Київ – Період палких обійм Заходу для Києва може закінчитися вже найближчими тижнями, якщо український президент так і не викладе свій останній козир, попереджає тижневик «Коментарі». Видання пише, що без помітного прогресу у вирішенні проблеми Тимошенко, євроінтеграційна гра Банкової під загрозою. Саме про це українському президентові відкритим текстом оголосили на недавньому представницькому форумі в Ялті. А тим часом, геополітичний розрив з Росією був показаний настільки демонстративно, а тиск Білокам'яній був витриманий настільки терпляче та монолітно, що будь-який рух у зворотний бік обернеться максимальної здачею національного суверенітету, а українське керівництво тут же повернеться в маргінальний та ізольований від усього цивілізованого світу клуб ізгоїв. Про це наголошується в публікації «Тимошенко допоможе президенту».
Доки інформаційне тло формується євроінтеграційною тематикою, а між керівництвом держави та опозицією триває перемир’я, відбувається менш помітна широкому загалу кардинальна зміна конфігурації владного конгломерату, переконує «Український тиждень». Видання нагадує, що 18 вересня в Партії регіонів стартував тихий переворот. До її політради увійшли відразу сім урядовців на чолі з Арбузовим. Причому більшість із них репрезентують інтереси «сім’ї», яка до останнього була представлена в партії мінімально. Монополізація «сім’єю» впливу в партії відбувається переважно за рахунок витіснення старих партійців. Однак успіх, і надто швидкий, тут не гарантований. Чому – пояснюється в статті «Нові горизонти «сім'ї».
Новоспечений скоробагатько Сергій Курченко в часи будівництва пірамід Мавроді ще був школярем. Але подорослішавши, не став винаходити велосипед, зауважує «Дзеркало тижня». Єдиний нюанс: Курченко створює ресурсні піраміди, а точніше, енергоресурсні (нафтопродуктову і газову). Він бере ресурс в одних, продає іншим. Його не вельми непокоїть маржа. Головне – встигнути це зробити до того, як власник ресурсу отямиться та почне вимагати повну оплату. Скільки та в кого напозичав енергоресурсів молодомільярдер, цього, мабуть, і він сам не зовсім пам’ятає. А навіщо? Він же не інвестує і навіть не оплачує ресурсу. Він перепродує... Про баланс ресурсів у нього голова не болить – все одно не його. Але, як наголошує тижневик, в цьому найбільша небезпека – дисбаланс лягає на бюджети держкомпаній, наприклад «Нафтогазу». Ті, в свою чергу, вимагають державний дотацій. І змушені брати кредити під шалені відсотки. У результаті все це стає проблемою споживачів газу, а не турботою таких торговців, як Курченко. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Молодобоги пожирають титанів?».
Свавілля. Так «Дзеркало тижня» називає те, що коїться нині на ринку підручників. Тижневик стверджує, що видавництва, які роками напрацьовували репутацію, сьогодні викинуті чиновниками за борт. Перевірені на практиці підручники, посібники й зошити відправлені у сміття. Натомість школи заполонили нашвидкуруч зліплені нові книжки. До того ж із купою помилок. Докладніше з проблемою видання знайомить в публікації «Без оголошення війни».
Доки інформаційне тло формується євроінтеграційною тематикою, а між керівництвом держави та опозицією триває перемир’я, відбувається менш помітна широкому загалу кардинальна зміна конфігурації владного конгломерату, переконує «Український тиждень». Видання нагадує, що 18 вересня в Партії регіонів стартував тихий переворот. До її політради увійшли відразу сім урядовців на чолі з Арбузовим. Причому більшість із них репрезентують інтереси «сім’ї», яка до останнього була представлена в партії мінімально. Монополізація «сім’єю» впливу в партії відбувається переважно за рахунок витіснення старих партійців. Однак успіх, і надто швидкий, тут не гарантований. Чому – пояснюється в статті «Нові горизонти «сім'ї».
Новоспечений скоробагатько Сергій Курченко в часи будівництва пірамід Мавроді ще був школярем. Але подорослішавши, не став винаходити велосипед, зауважує «Дзеркало тижня». Єдиний нюанс: Курченко створює ресурсні піраміди, а точніше, енергоресурсні (нафтопродуктову і газову). Він бере ресурс в одних, продає іншим. Його не вельми непокоїть маржа. Головне – встигнути це зробити до того, як власник ресурсу отямиться та почне вимагати повну оплату. Скільки та в кого напозичав енергоресурсів молодомільярдер, цього, мабуть, і він сам не зовсім пам’ятає. А навіщо? Він же не інвестує і навіть не оплачує ресурсу. Він перепродує... Про баланс ресурсів у нього голова не болить – все одно не його. Але, як наголошує тижневик, в цьому найбільша небезпека – дисбаланс лягає на бюджети держкомпаній, наприклад «Нафтогазу». Ті, в свою чергу, вимагають державний дотацій. І змушені брати кредити під шалені відсотки. У результаті все це стає проблемою споживачів газу, а не турботою таких торговців, як Курченко. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Молодобоги пожирають титанів?».
Свавілля. Так «Дзеркало тижня» називає те, що коїться нині на ринку підручників. Тижневик стверджує, що видавництва, які роками напрацьовували репутацію, сьогодні викинуті чиновниками за борт. Перевірені на практиці підручники, посібники й зошити відправлені у сміття. Натомість школи заполонили нашвидкуруч зліплені нові книжки. До того ж із купою помилок. Докладніше з проблемою видання знайомить в публікації «Без оголошення війни».
