На Україну чинитимуть більший тиск щодо рішень Страсбурзького суду

Брюссель – Комітет Міністрів Ради Європи у п’ятницю оприлюднив детальні результати аналізів виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Це означає, що справи колишнього члена Верховного суду Олександра Волкова та екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко потрапили під особливий нагляд. Комітет Міністрів тепер чинитиме більший тиск на Україну для якнайшвидшого виконання рішень Євросуду, заявила Радіо Свобода Елізабет Ламбер, експерт зі Страсбурга.

Комітет міністрів Ради Європи, який контролює виконання вироків Європейського суду з прав людини, закликає без зволікань відновити на посаді колишнього члена Верховного суду України Олександра Волкова.

Директор департаменту при страсбурзькому Національному центрі наукових досліджень Елізабет Ламбер каже, що справа «Волков проти України» «виняткова й делікатна». Причому, і для України, яка вочевидь, не знає, як виконати рішення Євросуду, і для Комітету міністрів Ради Європи, який не знає, яким чином примусити Київ це зробити.

Такого в історії Європейського суду з прав людини ще не було, щоб вимагалося поновлення судді, звільненого незаконним способом.

Зокрема, щодо рішення Страсбурзького суду в справі Юлії Тимошенко Комітет міністрів Ради Європи зажадав від української влади інформацію про заходи, що заплановані або вже здійснюються для усунення порушень Європейської конвенції з прав людини. У звіті аналізу виконання рішень Євросуду також зазначено, що Комітет міністрів чекає на інформацію, яка гарантувала б те, що Київ узяв до уваги всі висновки Євросуду у справі Тимошенко.

На Україну буде більше тиску – експерт

Експерт Елізабет Ламбер зауважує, що нині мова вже не йде про звичайний контроль за виконанням рішень.

«Це означає, що чинитиметься більший тиск на Україну, – пояснює вона. – Тобто, секретаріат служби виконання рішень Євросуду перебуватиме у регулярному контакті з Києвом, вимагаючи звітів, та питаючи, скажімо, чому досі Олександр Волков не поновлений (у Верховному суді). Також вимагатимуть чітких дат і пояснень, коли і як держава виконуватиме ці рішення. Загалом, Україна буде під пильнішим контролем для якомога швидшого їх виконання».

Тобто, нині процедура контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини дещо змінилася. Більша частина вироків підпадає під так званий «стандартний контроль», коли Комітет міністрів Ради Європи довіряє державі, висуває їй план виконання рішень і, врешті-решт, звітує про закриття справи. Інша частина ( і саме про такі справи наразі йде мова) – це вироки, які перебувають під посиленим контролем, коли Комітет міністрів наполегливо нагадує про зобов’язання країни.

Невиконання рішень Євросуду можуть констатувати, але не карати?

Характерно, що, як пояснює експерт, у разі повного невиконання рішення Європейського суду з прав людини, на країну немає можливості накласти санкцій, як, скажімо, це робиться у Європейському союзі, де порушників можуть оштрафувати. Як каже Елізабет Ламбер, Комітет міністрів спроможний тільки констатувати невиконання рішення Страсбурзького суду.

«Буде тільки виголошений новий вирок, який визнає, що країна не виконала попереднього рішення. Втім, донині такого ще не траплялося. Комітет міністрів зазвичай визнає початкове або часткове виконання. Повна відмова держави виконувати рішення суду – справа дуже рідкісна. І зазвичай (контролюючий орган) Комітет міністрів ухвалює додаткові тимчасові рішення», – зауважує Елізабет Ламбер.

Вона також додала, що це не стосується України, від якої Комітет міністрів Ради Європи хоче, принаймні, почути, яким чином вона має намір виконувати рішення Європейського суду з прав людини.