Чи прийде в Україну арктична зима?

Київ – Українські метеорологи не поділяють думки західних вчених, що Європу очікує «арктична зима». Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда запевнив Радіо Свобода, що зима не буде аномально холодною та довгою, але «ускладнення будуть». Чого очікувати українцям від погоди найближчими тижнями?

– Вересень та початок жовтня виявилися вологими та холодними. Але тепло завжди повертається. Це повернення тепла ми очікуємо з початку наступного тижня. Ми матимемо по всій Україні суху погоду, без опадів й достатньо багато сонця. Температурний режим піде поступово угору і десь наприкінці наступного тижня температура повітря максимально може досягати 14-19, а місцями – і 20-21 градусів тепла.

– Чи можна вважати погоду цьогорічного вересня аномальною?

– Звичайно. Аномальність – це відхилення від норми. Якщо подивитися на кількість опадів у вересні, то норма відзначалася лише в Херсонській та Закарпатській областях. В інших областях було дві-три місячних норми, а в деяких районах Київської та Житомирської областей, деяких пунктах Полтавської та інших областей кількість опадів перевищувала норму у 4-5 разів. Тобто була надзвичайно велика аномалія.

Якщо ж подивитися всю історію метеорологічних спостережень, то такої величезної кількості опадів не було зафіксовано. Наприклад, у Києві з 1881 року не було зафіксовано такої кількості опадів, що склало 211 міліметрів при нормі в 45 міліметрів.

– Чи це є підтвердженням того твердження, що людство вступило в період критичних кліматичних змін, і що тепер ці зміни ми будемо відчувати кожного року?

– Міжурядова група експертів зі змін клімату, яка працює при ООН, кожного року робить свої висновки і рекомендації. Останній звіт, який був опублікований, говорить про те, що глобальне потепління нікуди не поділося. Продовжується зростання глобальної температури, у першу чергу середньорічної, а також у сезонах. У різних регіонах воно проявляється по-різному.

Оцінки експертів вказують на те, що підвищення середньорічної температури на 4-5 градусів проти попереднього столітнього періоду, призведе до дуже серйозних наслідків: зміни атмосферних процесів, умов проживання населення, затоплення низинних територій. Тобто дуже багато негативних наслідків.

Інша сторона цих негативних наслідків буде пов’язана зі збільшенням кількості стихійних явищ, які можуть переростати в стихійне лихо. Вони будуть пов’язані із величезною кількістю опадів, формуванням паводків, які можуть захоплювати масштабні території . Наприклад, кількість паводків за останні 50 років зросла вдвічі. Таким чином, дійсно можна говорити про те, що людство вступило у фазу надзвичайно нестійкої кліматичної системи, прояви якої будуть як позитивні для певних територій, але в більшості випадків все ж таки негативні, пов’язані зі збільшенням кількості стихійних явищ.

– Якщо говорити про зливи у вересні, то які природні явища створили ось такий ефект?

– Конкретно погода – це характеристика певних метеорологічних параметрів у певному місці, у певний час. Клімат – це вже узагальнена характеристика за певний період на певній території. Погоду формують атмосферні процеси, тобто синоптичні процеси, і синоптик завжди може сказати, що є причиною тих чи інших явищ.

Виникнення надзвичайно сильних злив і такої величезної кількості опадів в Україні спричинив малорухомий атмосферний вихор, який сформувався на північній території України, Білорусі і частково Росії. Він стояв там досить довго­ – посилюючись, послаблюючись, але він відчувався практично весь місяць. Тобто сформувався такий собі стаціонарний атмосферний процес.

– Чи було це пов’язано з аномальними зливами, які залили Хабаровський край Росії ?

– Напряму не можна говорити про якийсь звʼязок одних процесів із іншими. Але варто розуміти те, що в атмосфері, на земній кулі нічого просто так не виникає. Наприклад, хвилі тепла і холоду залежать одна від одної. Якщо, скажімо, над територією Атлантики ми маємо дуже сильне похолодання, то на Європу виноситься дуже тепле повітря, а на Азію – холодне повітря. І так, шириною цієї хвилі, приблизно через 1,5-2 тисячі кілометрів виноситься інше повітря. Таким чином всі ці процеси чітко пов’язані, особливо в Північній півкулі, але напряму один від одного не залежать.

– Є один прогноз, який уже налякав Європу. Відомий американський синоптик Джо Бастарді та його німецький колега Домінік Юнг кажуть, що цього року до Європи може прийти найсуворіша зима за усі часи. Вони називають її «арктичною зимою» і наголошують, що надзвичайно сильні морози стоятимуть до останньої декади квітня. Як Ви оцінюєте цей прогноз?

– Для того, щоб складати такий катастрофічний прогноз для Європи на майбутню зиму, треба мати багато чого. У першу чергу має бути методологія складання таких прогнозів і те, на чому вона ґрунтується. Далі треба говорити про ймовірність таких речей у тому розумінні, що будь-які процеси та явища виникають з певною ймовірністю на тій чи іншій території. І для того, щоб говорити про інтенсивність, треба мати моделювання атмосфери на дуже тривалий період, а це на сьогодні неможливо. Можна застосовувати лише кліматичні моделі, які не дадуть такого результату. А нинішні математичні моделі, які дозволяють здійснювати прогнозування погоди, вони мають обмежений термін – до 15 діб. Це той максимум, який на сьогодні можливий з урахуванням потужності обчислюваної техніки , рівня метеорологічної науки й можливості вирішення математичних рівнянь стану атмосфери.

Тож, це є думка окремих вчених і тільки їм відомо на чому вона ґрунтується. Тільки так її варто оцінювати. Вони не представляють якусь серйозну організацію в цілому, скажімо Національну метеорологічну організацію США чи Німецьку службу погоди. Я ставився б до такого висновку надзвичайно обережно.

– Але ж Ви все одно собі якось уявляєте, якою може бути зима для України і Східної Європи?

– Не можна відкидати, що у нас буде холодна зима. Але на фоні такого загального потепління, яке найбільш виражено саме в холодну пору року, тут потрібно говорити про те, що ці періоди похолодань не можуть бути всю зиму – вони обов’язково будуть змінюватися періодами потеплінь. А для території України, я більше ніж певен, що температура повітря все одно буде вищою за норму, як це було останніх 20 і більше років. Було усього 2 холодні зими за цей час. Таким чином для України я, з імовірністю в 95 відсотків, можу говорити, що середня температура зимового періоду буде вищою за стандартну норму, яка розраховується у всьому світі однаково ­за період з 1961 по 1990 роки.

Середня температура оцінюється по метеорологічних станціях. У різних кліматичних зонах значення будуть різні. Але це абсолютно не відкидає те, що в періоди похолодання будуть, адже це зима. Також ми повинні розуміти, що на сьогодні немає ніяких наукових, методичних, методологічних, технологічних можливостей для того, щоб говорити про рекордні морози. Можна говорити про ймовірність таких речей.

– Чи вересневі зливи не свідчать про те, що зима буде надзвичайно сніжною? Тим більше, що ми пам’ятаємо той колапс, в який потрапила столиця навесні цього року, коли ніхто і не очікував, що таке може бути.

– Можна однозначно говорити про те, що цієї зими будуть періоди з ускладненням погодних умов. Але, знову ж таки, наскільки сильним буде це ускладнення? Наскільки сильними будуть снігопади, хуртовини, снігові замети, штормові вітри? Сьогодні кваліфіковану, науково обґрунтовану відповідь ніхто не дасть. І треба ж дивитися, що всі прогнози, які складаються на більш тривалий період ніж є можливість математичного моделювання, тобто за межами 15 діб, вони складаються за іншими методиками. Вірогідність цих прогнозів надзвичайно низька і в плануванні роботи цими прогнозами користуватись не можна.

– Якщо Ви кажете 15 діб, то чи означає це те, що метеорологічна служба України може попередити колапси, які можуть виникнути через стихійні лиха?

– Так, це одне з наших головних завдань – передбачити загрозу і виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ, які можуть нанести величезні збитки і державі, і населенню, передбачити різкі зміни погодних умов, які можуть негативно вплинути на функціонування галузей економіки і шкодити людям. Питання у тому наскільки вчасно це можна зробити. Наприклад, різкі зміни погодних умов, ті ж самі снігопади у західних областях, у північних регіонах України у березні місяці, ми їх завчасно спрогнозували і попереджали за 5 діб до їх виникнення. Мабуть, це достатній строк для органів державної влади та місцевого самоврядування для того, щоб вони змогли підготуватися до загрози таких явищ?

– Як це офіційно відбувається, який механізм цього попередження?

– Є система інформування, яка функціонує у нас десятиліттями і враховує новітні технології. По-перше, українським гідрометцентром і обласними центрами з гідрометеорології випускається щоденний метеорологічний бюлетень, в якому окремим рядком розміщується інформація про загрозу можливих небезпечних явищ і різких змін погоди. І там же вказують дати і території, на яких ймовірні негативні зміни погоди. У щоденному режимі бюлетені розповсюджуються в органи державного, обласного, районного рівня.

– Тепер немає Міністерства з надзвичайних ситуацій…

– Є Державна служба з надзвичайних ситуацій, яка виконує ті ж самі функції. Крім цього складається ще окреме штормове попередження, і ми телефоном, факсом та інтернет-ресурсами інформуємо про загрозу тих чи інших явищ. Окремо ми для засобів масової інформації готуємо спеціальні повідомлення, які поширюємо в усі можливі інформаційні агенції.

– Отже, можна сподіватися, що прогноз погоди, принаймні за 5 днів, може налаштувати державні служби для того, щоб вони підготувалися до стихійних лих. Якщо говорити про той березневий колапс, який стався через сніг у столиці та західних автошляхах, то чи можна сказати, що столична влада та керівники областей стали уважніше ставитися до того, яку інформацію поширює Державна метеорологічна служба України?


– Я вважаю, що у Києві певні висновки були зроблені, і ставлення до наших попереджень стало уважнішим. В обов’язковому порядку попередження доводяться до всіх районних адміністрацій. З районних адміністрацій до жеків та ОСББ і розвішується на будинках інформація про загрозу тих чи інших явищ.

– А в областях?

– З огляду на те, як розвивалася ситуація у Києві, я думаю , в областях теж деякі свої висновки зробили.

– А чому тоді Одеса, Житомир, Кіровоград «плавали» під час вересневих злив, хоча мабуть були попереджені й водовідвідні шляхи треба було чистити швидко?

– Що стосується Одеси, то там рельєф такий і таке водовідведення, що 30 міліметрів опадів – і вже підтоплення частини міста. У Києві у певних районах теж така ситуація. Але, звичайно, міській владі слід ретельніше займатися відведенням стічних вод і тоді буде менше проблем.

– І на завершення, що Ви скажете про кінець жовтня, бо дехто прогнозує зиму з морозом одразу після «бабиного літа»?

– Сьогодні в українському гідрометцентрі такого прогнозу немає і бути не може. Сьогодні ми оцінюємо погоду до 15-16 жовтня, і тут ми можемо розписати її по періодах. Вже з 5 жовтня на територію України розпочне надходити тепліше повітря із Західної Європи. Починаючи з 8 жовтня, температура повітря у денні години досягатиме 14-19 градусів.