. Тим часом, незручні транспортні розв’язки, старі зношені автопарки і недостатньо професійні водії – все це робить поїздку в українському громадському транспорті не тільки незручною, а іноді й небезпечною, стверджують експерти. І це проблема не тільки столиці, а й більшості українських міст.
Щоб сісти у маршрутку із Києва до Василькова, є дві черги: одна – для тих, хто хоче сісти, інша – для тих, хто погоджується 40 хвилин їхати стоячи, розповідає киянка Вікторія. Близько року вона мешкала у Василькові, а у Київ їздила на роботу і в університет.
Сорок хвилин – це якщо без заторів, а можна діставатися й години дві, а перед тим прочекати годину на зупинці, говорить дівчина. За її словами, маршрутки переповнені, люди – різні, і на своїй зупинці можна вийти, наприклад, без гаманця.
«У таких маршрутках в годину пік дуже багато крадіїв, які непомітно, ніби під тиском інших людей, можуть залізти у кишеню або в жіночу сумочку. Наприклад, зі мною такий випадок одного разу трапився. І водій ніяк не реагує. Звичайно, не реагує він і на людей напідпитку, які часом теж «концерти» влаштовують», – згадує Вікторія. Тепер вона живе у Києві, однак щодня, щоб дістатися на роботу, мусить користуватися кількома видами транспорту.
Чи зросте вартість проїзду в столичному транспорті, у КМДА ще не знають
У деяких столичних районах, таких як Троєщина, де немає метро, під час снігопадів відбувається транспортний колапс. Цією весною люди були змушені ночувати у машинах, які застрягли десь на мостах у кількакілометрових заторах, або намагалися дістатися додому пішки.
Зараз у КМДА знову розмірковують над будівництвом лінії метрополітену на Троєщину, зауважив Радіо Свобода голова постійної комісії з транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. За його словами, комісія підтримала надання кредиту під державні гарантії у розмірі 11,6 мільярда гривень на цей проект. Таким чином КМДА намагається хоча б частково вирішити проблему із заторами на дорогах столиці.
Окрім того, з наступного року у Києві планують нововведення, зокрема, щодо електронного квитка на різні види транспорту, зазначає Олійник. Як це все відобразиться на вартості проїзду, він сказати не готовий.
«Надзвичайно довго ціна проїзду у Києві не змінювалась. Це дотується із міського бюджету. Але це питання дискусійне: збільшувати ціну чи продовжувати дотувати із київського міського бюджету, це буде обговорюватися окремо на комісії з питань транспорту і зв’язку, коли будуть готові відповідні документи», – зауважує чиновник.
У Києві – затори, у малих містах – автобуси, що ледь тримаються купи
У деяких країнах ЄС є практика, коли під громадський транспорт виділяють окрему смугу руху. Це могло б допомогти і Києву, хоча й не вирішило б усіх проблем, зауважує заступник головного редактора журналу «Автоцентр» Андрій Волощенко.
За його словами, затори – проблема великих міст, тоді як менші міста і містечка більше страждають через зношеність автопарків: там люди змушені пересуватися на автобусах, яким років по тридцять.
«Люди платять якісь копійки, цього вистачає, наприклад, щоб закупити якісь паливо-мастильні матеріали і провести якийсь мінімальний ремонт. А для того, щоб такий транспорт був у гарному стані, у нього увесь час треба вкладати гроші», – говорить Волощенко.
Проблеми з транспортом накопичувались десятиліттями, їх не можна вирішити одразу – Шкіря
Старі, неякісні, ненадійні автобуси, велика кількість пільговиків, чий проїзд у муніципальному транспорті здійснюється за рахунок бюджетних дотацій, у результаті чого перевезення стає збитковим, недосконала маршрутна мережа. Це тільки частина проблем міського транспорту, вважає очільник Всеукраїнської асоціації автоперевізників, голова підкомітету з автомобільного транспорту профільного парламентського комітету депутат-регіонал Ігор Шкіря.
Ще одна проблема, за його словами, – це підбір водіїв: радянська система підготовки кадрів втрачена, а нова так і не розроблена. Окрім того, на одному ринку працюють як підприємства на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування, тому не йдеться про рівність умов для всіх перевізників, зауважує Шкіря.
«Двадцять років після розвалу Радянського Союзу ці проблеми не піднімалися, вже не кажучи про те, щоб їх вирішувати. Їх важко вирішувати зараз, бо вони накопичувалися 20 років і ні за місяць, ні за рік їх не вирішиш», – робить висновок депутат.
Є дві сторони проблеми, зазначає Шкіря: з одного боку, є збиткові підприємства-перевізники, яким потрібно брати звідкись гроші, з іншого – бідне населення, по чиїй кишені вдарить можливе підвищення цін. Тому, за його словами, держава повинна не стримувати зростання ціни, а розробити систему адресної допомоги для окремих верств населення.
Щоб сісти у маршрутку із Києва до Василькова, є дві черги: одна – для тих, хто хоче сісти, інша – для тих, хто погоджується 40 хвилин їхати стоячи, розповідає киянка Вікторія. Близько року вона мешкала у Василькові, а у Київ їздила на роботу і в університет.
Сорок хвилин – це якщо без заторів, а можна діставатися й години дві, а перед тим прочекати годину на зупинці, говорить дівчина. За її словами, маршрутки переповнені, люди – різні, і на своїй зупинці можна вийти, наприклад, без гаманця.
У таких маршрутках в годину пік дуже багато крадіїв
Чи зросте вартість проїзду в столичному транспорті, у КМДА ще не знають
У деяких столичних районах, таких як Троєщина, де немає метро, під час снігопадів відбувається транспортний колапс. Цією весною люди були змушені ночувати у машинах, які застрягли десь на мостах у кількакілометрових заторах, або намагалися дістатися додому пішки.
Зараз у КМДА знову розмірковують над будівництвом лінії метрополітену на Троєщину, зауважив Радіо Свобода голова постійної комісії з транспорту та зв’язку Дмитро Олійник. За його словами, комісія підтримала надання кредиту під державні гарантії у розмірі 11,6 мільярда гривень на цей проект. Таким чином КМДА намагається хоча б частково вирішити проблему із заторами на дорогах столиці.
Окрім того, з наступного року у Києві планують нововведення, зокрема, щодо електронного квитка на різні види транспорту, зазначає Олійник. Як це все відобразиться на вартості проїзду, він сказати не готовий.
«Надзвичайно довго ціна проїзду у Києві не змінювалась. Це дотується із міського бюджету. Але це питання дискусійне: збільшувати ціну чи продовжувати дотувати із київського міського бюджету, це буде обговорюватися окремо на комісії з питань транспорту і зв’язку, коли будуть готові відповідні документи», – зауважує чиновник.
У Києві – затори, у малих містах – автобуси, що ледь тримаються купи
У деяких країнах ЄС є практика, коли під громадський транспорт виділяють окрему смугу руху. Це могло б допомогти і Києву, хоча й не вирішило б усіх проблем, зауважує заступник головного редактора журналу «Автоцентр» Андрій Волощенко.
За його словами, затори – проблема великих міст, тоді як менші міста і містечка більше страждають через зношеність автопарків: там люди змушені пересуватися на автобусах, яким років по тридцять.
«Люди платять якісь копійки, цього вистачає, наприклад, щоб закупити якісь паливо-мастильні матеріали і провести якийсь мінімальний ремонт. А для того, щоб такий транспорт був у гарному стані, у нього увесь час треба вкладати гроші», – говорить Волощенко.
Проблеми з транспортом накопичувались десятиліттями, їх не можна вирішити одразу – Шкіря
Старі, неякісні, ненадійні автобуси, велика кількість пільговиків, чий проїзд у муніципальному транспорті здійснюється за рахунок бюджетних дотацій, у результаті чого перевезення стає збитковим, недосконала маршрутна мережа. Це тільки частина проблем міського транспорту, вважає очільник Всеукраїнської асоціації автоперевізників, голова підкомітету з автомобільного транспорту профільного парламентського комітету депутат-регіонал Ігор Шкіря.
Ще одна проблема, за його словами, – це підбір водіїв: радянська система підготовки кадрів втрачена, а нова так і не розроблена. Окрім того, на одному ринку працюють як підприємства на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування, тому не йдеться про рівність умов для всіх перевізників, зауважує Шкіря.
«Двадцять років після розвалу Радянського Союзу ці проблеми не піднімалися, вже не кажучи про те, щоб їх вирішувати. Їх важко вирішувати зараз, бо вони накопичувалися 20 років і ні за місяць, ні за рік їх не вирішиш», – робить висновок депутат.
Є дві сторони проблеми, зазначає Шкіря: з одного боку, є збиткові підприємства-перевізники, яким потрібно брати звідкись гроші, з іншого – бідне населення, по чиїй кишені вдарить можливе підвищення цін. Тому, за його словами, держава повинна не стримувати зростання ціни, а розробити систему адресної допомоги для окремих верств населення.
