Сімферополь – Громадську раду при уряді Криму вже кілька місяців лихоманить: скандали, бійки, звинувачення в корупції і продажу місць у цьому дорадчому органі, показові звільнення з неї опонентів. Активісти кажуть, що ціною лояльності Громадської ради до влади стало витіснення з неї власне громадських активістів і заміна їх політиками, бізнесменами та навіть адептами релігійної громади скандального проповідника Сандея Аделаджі.
Наприкінці вересня з Громадської ради при Раді міністрів АРК виключили близько десятка представників неурядових організацій. Переважна більшість з них – з формулюванням «за дискредитацію і блокування роботи». Перед цим преса писала про бійки всередині Громадської ради, скарги її членів один на одного до міліції, підозри, що один із керівників дорадчого органу продавав місця у ньому за 10 тисяч чи то гривень, чи то доларів, про спроби продавати громадські відзнаки за якість обслуговування закладам харчування тощо. Останній медійний скандал повʼязаний із включенням до Громадської ради при кримському уряді близько десятка прихожан і пасторів релігійної організації «Посольство Боже», лідером якої є скандально відомий Сандей Аделаджа.
Голова кримської правозахисної організації «Дія» Олександра Дворецька каже, що це є результатом непрозорого формування цієї ради, з відсіюванням неугодних владі і навіть, як говорили самі активісти, за змовою чиновників і частини учасників. У результаті, до Громадської ради при уряді Криму потрапили переважно політики, бізнесмени, адепти «Посольства Божого» і представники провладних та проросійських організацій. Попри те, що Крим є мультикультурним регіоном, до складу ради включили лише одного кримського татарина та одного представника української громади півострова.
Олександра Дворецька вважає, що така рада підміняє справжній громадський дорадчий орган і дискредитує діалог між владою та громадськістю. «Я не думала, що в Громадській раді можна заробляти чи щось від цього отримувати. Але, виявилося, що хтось бере кошти за вступ, хтось вирішує там питання підприємницької діяльності, якісь інші власні проблеми, або «пропихує» чиїсь інтереси. Виходить, що ця Громадська рада зовсім немає результату, який мав би бути – дати можливість громадськості взаємодіяти з владою напряму», – вважає правозахисниця.
Громадськість має не критикувати, а співпрацювати – депутат
Результат є – переконує голова Громадської ради при кримському уряді, депутат Верховної Ради Криму від Партії регіонів Олександр Баталін. Він перераховує здобутки: премʼєр Могильов примусив всіх міністрів кримського уряду звітувати перед членами Громадської ради, а ті, у свою чергу, підтримали ініціативу передати Сімферополю право вирішувати деякі підприємницькі питання, що зараз вирішуються на рівні Києва, наприклад – автоперевезень, водовідведення та інші.
«Раніше громадські активісти просто займалися критикою, а то й критиканством. А сьогодні нас запросили на цю важливу роботу не критикувати, а брати участь у роботі. Щоб всі наші напрацювання донести до виконавчих і законодавчих структур, взяти участь в їхньому обговоренні, домагатися чи погоджуватися з тим, що вони мають бути впроваджені», – вважає Олександр Баталін. Він сподівається, що без звільнених «критиканів» Громадська рада працюватиме ще ефективніше.
Його колега у Громадській раді, теж депутат кримського парламенту, але від партії «Руська єдність», Сергій Шувайников конфлікти в дорадчому органі пояснює «вадами зростання». Каже, що тут представлений зріз кримського суспільства. «На жаль, в українській державі ми лише намагаємося збудувати громадянське суспільство. Тож ці моменти – від недосконалості того, що ми маємо в суспільстві, воно і передається до Громадської ради. Разом з тим не можна говорити, що все погано, є й позитивні моменти», – зазначив Сергій Шувайников.
Член Громадської ради, журналіст Руслан Югош вважає її створення та існування лише початком діалогу між громадськістю і владою. Водночас він критикує останню за бажання спілкуватися лише з лояльними до неї активістами. «Багато людей, прийшовши до Громадської ради, яка при владі, чомусь вирішили, що вони отримали якісь повноваження, якийсь статус, які тепер можна використовувати з вигодою для себе – і фінансовою, і політичною. Тепер вони шукають можливість цю вигоду для себе заробити як у прямому, так і в переносному сенсі цього слова», – вважає Руслан Югош. Він визнає, що склад Громадської ради не віддзеркалює весь спектр суспільних настроїв у Криму.
Наприкінці вересня з Громадської ради при Раді міністрів АРК виключили близько десятка представників неурядових організацій. Переважна більшість з них – з формулюванням «за дискредитацію і блокування роботи». Перед цим преса писала про бійки всередині Громадської ради, скарги її членів один на одного до міліції, підозри, що один із керівників дорадчого органу продавав місця у ньому за 10 тисяч чи то гривень, чи то доларів, про спроби продавати громадські відзнаки за якість обслуговування закладам харчування тощо. Останній медійний скандал повʼязаний із включенням до Громадської ради при кримському уряді близько десятка прихожан і пасторів релігійної організації «Посольство Боже», лідером якої є скандально відомий Сандей Аделаджа.
Голова кримської правозахисної організації «Дія» Олександра Дворецька каже, що це є результатом непрозорого формування цієї ради, з відсіюванням неугодних владі і навіть, як говорили самі активісти, за змовою чиновників і частини учасників. У результаті, до Громадської ради при уряді Криму потрапили переважно політики, бізнесмени, адепти «Посольства Божого» і представники провладних та проросійських організацій. Попри те, що Крим є мультикультурним регіоном, до складу ради включили лише одного кримського татарина та одного представника української громади півострова.
Олександра Дворецька вважає, що така рада підміняє справжній громадський дорадчий орган і дискредитує діалог між владою та громадськістю. «Я не думала, що в Громадській раді можна заробляти чи щось від цього отримувати. Але, виявилося, що хтось бере кошти за вступ, хтось вирішує там питання підприємницької діяльності, якісь інші власні проблеми, або «пропихує» чиїсь інтереси. Виходить, що ця Громадська рада зовсім немає результату, який мав би бути – дати можливість громадськості взаємодіяти з владою напряму», – вважає правозахисниця.
Громадськість має не критикувати, а співпрацювати – депутат
Результат є – переконує голова Громадської ради при кримському уряді, депутат Верховної Ради Криму від Партії регіонів Олександр Баталін. Він перераховує здобутки: премʼєр Могильов примусив всіх міністрів кримського уряду звітувати перед членами Громадської ради, а ті, у свою чергу, підтримали ініціативу передати Сімферополю право вирішувати деякі підприємницькі питання, що зараз вирішуються на рівні Києва, наприклад – автоперевезень, водовідведення та інші.
«Раніше громадські активісти просто займалися критикою, а то й критиканством. А сьогодні нас запросили на цю важливу роботу не критикувати, а брати участь у роботі. Щоб всі наші напрацювання донести до виконавчих і законодавчих структур, взяти участь в їхньому обговоренні, домагатися чи погоджуватися з тим, що вони мають бути впроваджені», – вважає Олександр Баталін. Він сподівається, що без звільнених «критиканів» Громадська рада працюватиме ще ефективніше.
Його колега у Громадській раді, теж депутат кримського парламенту, але від партії «Руська єдність», Сергій Шувайников конфлікти в дорадчому органі пояснює «вадами зростання». Каже, що тут представлений зріз кримського суспільства. «На жаль, в українській державі ми лише намагаємося збудувати громадянське суспільство. Тож ці моменти – від недосконалості того, що ми маємо в суспільстві, воно і передається до Громадської ради. Разом з тим не можна говорити, що все погано, є й позитивні моменти», – зазначив Сергій Шувайников.
Член Громадської ради, журналіст Руслан Югош вважає її створення та існування лише початком діалогу між громадськістю і владою. Водночас він критикує останню за бажання спілкуватися лише з лояльними до неї активістами. «Багато людей, прийшовши до Громадської ради, яка при владі, чомусь вирішили, що вони отримали якісь повноваження, якийсь статус, які тепер можна використовувати з вигодою для себе – і фінансовою, і політичною. Тепер вони шукають можливість цю вигоду для себе заробити як у прямому, так і в переносному сенсі цього слова», – вважає Руслан Югош. Він визнає, що склад Громадської ради не віддзеркалює весь спектр суспільних настроїв у Криму.
