Донецьк – Маріуполець Руслан Якушев, який працював коком на кораблі Arctic Sunrise, перебуватиме в СІЗО російського міста Мурманськ найближчі два місяці. Його, як і ще 29 активістів організації Greenpeace, затримали представники ФСБ, коли ті висадилися на російську нафтовидобувну платформу «Приразломная» в Печорському морі. Таким чином екологи протестували проти видобутку нафти в Арктиці, проте Російська Федерація звинувачує їх у піратстві.
Максим Бородін є одним із лідерів екологічного руху в Маріуполі, який бореться за чисте повітря. Проте він не знав, що в Маріуполі мешкає людина, яка працює на Greenpeace.
Однак це й не дивно, каже еколог із Донецька Сергій Денисенко: «Greenpeace та люди, які беруть участь у таких заходах, досить закриті і працюють на себе. При проведенні таких акцій не будеш надто відкритий. А вони постійно стикаються зі складнощами. Їхні кораблі і підривали й топили. Тому вони розуміють, що коли вони на це йдуть, можуть бути подібні проблеми. Проте це, безумовно, не піратство. Просто їхні акції мають бути яскравими й агресивними, такий їхній стиль роботи».
Родичі Руслана Якушева відмовляються від будь-якого спілкування з журналістами. Мати Руслана Якушева телефоном зазначила Радіо Свобода, що спілкування зі ЗМІ заборонив адвокат її сина.
Реакція Росії неадекватна – професор кафедри міжнародних відносин
Професор кафедри міжнародних відносин Донецького національного університету Ігор Тодоров вважає, що, з одного боку, реакцію Російської Федерації можна зрозуміти, однак звинувачувати активістів у піратстві – нонсенс. На його думку, йдеться про «збільшення неадекватності російських реакцій на зовнішній світ».
«Greenpeace – це недержавна організація, яка займається дуже корисною справою. Безумовно, коли йдеться про конкретні акції, то це, може, й дійсно порушує національне законодавство тих країн, стосовно яких такі акції відбуваються. Але питання щодо адекватності реакції. Реакція має бути, бо є певні державні інтереси, які порушуються, і їх треба захищати. Але акції Greenpeace спрямовані не проти конкретної держави, а на захист людства», – наголошує Тодоров.
«Це питання цивілізаційних цінностей, тобто це порушення. Але треба брати до уваги мотиви, якими керувалися учасники акції. Ні в якому разі вони не хотіли завдати шкоди Російській Федерації. Йдеться про акцію на захист довкілля. Те, що робить Greenpeace, з ним можна погоджуватися чи ні, але підтримувати їхню діяльність у людському сенсі. І будь-який суд будь-якої країни має це враховувати», – додає він.
Тим часом такого розголосу, як історія з рибалками з селища Безіменне, цей випадок на Донеччині поки не набув. Навіть не всі маріупольські видання висвітлюють цю подію – вочевидь, через те, що, на щастя, під час затримання не було смертельних випадків.
Максим Бородін є одним із лідерів екологічного руху в Маріуполі, який бореться за чисте повітря. Проте він не знав, що в Маріуполі мешкає людина, яка працює на Greenpeace.
Однак це й не дивно, каже еколог із Донецька Сергій Денисенко: «Greenpeace та люди, які беруть участь у таких заходах, досить закриті і працюють на себе. При проведенні таких акцій не будеш надто відкритий. А вони постійно стикаються зі складнощами. Їхні кораблі і підривали й топили. Тому вони розуміють, що коли вони на це йдуть, можуть бути подібні проблеми. Проте це, безумовно, не піратство. Просто їхні акції мають бути яскравими й агресивними, такий їхній стиль роботи».
Родичі Руслана Якушева відмовляються від будь-якого спілкування з журналістами. Мати Руслана Якушева телефоном зазначила Радіо Свобода, що спілкування зі ЗМІ заборонив адвокат її сина.
Реакція Росії неадекватна – професор кафедри міжнародних відносин
Професор кафедри міжнародних відносин Донецького національного університету Ігор Тодоров вважає, що, з одного боку, реакцію Російської Федерації можна зрозуміти, однак звинувачувати активістів у піратстві – нонсенс. На його думку, йдеться про «збільшення неадекватності російських реакцій на зовнішній світ».
«Greenpeace – це недержавна організація, яка займається дуже корисною справою. Безумовно, коли йдеться про конкретні акції, то це, може, й дійсно порушує національне законодавство тих країн, стосовно яких такі акції відбуваються. Але питання щодо адекватності реакції. Реакція має бути, бо є певні державні інтереси, які порушуються, і їх треба захищати. Але акції Greenpeace спрямовані не проти конкретної держави, а на захист людства», – наголошує Тодоров.
«Це питання цивілізаційних цінностей, тобто це порушення. Але треба брати до уваги мотиви, якими керувалися учасники акції. Ні в якому разі вони не хотіли завдати шкоди Російській Федерації. Йдеться про акцію на захист довкілля. Те, що робить Greenpeace, з ним можна погоджуватися чи ні, але підтримувати їхню діяльність у людському сенсі. І будь-який суд будь-якої країни має це враховувати», – додає він.
Тим часом такого розголосу, як історія з рибалками з селища Безіменне, цей випадок на Донеччині поки не набув. Навіть не всі маріупольські видання висвітлюють цю подію – вочевидь, через те, що, на щастя, під час затримання не було смертельних випадків.