Впливові світові засоби інформації наголошують, що «Захід повинен не дозволити Росії приневолювати сусідів», включно з Україною. Відомі аналітики наголошують, що Володимир Путін надає втягуванню України, Вірменії, Молдови, Грузії, Азербайджану в Митний союз під егідою Москви набагато більшої ваги, аніж проблемі Сирії. Тоді як, зауважують відомі експерти у Вашингтоні, адміністрація Обами більше переймається Близьким Сходом і мало уваги звертає на наростаючий тиск Росії на її сусідів. Чи будуть США протистояти цим потугам Кремля, запитують аналітики на сторінках західних видань. Газети також вважають, що ситуативний союз Києва та Мінська щодо євроінтеграції України не вплине на позицію Росії.
Лондонська Financial Times закликає Захід «не дозволити Росії приневолювати сусідів», включно з Україною. Газета пише, що, разом із активною підтримкою кривавого режиму Асада в Сирії, Володимир Путін прагне примусити «Україну, Молдову та Вірменію приєднатися до Митного союзу з Росією». Основні засоби тиску з боку Москви на ці держави – це торгові обмеження і загрози економічної блокади та енергетичний тиск Росії, зауважує британська газета. Видання також попереджає Брюссель про можливість втрати України для Європи, у разі непідписання у Вільнюсі в листопаді угоди про асоціацію між ЄС та Києвом. «Якщо Україна бажає до Європи, а не до пострадянського клубу Путіна, – пише газета з Лондона, – то ЄС повинен створити механізми, щоб утримати її на шляху реформ, тому Брюссель мусить привести саму Україну під свої двері».
Карл Ґершман, президент відомого американського фонду на підтримку демократії, National Endowment for Democracy, пише на сторінках The Washington Post, що «колишні радянські республіки протистоять Росії у своїх намірах євроінтеграції», та запитує: «А що ж США? Чи будуть вони…», мовляв, протистояти цим потугам Кремля в регіоні. Маючи на увазі поки що слабку увагу адміністрації Обами до подій у Східній Європі, коли Путін навпаки більше приділяє уваги тому, щоб примусити Україну, Вірменію, Молдову до вступу в Митний союз під егідою Росії і завадити їм «євроінтегруватися» на Захід, аніж, навіть, проблемам Сирії. Вашингтон має розглядати угоди про асоціацію з ЄС цих країн Східної Європи як «відправну точку, яка дає більше можливостей для реформ та більше справжньої демократії», – резюмує Карл Ґершман. Президент National Endowment for Democracy також зазначає, що «можливості США для допомоги названим країнам – великі, і що існують важливі способи, якими США могли б посприяти тут».
Московська «Независимая газета» інформує, що «Білорусь стала ситуативним союзником України на переговорах із Росією. Білоруський прем’єр-міністр Михайло М’яснікович на засіданні Вищої євразійської економічної ради в Астані підіграв своєму українському колезі Миколі Азарову. Він відзначив, що угода про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС, котру збирається підписати Київ, не матиме негативного впливу на торговельно-економічні стосунки України з членами Митного союзу. Глави урядів домовилися навіть продовжити розмову 7-8 жовтня в Мінську. Газета не виключає, що таким чином Мінськ «намагається владнати свої проблеми з Росією». Хоча експерти, яких цитує газета з Москви, вважають, що така позиція Мінська навряд чи може вплинути на думку Москви. «Якщо казати про вплив, – зауважують експерти, – то набагато більше значення матиме те, яке рішення ухвалить Єврокомісія».
Лондонська Financial Times закликає Захід «не дозволити Росії приневолювати сусідів», включно з Україною. Газета пише, що, разом із активною підтримкою кривавого режиму Асада в Сирії, Володимир Путін прагне примусити «Україну, Молдову та Вірменію приєднатися до Митного союзу з Росією». Основні засоби тиску з боку Москви на ці держави – це торгові обмеження і загрози економічної блокади та енергетичний тиск Росії, зауважує британська газета. Видання також попереджає Брюссель про можливість втрати України для Європи, у разі непідписання у Вільнюсі в листопаді угоди про асоціацію між ЄС та Києвом. «Якщо Україна бажає до Європи, а не до пострадянського клубу Путіна, – пише газета з Лондона, – то ЄС повинен створити механізми, щоб утримати її на шляху реформ, тому Брюссель мусить привести саму Україну під свої двері».
Карл Ґершман, президент відомого американського фонду на підтримку демократії, National Endowment for Democracy, пише на сторінках The Washington Post, що «колишні радянські республіки протистоять Росії у своїх намірах євроінтеграції», та запитує: «А що ж США? Чи будуть вони…», мовляв, протистояти цим потугам Кремля в регіоні. Маючи на увазі поки що слабку увагу адміністрації Обами до подій у Східній Європі, коли Путін навпаки більше приділяє уваги тому, щоб примусити Україну, Вірменію, Молдову до вступу в Митний союз під егідою Росії і завадити їм «євроінтегруватися» на Захід, аніж, навіть, проблемам Сирії. Вашингтон має розглядати угоди про асоціацію з ЄС цих країн Східної Європи як «відправну точку, яка дає більше можливостей для реформ та більше справжньої демократії», – резюмує Карл Ґершман. Президент National Endowment for Democracy також зазначає, що «можливості США для допомоги названим країнам – великі, і що існують важливі способи, якими США могли б посприяти тут».
Московська «Независимая газета» інформує, що «Білорусь стала ситуативним союзником України на переговорах із Росією. Білоруський прем’єр-міністр Михайло М’яснікович на засіданні Вищої євразійської економічної ради в Астані підіграв своєму українському колезі Миколі Азарову. Він відзначив, що угода про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС, котру збирається підписати Київ, не матиме негативного впливу на торговельно-економічні стосунки України з членами Митного союзу. Глави урядів домовилися навіть продовжити розмову 7-8 жовтня в Мінську. Газета не виключає, що таким чином Мінськ «намагається владнати свої проблеми з Росією». Хоча експерти, яких цитує газета з Москви, вважають, що така позиція Мінська навряд чи може вплинути на думку Москви. «Якщо казати про вплив, – зауважують експерти, – то набагато більше значення матиме те, яке рішення ухвалить Єврокомісія».
