Українці не отримують повної інформації від влади, бо є «шпаринка»

Третина міських рад невеликих міст та п’ята частина райдержадміністрацій, всупереч закону «Про доступ до публічної інформації», ігнорують запити громадян або надсилають неповні відповіді. Про це заявив директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, посилаючись на результати моніторингу прозорості влади та місцевого самоврядування, який проводив Центр. За словами Тарана, існує тенденція – чим менше місто, тим більше ймовірність, що відповідь не буде надана. Зі свого боку, керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації адміністрації президента України Денис Іванеско зазначив, що частину інформації державні органи не надають, посилаючись на закон про захист персональних даних.

За словами директора Центру політичних студій та аналітики Віктора Тарана, державні органи влади не повною мірою виконують Закон «Про доступ до публічної інформації». Про це засвідчує моніторинг прозорості влади та місцевого самоврядування, який провадить очолюваний ним Центр спільно з адміністрацією президента України та Державним комітетом з питань телебачення та радіомовлення.

«Кілька тенденцій ми спостерігаємо за ці 2,5 роки. Ми бачимо, що органи влади на місцевому рівні, хоч почали краще виконувати закон «Про доступ до публічної інформації», але ті ж самі проблеми залишаються, що були і в минулому році. Це або ненадання відповіді органами місцевої влади, або надання неповної відповіді. Органи місцевого самоврядування набагато гірше надають відповіді. Обласні адміністрації та міста надають відповіді набагато краще. Районні центри та малі міста здебільшого запити ігнорують і не відповідають. Більш ніж 20 чиновників за цей рік були притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», – наголошує Віктор Таран.

У свою чергу керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації адміністрації президента України Денис Іванеско зазначає, що держава виконує свої обов’язки з доступу громадян до інформації. Він погоджується, що є певні недоліки у виконанні закону, але вони, на його думку, не мають системного характеру і лише підтверджують те, що закон працює.

«Держава, для того, щоб виконати Закон «Про доступ до публічної інформації» найняла 300 державних службовців. За минулий рік вони надали відповіді на 43 тисячі запитів громадян. Кожен другий запит до органів влади надходить електронною поштою. 93% запитів, що надходять до органів влади опрацьовуються впродовж 5 днів. Системним недоліком у виконанні Закону «Про доступ до публічної інформації» є його неузгодженість із Законом «Про захист персональних даних». Якщо ви сьогодні напишете запит до будь-якої районної ради і запитаєте, кому на минулій сесії ця райрада надала земельну ділянку, або інші матеріальні цінності, ви, скоріше за все, отримаєте відповідь, що прізвища цих людей захищає закон про персональні дані. Неузгодженість між цими двома законами: «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних», вони створюють незручності. Це є шпарина, яка не дає наповну реалізовувати закон», – зазначає чиновник.

За словами Дениса Іванеска, проблеми можуть бути розв’язані, якщо депутати підтримають урядовий законопроект № 0947 і таким чином законодавча база буде приведена у відповідність до Закону «Про доступ до публічної інформації».

Показ фільму зірвали, коли почалася частина про «Межигір’я» – Соколенко

На думку активістки руху «Стоп цензурі!» Наталії Соколенко, ухвалення цього законопроекту гальмують провладні депутати.

«Цей законопроект є урядовим, тобто він поданий до Верховної Ради від влади. У парламенті влада теж має більшість голосів, принаймні коли потрібно забезпечити більшість голосів, може забезпечити більшість легко. Так от законопроект 0947 уже чотири рази потрапляв у порядок денний і у ніч перед винесенням на голосування він зникав з порядку денного. Ми здогадуємося, хто робить такий саботаж. Ми думаємо, що апарат Верховної Ради», – обурюється журналістка.

Її також хвилює і те, що впливові державні компанії ігнорують Закон «Про доступ до публічної інформації», особливо щодо використання державних коштів.

«Вони надсилають відписки, зокрема, «Нафтогаз» та «Укравтодор». З «Укравтодором» взагалі цікава ситуація. Журналісти намагалися з’ясувати, яка взагалі сума запозичень в «Укравтодору» за роки функціонування. Вони не дізналися цієї цифри. А питання – чому вони приховують цю інформацію? Вони порушують закон. Закон працює, але треба, щоб він працював на найвищому рівні, де найбільші суми грошей обертаються, де найбільш ключові рішення ухвалюються. Це нам треба знати. Дрібненька рибка теж смачна, але ми хочемо крупної», – каже Наталя Соколенко.

Далі журналістка розповіла про перипетії що спостерігаються із трансляцією документального фільму «Відкритий доступ», про те, як пересічні люди використовують закон «Про доступ до публічної інформації». За словами Соколенко, останнім часом спостерігаються спроби зриву трансляції фільму у різних регіонах України. Зокрема, 25 вересня, коли, за словами активістки, представники громадських організацій намагалися показати фільм у парку в Броварах, на 5-й хвилині невідомі вимкнули світло, а коли генератор увімкнули, працівники МНС почали шукати… вибухівку. За словами Соколенко, це сталося коли транслювалася частина фільму, яка називається «Межигір’я», де мова йде про президента України Януковича, про те, як він сам виконує чи не виконує закон «Про доступ до публічної інформації».